Постанова № 12152883, 07.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Справа №40/101-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І. С. Карбань, судді В.О. Фоміна, судді І.А. Шутенко,

при секретарі Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом Яблонська Н.Г. за довіреністю № 65 від 21.04.10р.,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 за довіреністю № 713 від 12.05.10р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт», (вх. № 2116Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2010р. по справі № 40/101-10

за позовом ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт», м. Харків,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

про стягнення 40403,69 грн. та виселення;

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

до ВАТ«Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт», м. Харків,

про стягнення 44633,35 грн. та визнання договору таким, що припинив свою дію, -

встановила:

ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт»звернувся до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з ФОП ОСОБА_4 25563,14 грн. заборгованості по орендній платі, 3047,57 грн. пені, 485,42 грн. 3% річних, 1342,56 грн. інфляційних витрат та 9965,00 грн. збитків та про виселення ФОП ОСОБА_4 із займаного приміщення № 26-27 загальною площею 90 кв. м., що розташоване в корпусі літ. К-3 на 2 поверсі нежитлової будівлі у м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82.

ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт»про зарахування вартості капітального ремонту в сумі 44633,35 грн. в рахунок заборгованості по орендній платі та нарахованих штрафних санкцій та визнання договору таким, що припинив свою дію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.06.2010р. (суддя Хотенець П.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зараховано вартість капітального ремонту в сумі 44633,35 грн. в рахунок заборгованості по орендній платі та нарахованих штрафних санкцій. Визнано договір оренди 28/08 від 01.01.2008р. таким, що припинив свою дію. Стягнуто з ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт»на користь ФОП ОСОБА_4 446,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт»з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2010 р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Свої вимого обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не враховано, що ФОП ОСОБА_4 жодним чином не було звільнено від виконання його обовязків за договором оренди щодо сплати орендної плати, а тому, в будь-якому випадку позовні вимоги ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт»в частині стягнення штрафних санкцій та виселення ФОП ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції встановив факт того, що «під час передавання спірного приміщення в оренду приміщення потребувало модернізації та відновлення»без жодного доказу цього факту, без збудь-яких актів чи листів з цього приводу, тобто, рішення суду першої інстанції в повній мірі ґрунтується на припущеннях.

Також апелянт вказав, що суд першої інстанції в своєму рішенні протирічить сам собі, оскільки, зазначає, що «за приписами п. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця», але докази такої згоди в матеріалах справи відсутні.

ФОП ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вважаючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

ФОП ОСОБА_4 посилався на те, що він отримав від ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт» повідомлення про припинення договору оренди лише 03.02.2010р., що підтверджується позивачем у первісній позовній заяві. Повідомлення про припинення договору за своєю суттю є згодою на розірвання вказаного договору. Тому, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо припинення дії договору оренди за вимогою ФОП ОСОБА_4

Також, ФОП ОСОБА_4 вказав, що ним було проведено капітальний ремонт орендованих приміщень у відповідності до ст. 776 ЦК України, пунктом 3 якої передбачено, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

09.08.2010р. до суду від Фонду державного майна України надійшла заява про вступ у дану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом.

Розглянувши дану заяву судова колегія вважає за необхідним зазначити, що відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Таким чином, Фонд державного майна України не має право вступити у дану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору після прийняття судом першої інстанції рішення.

На підставі викладеного, заява Фонду державного майна України про вступ у дану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом задоволенню не підлягає.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007 р. між сторонами було укладено договір № 28 оренди нежитлових приміщень. 01.01.2008 р. між тими ж сторонами було укладено нову редакцію договору оренди нежитлових приміщень № 28/08, що належить позивачу за первісним позовом, а саме приміщення № 26-27 загальною площею 90 кв. м, розташованого в корпусі літ. К-3 на 2 поверсі нежитлової будівлі за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, строком на один рік.

Відповідно до умов п.1.1. вказаного договору, орендодавець (позивач за первісним позовом) зобов'язується надати за плату орендарю (відповідачу за первісним позовом) в строкове користування, а орендар (відповідач за первісним позовом) зобов'язується прийняти в строкове користування приміщення № 26-27 загальною площею 90 кв. м, розташовані в корпусі літ. К-3 на 2 поверсі нежитлової будівлі у м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, які належить орендодавцю на праві власності на підставі реєстраційного свідоцтва № 1623 від 29.12.2004 року, виданого КП ХМБТІ, і зобов'язується сплачувати орендодавцю (позивачу за первісним позовом) орендну плату в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до акту здачі-приймання в оренду приміщення, який є додатком № 1 до договору, позивач за первісним позовом здав, а відповідач за первісним позовом прийняв в користування об'єкт оренди.

