Ухвала суду № 12154686, 04.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2745/10/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю представників:

представників позивача Буденко М.Ю., Панков О.В.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. по справі№2-а-2745/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Люмир"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Люмир», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 000261540/0 від 23.11.09 р., № 000261540/1 від 28.12.09 р., № 000261540/2 від 02.03.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.10 р. по справі№2-а-2745/10/2070 задоволено адміністративний позов ПП «Люмир» до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.10 р. по справі№2-а-2745/10/2070 та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні наполягав на законності та обґрунтованості судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт № 2122/15-414/33814753 від 10.11.09 р. про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з ПДВ. У вступній частині вказаного акту вказано, що дана камеральна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахувань та сплати ПДВ, відображених в податкових деклараціях за березень серпень 2009 р., була проведена на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

В ході перевірки перевіряючими були виявленні порушення вимог п. 7.4.1, п. 7.4.5 та п. 7.7.1 ст. 7 Закону України “Про ПДВ”, які виразились у безпідставному заниженні ПДВ до сплати у розмірі 683355,0 грн., у т.ч. за березень 2009 р. 85555,0 грн., за квітень 2009 р. 55812,0 грн., за червень 2009 р. 167048,0 грн., за липень 2009 р. 46793,0 грн., за серпень 2009 р. 92000, грн., за травень 2009 р. 236147,0 грн. та завищено відємне значення по ПДВ у розмірі 170683,0 грн.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій.

В п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Таким чином, відповідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях, при цьому витребування інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.

Крім того, в п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку якщо виявлена недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В акті перевірки в переліку використаних при перевірці документів вказано, що позивачу були направлені запити про надання пояснень та документів, які підтверджують формування податкового кредиту № 5263/1015-411 від 13.07.09 р., № 5424/1015-411 від 20.07.09 р., № 6521/1015-411 від 03.09.09 р., № 7616/1015-411 від 05.10.09 р., № 8438/1015-411 від 22.10.09 р.

З наданих до матеріалів справи копій вищевказаних запитів випливає, що вони були направлені у звязку з встановленою вірогідністю завищення податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ «Нафтооптторг»та ТОВ НВП «Харківконтракт». При цьому підприємство зобовязувалося надати реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, бухгалтерські, фінансово-господарські документи, що підтверджують оприбуткування продукції та подальшу реалізацію, передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі виконаних робіт,отримані податкові накладні та видані податкові накладні, що підтверджують подальшу реалізацію продукції (послуг), розшифровки валових витрат, фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за отриману продукцію (реалізовану) за вчиненим правочином платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інше, господарські угоди, укладені з контрагентами. При цьому платника податків був повідомлений про те, що ненадання витребуваних документів є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.

Перевіряючим в акті записано, що підприємство на направлені запити пояснень та документального підтвердження не подало, а подало уточнюючий розрахунок ПДВ та уточнюючий додаток № 5 за травень 2009 р. (дата реєстрації 23.10.09 р.), в якому зменшило податковий кредит за травень 2009 р. на 407258,0 грн. по операції з ТОВ «Нафтооптторг»та збільшило податковий кредит цього періоду на 406830,0 грн. по операції з ТОВ НВП «Харківконтракт».

Посилаючись на інформацію, отриману 29.10.09 р. від ДПІ Московського району м. Харкова про те, що податкові зобовязання ТОВ НВП «Харківконтракт»за лютий 2009 р. дорівнюють 67133,0 грн., перевіряючий зробив висновок про те, що це суперечить даним уточнюючого розрахунку підприємства позивач.

Слід відмітити, що в направленому на адресу позивача запиті № 8438/1015-411 від 22.10.09 р., який стосується взаємовідносин з ТОВ НВП «Харківконтракт», є посилання на вірогідне завищення податкового кредиту, але на цю дату у відповідача не було інформації від ДПІ Московського району м. Харкова. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що станом на 22.10.09 р. у відповідача існували підстави для направлення на адресу позивача вищевказаного запиту і витребування у нього документів. За таких підстав ненадання позивачем у відповідь на вказаний запит документів не може бути підставою для призначення позапланової документальної перевірки.

Також не могло бути підставою для призначення позапланової перевірки ненадання підприємством документів на запити № 5263/1015-411 від 13.07.09 р., № 5424/1015-411 від 20.07.09 р., № 6521/1015-411 від 03.09.09 р., № 7616/1015-411 від 05.10.09 р., оскільки у відповідача відсутні докази у підтвердження існування підстав для сумнівів у правильності формування податкового кредиту за травень 2009 р. на вказані дати у звязку з поданим уточненням від 23.10.09 р.

