Ухвала суду № 12153647, 22.09.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-2963/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

при секретарі судового засідання Геріх Н.А.

за участю сторін:

представника позивача Даценка Артура Миколайовича

представника відповідача Охріменко Наталії Яківни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2010р. по справі№2-а-2963/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" <Список ><Текст >

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції ", у якому просив суд:

- визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Сумської МДПІ № 0000141555/0 від 25.02.2010 року повністю.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2010р. по справі щодо визнання недійсним (нечинним) податкове повідомлення рішення Сумської МДПІ №0000141555/0 від 25.02.2010 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, а також на неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2010 працівниками Сумської МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість. В ході перевірки було встановлено порушення, а саме: зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кердиту наступного податкового періоду на 494199,00 грн. За результатами перевірки був складений акт № 37/15/35103599 від 17.02.2010 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість (а.с. 30-32). Зазначений акт був отриманий позивачем 18.02.2010 про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ "Білопілля-Агро" (а.с. 32).

На підставі зазначеного вище акту податковим повідомленням-рішенням № 0000141555/0 від 25 лютого 2010 року (а.с. 29) до позивача були застосовані штрафні санкції за порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 в сумі 510,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником, на нього розповсюджуються норми п.п. 11.21, 11.29 ст. 2 Закону № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а тому повинен подавати скорочену декларацію по податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" зареєстроване як юридична особа 04.05.2007, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 019753 (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Білопілля Агро" реалізує сільськогосподарську продукцію власного виробництва та зареєстроване платником фіксованого сільськогосподарського податку. Згідно наданого розрахунку питомої ваги реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2007 рік (а.с. 55-56) в загальний обсяг валового доходу за 2007 рік склав 81,1%. Також, відповідач подає до Сумськох МДПІ податкові розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку про що свідчать зазначені розрахунки за 2008, 2009 та 2010 роки (а.с. 57-59).

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно з пунктом 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року під № 250/2054, платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від І6 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену . на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її' до органів державної додаткової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий - рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Неперераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Зі змісту зазначених норм випливає, що за спеціальною декларацією при визначенні об'єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР, декларує як податкове зобов'язання, так і податковий кредит. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі наведеної вище норми цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки ТОВ "Білопілля Агро"є сільгоспвиробником та сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, по податку на додану вартість з операцій поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва до бюджету не сплачується і в загальній декларації не відображається.

Окрім того, згідно п.2.1. ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є: будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.3.ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Колегія суддів зазначає, що Державна податкова адміністрація України Наказом №166 від 30.05.1997року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання"зареєстрованої Міністерством юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, передбачила, що декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 ст. 11 Закону "Про податок на додану вартість") суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

У разі якщо діяльність сільськогосподарського підприємства - платника податку на додану вартість підпадає під норми пунктів 11.21 чи 11.29 ст. 11 Закону України № 168/97- ВР, то такий платник обов'язково має застосовувати зазначені норми цього Закону, оскільки цими пунктами не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання податку на додану вартість.

Отже, якщо результати діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідають критеріям, встановленим пунктами 11.21 та/чи 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, то такий сільськогосподарський товаровиробник при нарахуванні додатку на додану вартість керується нормами цих пунктів.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав розповсюдження на позивача норм п.п 11.21, 11.29 ст 11 Закону № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", та його обов'язок подавати скорочену декларацію по податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення - рішення Сумської МДПІ № 0000141555/0 від 25.02.2010 року.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.05.2010р. по справі№2-а-2963/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.09.10р.