Ухвала суду № 12154240, 20.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-43555/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2010р. по справі№2а-43555/09/2070

за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" <Список ><Текст >

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі за текстом - ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва") звернувся до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (далі за текстом - Нововодолазька МДПІ) та просив постановити рішення, згідно якого скасувати податкове повідомленнярішення відповідача №0000191601/0 від 04.11.2009р., яким встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в сумі 27809,00 грн. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що податковий кредит з ПДВ за серпень 2009р. і вересень 2009р. формував правильно, на підставі належно складених податкових накладних, які були видані особою, що має статус платника ПДВ ТОВ «БК «Харків-Москва». Наголошував, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ визначалась вірно. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2010 року адміністративний позов залишено без задоволення.

ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва", не погодившись із постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю його представника прибути в судове засідання у призначений час. При цьому, причин неможливості з'явитися в судове засідання його представника відповідач не повідомив та доказів на підтвердження даних обставин не надав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання - юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 14344275, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в Нововодолазькій МДПІ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та довідкою ЄДРПОУ (а.с.7,8). Крім того, вказані обставини визнаються сторонами по справі, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 21.10.2009р. по 27.10.2009р. Нововодолазькою МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»(ідентифікаційний код 14344275) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2009року та за вересень 2009року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в серпні 2009року, за результатами якої складено відповідний акт № 1766/16-0-12/14344275 від 30.10.2009 року (а.с.10-22), згідно висновків якого ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва», крім іншого, було порушено пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року шляхом безпідставного віднесення до податкового кредиту з ПДВ серпня 2009р. сум податку в розмірі 27809,32 грн. за податковими накладними № 31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23.661,32грн. та №32 від 25.08.2009р на суму ПДВ 4.148,00 грн. без фактичного здійснення господарських операцій та відповідно врахування суми ПДВ в розмірі 27809,32 грн. при обчислені суми бюджетного відшкодування з ПДВ, хоча дана сума безпосередньо постачальникам товарів (робіт, послуг) не перераховувалась.

04.11.2009р. з посиланням на вищезазначений акт Нововодолазькою МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000191601/0, яким встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. у сумі 27809,00 грн. (а.с. 9)

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, ним права ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» не порушені, оскільки позивач сформував податковий кредит за податковими накладними №31 від 19.08.2009 року на суму ПДВ 23661,30 грн. та №32 від 25.08.2009 року на суму ПДВ 4148,00 грн. за відсутності факту проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування ПДВ і тим самим зависив податковий кредит з ПДВ за серпень 2009 року на 27809,00 грн. Вказане порушення потягло завищення відємного значення декларації з ПДВ за серпень 2009 року на суму 27809,00 грн. (рядок 18.2 та рядок 21 декларації з ПДВ серпня 2009р.).

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.

Судом встановлено, що між позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» (в якості замовника) та ТОВ «БК Харків-Москва» (в якості генпідрядника) 10.10.2006р. було укладено договір генерального підряду на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгового центра «Світ квітів» та житлового будинку с багатоповерховою стоянкою по вул. Пушкінська, 2 в м. Харкові.

Підпунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що генпідрядник - ТОВ «БК Харків-Москва» зобовязуються спроектувати, збудувати із своїх матеріалів, ввести в експлуатацію в строк до 01.04.2012р. та передати замовнику - ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» (позивач по даній справі) багатофункціональний громадсько-торговий центр «Світ квітів» та житловий будинок с багатоповерховою стоянкою по вул. Пушкінська, 2 в м. Харкові, а замовник в свою чергу зобовязується надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти обєкт повністю або частково та оплатити виконані роботи.

18.02.2009р. між позивачем, ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» (в якості замовника) та ТОВ «БК «Харків-Москва» (в якості генерального підрядника) було укладено додаткову угоду до договору генерального підряду, якою ст.4 основного договору була доповнена п.4.3 наступного змісту: «В разі необхідності оплата робіт та послуг, виконаних субпідрядними організаціями, може здійснюватись безпосередньо Замовником на розрахунковий рахунок субпідрядника».

ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва» та ТОВ «БК «Харків-Москва» в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є повязаними особами, що визнається сторонами по справі та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.112-113).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 17.08.2009р. платіжним дорученням №313 від 17.08.2009р. здійснив перерахування грошових коштів в сумі 117242,95грн. (в тому числі ПДВ 19.540,49грн.) на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», 18.08.2009р. позивач платіжним дорученням №314 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 24.725,00грн. (в т.ч. ПДВ 4.120,83грн.) на користь ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», 21.08.2009р. позивач платіжним дорученням №315 здійснив перерахування грошових коштів в сумі 24.888,00грн. (в тому числі ПДВ 4.148,00грн.) на користь ТОВ «Альтернатива-2001».