Як вказує перевіряючий, проведена ним перевірка є камеральною, а тому колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам п. 4.2.2 «в»ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Ні в акті перевірки, ні в подальших документах не вказано які саме арифметичні та/або методологічні помилки в уточнюючому розрахунку, поданому платником податків від 23.10.09 р., були виявлені, які ці помилки вплинули на формування податкових зобовязань по ПДВ.

Оскільки перевіряючим фактично була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка, то порядок її призначення та проведення врегульований в ч. 6 ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»і передбачає видання керівником органу ДПС відповідного наказу на проведення перевірки та оформлення направлення перевіряючим, що підтверджують їх повноваження.

Оскільки в матеріалах справи відсутні вищевказані документи, а їх наявність на час проведення перевірки відповідачем не підтверджена, колегія суддів дійшла до висновку, що перевіряючий діяв всупереч приписам вищенаведених норм та вимогам ст. 19 Конституції України.

В акті перевіряючий вказує на те, що проведене ним донарахування податкового зобовязання повязано з включенням підприємством до податкового кредиту при уточненні податкових зобовязань за травень 2009 р. податкову накладну, датовану лютим 2008 р. Проте інформація про реквізити цієї податкової накладної в акті відсутня, що унеможливлює підтвердження тверджень відповідача про неправомірність формування податкового кредиту з урахуванням якоїсь конкретної податкової накладної по операції з конкретним контрагентом.

Дані обставини свідчать про недотримання відповідачем приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, в п. 1.7 якого вказано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також слід відмітити, що в акті перевірки перевіряючий вказує на наявні відхилення у визначенні податкового кредиту підприємства позивача по операціям з ТОВ «Нафтооптторг», встановлені ним з використанням приписів Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 18.04.08 р.

Слід відмітити, що вказаний Примірний порядок є документом для внутрішнього використання органами ДПС і не може носити обовязкового характеру у звязку з відсутністю його реєстрації у встановленому порядку. Крім того, встановлений ним порядок співставлення показників у податковій звітності учасників господарських операцій, який відповідачем був застосовний виключно з використанням даних АРМів та Інформаційних систем АІС «Бест-Звіт», системи автоматизованого співставлення податкових, не відповідає приписам законів України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про ПДВ»та іншим законам з питань оподаткування, в яких встановлені порядок формування бази оподаткування, розрахунку податкових зобовязань та податкового кредиту, перелік документів, що мають підтверджувати показники податкової звітності.

Також колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок визначення податкового зобовязання по ПДВ, в т.ч. формування податкового кредиту, врегульований ст. 7 Закону України «Про ПДВ», де наведені визначення дати виникнення у платника податку права на податковий кредит та обовязкового для цього документу податкової накладної. Вказана норма не ставить право на формування податкового кредиту від того, як ці операції відображені в податковій звітності контрагента господарюючого субєкта, оскільки відповідно положенням ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а в ст. 61 встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Дані обставини свідчать про те, що відповідач безпідставно фактично покладає на позивача обовязок контролювати дотримання його контрагентами вимог податкового законодавства, тоді як це є виключною компетенцією органів ДПС.

Зважаючи на те, що в акті перевірки, що був покладений в основу прийнятого і оскарженого в даному провадженні податкового повідомлення-рішення, не наведено фактів порушення позивачем вимог п. 7.4.1, п. 7.4.5 та п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», то визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 683335,0 грн. є безпідставним, що в свою чергу свідчить про незаконність застосування штрафних санкцій в розмірі 260968,3 грн. За таких підстав суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 000261540/0 від 23.11.09 р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку і за наслідками розгляду його первинної та повторної скарг були прийняті рішення, якими скарги залишалися без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Проте відповідачем з урахуванням результатів розгляду скарг були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 000261540/1 від 28.12.09 р. та № 000261540/2 від 02.03.10 р., які є аналогічними в частині визначеного податкового зобовязання та застосованих санкцій оскарженому.

Зважаючи на те, що в ст. 6 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачено прийняття нового податкового повідомлення-рішення без часткового задоволення скарги або без додаткового визначення податкового зобовязання та/або застосованих штрафних санкцій, то слід зробити висновок про те, що приймаючи нові податкові повідомлення-рішення № 000261540/1 від 28.12.09 р. та № 000261540/2 від 02.03.10 р., відповідач діяв всупереч приписам спеціального законодавства, тобто за межами наданих йому повноважень. За таких підстав суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову і в цій частині вимог.

Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.10 р. по справі№2-а-2745/10/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. по справі№2-а-2745/10/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2010р. по справі№2-а-2745/10/2070 за позовом Приватного підприємства "Люмир" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.11.2010 року.