Ухвала суду № 12154108, 19.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-1189/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2010р. по справі№2-а-1189/10/1870

за позовом Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Лебединський агролісгосп" <Список ><Текст >

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконним акту перевірки, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лебединське дочірнє агролісогосподарське підприємство “Лебединський агролісгосп”, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому просить визнати незаконним частково акт перевірки Сумської МДПІ від 27 листопада 2009 року №549/23/23637208, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2009р. №0001122301/0, яким було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Лебединський агролісгосп” за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 194716 грн. 50 коп. з яких 129811 грн. 00 коп. за основним платежем та 64905 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім цього, просить суд зобовязати Сумську МДПІ прийняти Уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість з звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації на додану вартість (скороченої) за березень, квітень, травень, червень 2009 року. В обґрунтування своїх позовних вимог стосовно визнання податкового повідомлення рішення протиправним та скасування його посилається на те, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ЛДАП “Лебединський агролісгосп” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої було складено акт перевірки 549/23/23637208 від 27.11.2009 р., Сумською МДПІ було невірно зроблено висновок про неправильність визначення позивачем питомої ваги сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунків питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”. Отже, необґрунтовані і висновки Сумської МДПІ про те, що позивач ЛДАП “Лібединський агролісгосп” безпідставно використовує спеціальний режим оподаткування у сфері лісового господарства. Підприємство в основному здійснювало продаж вирубаних дерев у вигляді: половника, рудстрійки, технічної сировини, фансировини, жердин. Згідно позиції позивача, дана продукція була правомірно включена ним до обсягів реалізації сільськогосподарської продукції для подальшого визначення показників питомої ваги. Відповідно, розрахунки питомої ваги, як підстава для користування спеціальним режимом оподаткування, на думку позивача, були надані ним у відповідності до норм визначених Постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21 січня 2009 року “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” зі змінами, внесеними згідно Постанови КМУ №87 від 11.02.2009р. та Постанови КМУ №648 від 01.07.2009р., зокрема пунктам №9 та №10 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”. Щодо позовних вимог в частині зобовязання відповідача прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації на додану вартість (скороченої) за березень, квітень, травень, червень 2009 року, посилається на те, що у вищезазначений період з березня по червень 2009 року до Податкової декларації з податку на додану вартість (загальний режим) ним було помилково включено продукти переробки, одержані в результаті діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, які віднесені до спеціального режиму оподаткування по податку на додану вартість (деревне вугілля, пиломатеріали, переробка шишок, дровяні відходи), в звязку з чим було збільшено податкове зобовязання на суму 39246 грн. 00 коп. Позивач просить врахувати, що з урахуванням п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181 від 21.12.2000р., до початку перевірки контролюючим органом, 21.08.2009р. позивачем в електронній формі надсилалися до податкового органу (Сумської МДПІ) уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість (скороченої)). Але відповідачем зазначені уточнюючі декларації прийняті не були, що підтверджується роздруківкою “Журналу передачі звітів” програмного комплексу “Бест Звіт Плюс” (а.с.106, 107). З урахуванням вищевикладеного, вважаючи, що неприйняття відповідачем відповідних уточнюючих декларацій порушує права та законні інтереси ЛДАП “Лебединський агролісгосп”, позивач просить задовольнити позов в даній частині та зобовязати відповідача прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації на додану вартість (скороченої) за березень, квітень, травень, червень 2009 року, копії яких також надано до матеріалів справи).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року адміністративний позов Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Лебединський агролісгосп" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 року №0001122301/0 на суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 194716 грн. 50 коп., у тому числі: за основним платежем 129811 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 64905 грн. 50 коп.; відмовлено в частині позовних вимог щодо зобовязання Сумську міжрайонну державну податкову інспекцію Сумської області прийняти Уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за березень, квітень, травень, червень 2009 року.