Також колегія суддів встановила, що між позивачем, ТК ТОВ з ІІ «Харків-Москва» з одного боку, ТОВ «БК «Харків-Москва» з другого боку, ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» з третього боку, 19.08.2009 року, 19.08.2009 року та 25.08.2009 року відповідно були укладені трьохсторонні угоди, згідно яких їх сторони дійшли домовленості, що оплата, проведена позивачем згідно вищезазначених платіжних доручень №313 від 17.08.2009 року, №314 від 18.08.2009р., № 315 21.08.2009р. на рахунки третіх сторін, треба вважати зарахованими розрахунками по договору б/н від 10.10.2006 року у відносинах між позивачем та ТОВ «БК «Харків-Москва» (як передплата), а по договорах між ТОВ «БК «Харків-Москва» та ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» - як оплата за товар (роботи, послуги). (а.с. 74-76)

Зазначені умови вказаних угод відповідають вимогам ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач стверджує про правомірність включення до складу податкового кредиту, виписаних ТОВ «БК «Харків-Москова» податкових накладних №31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23661,30 грн. та №32 від 25.08.2009р. на суму ПДВ 4148,00грн.

Також, позивач, обґрунтовуючи реальність господарських операцій, на підтвердження яких були складені перелічені податкові накладні, посилався на підписану між позивачем та ТОВ «БК «Харків-Москва» довідкою типової форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р.

Проте, відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, на дати отримання грошових коштів від позивача отримувачі таких коштів: ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» в силу імперативних приписів Закону України «Про ПДВ» повинні були скласти та видати ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» податкові накладні.

Як зясовано судом позивач від осіб, на користь яких ним було здійснено перерахування грошових коштів податкових накладних не отримав, зі скаргами на цих осіб не звертався, таких скарг до декларації з ПДВ за серпень 2009р. не долучав.

Отже, за фактом перерахування грошових коштів на користь ТОВ фірма «Констракш груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» позивач не набув права на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», так як витрати позивача по оплаті податку на додану вартість не підтверджені належними податковими накладними або іншими документами за правилами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду (п. 1.7.ст. 1 Закону), виникає в межах господарської операції, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону передбачено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п. 1.4. ст. 1 Закону, 1.4. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання; поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі не матеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Правила визначення дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ врегульовані пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», момент складання податкової накладної визначений пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого закону і зібраними судом по справі доказами не підтверджується наявність у спірних відносинах обєкту оподаткування ПДВ на дати виписування податкових накладних №31 від 19.08.2009р. та №32 від 25.08.2009р., оскільки на вказані дати між позивачем та ТОВ «БК «Харків-Москва» не відбулось ані оформлення документу, що підтверджує виконання робіт, ані зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата вартості товару (робіт, послуг), які підлягають поставці.

Оскільки матеріали проведеної ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова перевірки ТОВ «БК «Харків-Москова» обєктивно не можуть змінювати встановленого законом порядку визначення податкового зобовязання з ПДВ, то ці матеріали колегією суддів при вирішенні справи до уваги не беруться.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач сформував податковий кредит за податковими накладними №31 від 19.08.2009р. на суму ПДВ 23661,30грн. та №32 від 25.08.2009р. на суму ПДВ 4148,00грн. за відсутності факту проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування ПДВ і тим самим зависив податковий кредит з ПДВ за серпень 2099р. на 27809,00грн. Вказане порушення викликало завищення відємного значення декларації з ПДВ за серпень 2009р. на суму 27809,00грн. (рядок 18.2 та рядок 21 декларації з ПДВ серпня 2009р.).

Також колегія суддів погоджується з твердження відповідача про відсутність підстав для врахування при обчисленні суми бюджетного відшкодування з ПДВ витрат по оплаті сум ПДВ, що були здійснені позивачем на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001», оскільки пп. «а» пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» чітко передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому, позивачем визнається та підтверджується матеріалами справи, що поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» безпосередньо на користь позивача не відбувалось і не планується, податкові накладні ними виписувалися на адресу ТОВ «БК «Харків-Москва», а не на адресу позивача.

Посилання апелянта на п. 4.3. договору б/н від 10.10.2006 року, згідно положень якого у випадку необхідності оплата робіт та послуг, виконаних субпідрядними організаціями, може проводитися безпосередньо Замовником на розрахунковий рахунок субпідрядників, та на тристоронні угоди від 19.08.2009 року та 25.08.2009 року не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки жодні домовленості вказаних осіб між собою у цивільно-правових (господарсько-правових) відносинах шляхом укладення правочинів не здатні змінити визначеного законодавцем порядку виконання публічного обовязку в податкових правовідносинах.

Отже, оплачені позивачем на користь ТОВ фірма «Констракшн груп інтернешнл», ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», ТОВ «Альтернатива-2001» суми податку на додану вартість не можуть брати участі у формуванні бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009р., оскільки ці суми податку належними податковими накладними не підтверджені, участі у формуванні податкового кредиту з ПДВ серпня 2009р. або попередніх звітних податкових періодів не приймали.

Таким чином, висновок МДПІ про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009р. на 27809,00грн. є законним та обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТК ТОВ з ІІ фірма «Харків-Москва» у спірних правовідносинах, а отже, і підстав задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2010р. по справі№2а-43555/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >