Ухвала суду № 12153899, 13.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-5182/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

представник позивача Гончар О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009р. по справі№2-а-5182/08/2070

за позовом Акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення - рішення протиправним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд постановити ріщення, згідно якого скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 31 серпня 2007 року №0001332330/0; від 14 листопада 2007 року №0001862330/1 і № 0001852330/1; від 5 березня 2008 року № 0001862330/2, №0001852330/2, від 15 квітня 2008 року №0001862330/3 та № 0001852330/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного від 03.12.09 позов задоволено.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2009 року не згодна, подала апеляційну скаргу, вважає її такою, що суперечить законам України, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права: Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 5-7 КАС України та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі, прийняти нову та в позові АТ “ТЦРП” відмовити.

Акціонерне товариство “Теплоенергетичний центр Роганського промвузла” вважає апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова безпідс тавною та такою, що не підлягає задоволенню, постанову Харківського окружного адмі ністративного суду законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, апеляційну скаргу відповідача - безпідставною і необґрунтованою та просить суд апеляційною інстанцію залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимог , суд першої інстанції виходив з того , що у ДПІ були відсутні передбачені законом підстави для визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість та податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 31 серпня 2007 року №0001332330/0; від 14 листопада 2007 року №0001862330/1 і № 0001852330/1; від 5 березня 2008 року № 0001862330/2, №0001852330/2, від 15 квітня 2008 року №0001862330/3 та №0001852330/3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.03.2007 року за висновками якої було складено акт перевірки від 23.08.2007 за № 1157/23-14085922, яким встановлено порушення позивача, а саме: п. 6.1, п.п 6.2.1, п 6.2. ст 6 та п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.08 визнано протиправними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, а саме проведення невиїзної документальної перевірки АТ " Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 31.03.07, про що складено акт від 23.08.2007 за № 1157/23-14085922.

На підставі вище викладеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлені рішення від 31 серпня 2007 року № 0001332330/0 та донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1048040 грн., у тому числі за основним платежем 524020 грн. та за штрафними санкціями 524020 грн.

Не погоджуючись з викладеним в акті перевірки від 23.08.2007р. N1157/23-14085922 та податкова повідомленням-рішенням від 31 серпня 2007 року N 0001332330/0, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач оскаржив це рішення у встановленому законодавством порядку. За наслідками розгляду скарг були прийняті відповідні повідомлення-рішення: від 14 листопада 2007 року № 0001852330/1 , № 0001862330/1, від 5 березня 2008 року № 0001852330/2 ,№ 0001862330/2 та від 15 квітня 2008 року №0001862330/3 , №0001852330/3.

Як вбачається із акту перевірки, протягом 2006-2007 років АТ «ТЦРП» проведено експортні операції на загальну суму 2989,6 тис. гри., у тому числі у 2006 р. на суму 1494800.00 грн. , у 2007р. на суму 1494800.00 гри., імпортером яких було підприємство "LORENT MEDIA LLC” ( США).

Податковий орган вважає, що позивач протягом 2006-2007 року безпідставно застосував пільги по оподаткуванню та використав нульову ставку податку на додану вартість згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” при експорті товарів , оскільки вантажно митні декларації № 953188 від 07.04.2006 р. та № 551966 від 02.03.2007 р заповнені з порушенням “Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 із змінами та доповненнями, а саме п.2 “Опис граф вантажної митної декларації”, що визначає порядок заповнення графи 8 вантажної митної декларації “Одержувач/імпортер ”в якій вказано юридичну особу - компанію "LORENT MEDIA LLC”, яка була створена в США, але не отримувала коду платника податків і не подає податкову звітність, тобто ВМД є неналежно оформлені і не можуть підтверджувати факт вивезення товару за межі України.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” до об'єктів оподаткування відносяться операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п .3.1.1.), операції з вивезення товарів у митному режимі експорту ( п.3.1.3.).

Пунктом 6.2 статті 6 цього ж Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0”відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього ж Закону товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. N 243 “Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції” для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням “3/8”.