Відповідач, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважаючи постанову необґрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини на які посилається позивач повністю підтверджуються матеріалами справи, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2009р. №0001122301/0, яким було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Лебединського дочірнього підприємства “Лебединський агролісгосп” за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 194716 грн. 50 коп. з яких 129811 грн. 00 коп. за основним платежем та 64905 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Лебединське дочірнє агролісогосподарське підприємство “Лебединський агролісгосп” є юридичною особою, зареєстроване Лебединською райдержадміністрацією згідно Розпорядження №239 від 26.07.2000р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ.

Згідно із пунктами 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

09.02.2009р. позивачем була подана до Сумської МДПІ заява про реєстрацію Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства “Лебединський агролісгосп”, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому, для отримання відповідного Свідоцтва, позивачем у заяві самостійно було визначено питому вагу вартості товарів, поставлених потягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (за період з лютого 2008 року по січень 2008 року) згідно даних первинного бухгалтерського та податкового обліку. Як зазначає відповідач, за даними звітності з податку на додану вартість, яка надавалась до податкового органу, перевірити визначення питомої ваги було неможливо.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, за розглядом заяви відповідачем було прийнято рішення про реєстрацію платника (позивача), як субєкта спеціального режиму оподаткування ПДВ. Позивачу було видано Свідоцтво №100195508 на бланку ф.2-РС, серія НБ № 048116 (а.с.55) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (надалі Свідоцтво), відповідно до якого позивач був зареєстрований з 01.03.2009р. суб'єктом спеціального режиму оподаткування з датою початку дії Свідоцтва з 01.03.2009р.

Сумською МДПІ на підставі направлення від 29.10.2009р. №000259/01-016 була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ЛАДП “Лебединський агролісгосп” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р. та валютного законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.06.2009р.

Відповідачем за результатами перевірки було складено акт №549/23/23637208 від 27.11.2009 р. (ас.9-50), з якого вбачається, що ЛДАП “Лебединський агролісгосп” починаючи з березня місяця 2009 року дійсно користується спеціальним режимом оподаткування у сфері лісового господарства.

ДП “Лебединський агролісгосп” для користування спеціальним режимом оподаткування подавав до податкового органу Розрахунки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) (Далі Розрахунки питомої ваги).

Відповідно до поданих позивачем до податкового органу Розрахунків питомої ваги, відсоток сільськогосподарських товарів у загальних обсягах реалізації товарів (послуг) становив: за період з березня 2008 року по березень 2009 року 83 відсотки; за період з квітня 2008 року по квітень 2009 року 82 відсотки; за період з травня 2008 року по травень 2008 року 82 відсотки; за період з червня 2008 року по червень 2008 року 81 відсоток.

Згідно із поданими позивачем Розрахунками питомої ваги, позивач - ДП “Лебединський агролісгосп” користувався спеціальним режимом оподаткування та подавав до податкового органу спеціальну декларацію по податку на додану вартість.

Сумською МДПІ за наслідками проведеної перевірки з питання правомірного користування спеціальним режимом оподаткування у сфері лісового господарства, було встановлено, що підприємство невірно визначило питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”. В результаті цього, позивачем було неправомірно занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 216080 грн., в тому числі за березень 2009 року на суму 53798 грн., за квітень 2009 року на суму 80693 грн., за травень на суму 48036 грн. за червень 2009 року на суму 33553 грн.

Відповідачем вищевказані висновки були зроблені з посиланням на п.8-1.7, ст.8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” яким визначено, що сільськогосподарськими товарами вважаються товари, зазначені у групах 1 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку їх виробником.

Згідно із підпунктом 8-1.15.7 пункту 8-1.15, ст..8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний Перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті. Даний Перелік видів діяльності, затверджений Постановою КМУ від 21.01.2009р. №23 “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 ВР “Про податок на додану вартість”.

До групи 06 під кодом 0602904100 УКТ ЗЕД відносяться “дерева лісові” та “інші”. Поряд з цим, у Примітці до групи 06 визначено, що “…за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601”. До цієї позиції належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей.

Всі інші види діяльності та продукція, яка одержується субєктами спеціального режиму оподаткування, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, повинні оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загально визначеному порядку.

Так як підприємство здійснює в основному продаж вирубаних дерев у вигляді: половника, рудстійки, технічної сировини, фансировини, жердин, які відносяться до інших груп УКТ ЗЕД, відповідно, питома вага вартості сільськогосподарських товарів - тобто живих дерев та рослин, грибів, ягід та інше, що належить до групи УКТ ЗЕД 1 24, менша ніж 75 %. Отже, відповідачем було зроблено висновок про безпідставність використання ДП “Лебединський агролісгосп”, спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства.

Обґрунтовуючи свою позицію по даній справі, відповідач зазначив про те, що особливості спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері лісового господарства визначає лист ДПА України від 14.08.2009р. №17532/7/16-1517 “Щодо застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства”.

За думкою відповідача, окремі продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки та переробки класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД та відносяться, як до груп 1 -24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України” так і до інших груп. Так, до групи 44 “Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля” відносяться деревина паливна у вигляді колод, полін, тирса, відходи та скрап деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо, лісоматеріали необроблені, з видаленою або не видаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані, пило продукція з деревини, плити деревостружкові та подібні, деревина пресована у вигляді блоків, плит, брусків або профільних форм.

Вищезазначені висновки відповідача не приймаються до уваги у звязку з наступним:

З положень розділу 3 Статуту позивача вбачається, що предметом діяльності дочірнього підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства у районі, основними видами господарської діяльності є лісо виробнича та лісопереробна, надання послуг, повязаних з лісовим господарством, сільськогосподарська та переробна та інша діяльність не заборонена законом.

Матеріалами справи, а саме довідкою №61 з ЄДРПОУ підтверджується, що види діяльності позивача за КВЕД наступні: Надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0), Лісівництво та лісозаготівлі (20.10.1), лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (20.10.0), мисливство (01.50.0), і т.і.

Відповідно до ст.8-1.1 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно ст.8-1.6. Закону України „Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Статтею 8-1.7. вищевказаного закону встановлено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УТК ЗЕД згідно із Законом України “Про митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - субєктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пункту 8-1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сільськогосподарськими вважаються товари, які вирощуються (заготовляються) субєктом спеціального режиму, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку та зазначені у групах 1 24 УКТ ЗЕД Закону України “Про Митний тариф України”.

Згідно із вищезазначеним Законом, продукція лісогосподарських підприємств відноситься до групи 06 УКТ ЗЕД (живі дерева та інші рослини) розділу ІІ “Продукція рослинного походження”.

Відповідно до пункту 8-1.15.6 Закону визначено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання їх в інших осіб).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є лісівництво та лісозаготівля (02.01.1).

Згідно із пунктом 8-1.15.7 зазначеного Закону передбачено, що виходячи з цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до Закону України “Про стандартизацію”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.09 р. № 23 “Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” затверджено перелік відповідно до кодів видів економічної діяльності (КВЕД). Відповідно до пункту 9 (лісівництво і лісозаготівлі КВЕД 02.01.1) та відповідно до пункту 15 (надання послуг у лісовому господарстві КВЕД 02.02.0) затверджених Постановою №23, агролісогосподарські підприємства підпадають під дію ст..8-1 ЗУ “Про податок на додану вартість”.

Продукти обробки (переробки) таких товарів (групи 1 - 24) поставлений товар “деревина і вироби з дерева” є продуктом переробки товару групи 06 “дерева лісові”.

Відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.6 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” Лебединське дочірнє агролісогосподарського підприємства "Лебединський агролісгосп" провадить підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства і його діяльність відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті тому є всі підстави для обрання Позивачем спеціального режиму оподаткування.

