Ухвала суду № 121547556, 16.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30163/24

Провадження № 1-кс/761/19819/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 002 10 від 01.04.2024, у якому

гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харкова, громадянин України, українець, з середньою освітою, командир відділення ВЧ НОМЕР_1 , старший сержант, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 002 10 від 01.04.2024.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 289 КК України та 01.08.2024 про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК, відповідно до якої останній, будучи достовірно обізнаним, що за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме у дворі будинку АДРЕСА_3 зберігається транспортний засіб - автомобіль «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на його заволодіння.

У подальшому, ОСОБА_5 11.06.2023, діючи умисно, перебуваючи за вищевказаною адресою, будучи раніше знайомим з потерпілим ОСОБА_7 , ввівши його в оману шляхом зловживання довірою, вдаючи свої дії як такі, що здійснюються в інтересах потерпілого, переконав ОСОБА_7 надати йому грошові кошти у сумі 3000 доларів США під приводом розмитнити вищевказаний автомобіль та поставити на облік, заволодів грошовими коштами, що згідно з курсом НБУ на 11.06.2023 становило 109 705,8 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 , не пізніше 11.06.2023, з метою реалізації умислу на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом для подальшого використання його у своїх особистих цілях, керуючись довірливими відносинами із потерпілим ОСОБА_7 , ввів останнього в оману щодо дійсності своїх намірів, незаконно заволодів автомобілем «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинивши своїми діями майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 у розмірі 207 214,47 гривень.

До підозрюваного ОСОБА_5 01.08.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику 16.08.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.

На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному проваджені; продовження злочину, у якому підозрюється; вчинення іншого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, відсутність у підозрюваного наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Просила застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) - є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої свобода особи може бути обмежена на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який статтею ст. 199 КПК покладає на слідчого суддю обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознак інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначив, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є можливість останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні; продовжити злочин, у якому підозрюється; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання існування визначених раніше ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Характер інкримінованих підозрюваному злочинів, вчинених, зокрема, в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Крім того, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ст. 199 КПК, та є підставою для обґрунтованого висновку, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 та запобігти спробам останнього у перешкоджанні досудовому розслідуванню.

Також, однією з обставин, з якою закон пов`язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

На підставі доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК стороні захисту 16.08.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК не включається у строки досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою необхідно продовжити.

При цьому, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_5 , тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою по 14 вересня 2024 року включно, утримуючи останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в АДРЕСА_3 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разів несення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1