З метою забезпечення реалізації вимог статті 8 Закону України “Про податок на додану вартість” та вказаної постанови Кабінету Міністрів України, а також для уникнення випадків безпідставного експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України, що здійснюють операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, Наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 року N 163/121 із змінами та доповненнями наказом від 1 липня 2008 року N 697/429 був затверджений Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до вимог ст. 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; дотримання експортером вимог, передбачених законом. Нормативні вимоги щодо оформлення, форми, порядку подання, якості заповнення граф, а також випадки застосування вантажних митних декларацій визначено Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 (із змінами та доповненнями) та розробленою на її виконання Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 р. № 933), якими передбачено, що прийняття ВМД для оформлення , їх безпосереднє оформлення покладене на митні органи.

Відповідно до п. 8 Положення передбачено, що ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій .

Викладене повністю узгоджується з нормативними приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 86 Митного кодексу України, відповідно до яких митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Таким чином, факт подання позивачем спірних вантажно митних декларацій, прийняття і належним чином їх оформлення митним органом із урахуванням вимог та приписів ст.ст. 86, 194, 195 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 та Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 р. № 933), є належним і допустимим доказом, що засвідчує вивезення позивачем товару за митну територію України в режимі експорту і, відповідно, надає йому право на застосування нульової ставки податку на додану вартість до обсягу поставок за такими вантажними митними деклараціями.

Контроль за експортними операціями здійснюється відповідними митними та банківськими органами в порядку, передбаченому наказом Державної митної служби України № 771 від 08.12.1998 р. “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” та постановою правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р. “Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями”.

Статус належно оформленої вантажна митна декларація буде мати лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні. Зазначені вимоги регламентуються Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307).

До матеріалів справи додано копії спірних вантажно митних декларацій, в яких містяться необхідні дати, підписи та прізвища посадових осіб митного органу та штампи на кожному примірнику. Зазначені ВМД відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2002 року № 243 “Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції”, надавалась ДПІ, на ній міститься напис про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, засвідчений підписом відповідальної особи та гербовою печаткою митного органу на зворотньому боці вказаних документів.

Колегія суддів зазначає, що вказані ВМД є оформленими належним чином та підтверджують експорт товару та оподаткування ПДВ за нульовою ставкою в розумінні п.6.2 ст. 6 закону України “Про податок на додану вартість”.

При цьому, суд зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням є виключно митні органи.

Таким чином, єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

До матеріалів справи висновку митних органів, який би підтверджував позицію відповідача щодо неналежного оформлення спірних вантажних митних декларацій надано не було.

Крім того, як встановлено судом при розгляді справи, висновок митних органів з вказаного питання взагалі не складався. ДПІ до правоохоронних органів з питання наявності ознак злочину в діях осіб, які заповнювали ВМД № 953188 від 07.04.2006 р. та № 551966 від 02.03.2007 р не зверталась.

Відповідно до положень ст. 69, ст. 79 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 79 Кодексу письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Суд при розгляді справи бере до розгляду лише ті докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, тобто є належними.

Лист Державної податкової адміністрації України від 25.10.06 не надає можливості встановити наявність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, оскільки не містить конкретної та вичерпної інформації стосовно відсутності реєстрації компанії MEDIA LCC”(США) та відповідно статусу юридичної особи саме на момент здійснення спірної фінансово-господарської операцій та на час розгляду справи у суді, а також не містять відомостей про порушення нерезидентом - компанією MEDIA LCC”(США) законодавства США( в розумінні поняття, передбаченого п.1.16 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку, що лист ДПА України, наданий відповідачем не є належним доказом у справі, а обставини, на яких податковий орган ґрунтує свої заперечення, не є підтвердженими належними письмовими документами.

Крім того, відповідачем не доведено, що надання інформації про існування компанії “LORENT MEDIA LCC” та про знаходження її в комерційної та федеральної базах даних США є обовязком підприємства, а відповідно її незнаходження у відповідних обліках є беззаперечним свідченням відсутності у вказаної організації статусу юридичної особи.

Судом правомірно прийнято до уваги надані позивачем докази стосовно наявності інформації про підприємство MEDIA LLC”( США) в базі даних підприємств на офіційному сайті секретаріату штата Орегон, в якому зареєстроване це підприємство. Ця інформація є відкритою та доступною. Проти неї відповідач у судових засіданнях не заперечував та вона не була їм спростована.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства України, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно зясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Інші доводи зазначені позивачем у апеляційній скарзі не спростовують правильність прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009р. по справі№2-а-5182/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Донець Л.О. Бондар В.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2010 р.