Щодо посилань Сумської МДПІ, на те, що норма пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону №168 поширюється виключно на сільськогосподарські товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Закону України “Про Митний тариф України”.

Пунктом 8-1.7 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено: "Сільськогосподарськими вважаються, також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції (Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затверджений наказом Держспоживстандарту України 26.12.2005 р. № 375).

Товари групи 44 "деревина і вироби з дерева" є продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові", а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог пункту 8-1.7 статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки, як це передбачено згаданою нормою, товар "дерева лісові", вирощені безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, в результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева". Крім цього, продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові" є товари які не можливо віднести до інших товарних груп окрім 44.

У вищезазначеному Закон прямо не міститься вказівки, що сільськогосподарськими є продукти групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева", але називає їх, за умови поставки таких продуктів, саме виробником - лісокористувачем.

Жодною нормою Закону України “Про податок на додану вартість” не вказано про виключення з поняття сільськогосподарських товарів групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева".

Підпунктом 81.15.6 пункту 81.15 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Такий Перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 р. (далі - Перелік). При цьому у примітці до Переліку зазначено, що у цьому Переліку обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського господарства, та обробка чи переробка та/ або консервація продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського (в частині тваринництва) та лісового господарства, рибальства і рибництва, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства, рибальства і рибництва за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку на додану вартість (крім їх придбання в інших осіб) (далі - Примітка).

Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. N 375, із змінами (далі - КВЕД).

Згідно з термінами і визначеннями за КВЕД:

ПЕРЕРОБЛЕННЯ - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції;

ОБРОБЛЕННЯ - це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання. Наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів.

Окрім того, термін "перероблення" використовується як ключовий при визначенні термінів "процес промислового виробництва", "напівфабрикати", "готова промислова продукція".

При цьому в поясненнях до розділу 01 зазначено, що діяльність з перероблення сільськогосподарської продукції не відноситься до сільськогосподарської діяльності, а відноситься до відповідних розділів переробної промисловості: 15 "Харчова промисловість", 16 "Тютюнова промисловість". Проте, як виняток із загального правила кодування щодо комплексних видів діяльності, одиниця, що переробляє власне вирощену сільськогосподарську продукцію безпосередньо в господарстві, віднесена до розділу 01, незважаючи на те, що звичайно перероблення сільськогосподарської продукції класифіковане у розділах 15 та 16. Наприклад, виноградарство і виробництво вина з цього винограду, вирощування олив і виробництво олії з них.

У Переліку передбачені такі види діяльності, що пов'язані з переробленням або обробленням продукції:

вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади (пункт 1 Переліку, КВЕД 01.11.0);

вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур (пункт 1 Переліку, КВЕД 01.11.0);

перероблення фруктів, ягід і винограду на вино в межах господарства, що їх вирощує (пункт 3 Переліку, КВЕД 01.13.0);

лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини, такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини (пункт 9 Переліку, КВЕД 02.01.1);

надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування (пункт 13 Переліку, КВЕД 01.41.0);

обробка та/або консервація риби або інших прісноводних (пункт 16 Переліку, КВЕД 05.01.0);

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (пункт 16 Переліку, КВЕД 01.41.0).

Враховуючи викладене, Примітка застосовується сільськогосподарськими підприємствами, які здійснюють названі види діяльності.

Відповідні розяснення надані ДПА України у листі №2095/5/16-1116.

Діяльність позивача включена до п. 9 переліку, а тому на нього розповсюджуються положення ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість.

Таким чином, висновок Сумської МДПІ про безпідставність використання ДП “Лебединський агролісгосп” спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства внаслідок невірного визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у поданих до податкового органу “Розрахунках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)”, є неправомірним та безпідставним. Крім того, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим висновок Сумської МДПІ щодо неправомірності заниження позивачем податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 216080 грн. за період з березня 2009 року по червень 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

В частині відмови у позові постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2010р. по справі№2-а-1189/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2010 р.