Відповідно до п.5.1. договору розмір орендної плати та плати за послуги по забезпеченню електроенергією, водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, а також відшкодування витрат орендодавця на утримання і експлуатацію споруд розраховуються по тарифам, наведеним у додатку № 2 до договору, згідно якого розмір орендної плати встановлений станом на 01.01.2008 р.

Згідно з додатковою угодою від 01.01.2009 р. № 1 до договору строк дії договору було продовжено з 01.01.2009 р. по 21.12.2009 р. Цією ж угодою було встановлено новий розмір орендної плати, станом на 01.01.2009 р.: за оренду - 8,64 грн. за 1 кв. м. з врахуванням ПДВ, за послуги - 23,76 грн. за 1 кв. м. неопалюваної площі (27,36 грн. за 1 кв. м. опалюваної площі) з врахуванням ПДВ, за відшкодування витрат транспортної прохідної - 72,00 грн. в місяць з врахуванням ПДВ.

Пунктом 5.2. вищевказаного договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно згідно виставлених орендодавцем рахунків на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку. Відповідно до п. 7.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендну плату.

ФОП ОСОБА_4 до березня 2009 р. сплачував орендну плату згідно з договором, однак, починаючи з березня 2009 р. він неналежним чином виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати, сплачуючи за договором лише по 500,00 грн. щомісяця. Борг ФОП ОСОБА_4 по сплаті орендної плати станом на 31.12.2009 р. становив 22976,00 грн., що відповідає несплаті орендної плати більше ніж за 7 календарних місяців.

У відповідності до п.1. ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом 29.01.2010 р. цінним листом з описом надіслав на адресу ФОП ОСОБА_4 повідомлення № 12 від 29.01.2010 р. про припинення договору (арк. справи 21 том І). В даному повідомленні було поставлене питання про повернення об'єкту оренди по двосторонньому акту приймання-передачі у зв'язку з закінченням строку дії договору 31.12.2009 р. і враховуючи несплату орендної плати в загальній сумі 22976,00 грн. станом на 01.01.2010 р. Дане повідомлення ФОП ОСОБА_4 отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 23 том І).

Згідно п. 2. ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Моментом припинення договору майнового найму у разі прострочення оплати наймачем є отримання повідомлення від наймодавця про його відмову від договору. Наймач повинен повернути річ, що є предметом договору найму, при цьому наймодавець не позбавляється права на відшкодування збитків. Таким чином, моментом припинення спірного договору найму є 03.02.2010 р.

ФОП ОСОБА_4 направив на адресу позивача за первісним позовом лист № 01/02 від 19.02.2010 р., в якому повідомив, що заборгованість по договору оренди № 28/08 від 01.01.2008р. буде погашена у повному обсязі найближчим часом. Тобто, ФОП ОСОБА_4 визнав цю заборгованість. Проте, заборгованість по сплаті орендної плати відповідачем за первісним позовом не погашена.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сума заборгованості відповідача за первісним позовом по сплаті орендної плати за період з 01.03.2009р. по 03.02.2010р. становила 25563,14 грн., яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.

Також, на підставі ч. 2 ст. 224 ГК України з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума збитків, спричинених неповерненням обєкту оренди позивачу за первісним позовом, станом на 01.06.2010р. в розмірі 9965,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 9.1 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Також, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем за первісним позовом розрахунки пені, інфляційних та 3% річних є обґрунтованим, а тому, з ФОП ОСОБА_4 на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню пеня у розмірі 3047,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 1342,56 грн. та 3% річних в розмірі 485,42 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що ФОП ОСОБА_4 визнав свою заборгованість за договором оренди, а також визнав факт припинення дії договору оренди, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні первісного позову. Позов ВАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт»до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 40403,69 грн. та виселення з орендованого приміщення підлягає задоволенню, а рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно зустрічного позову, то судовою колегією Харківського апеляційного господарського суду встановлено, що згідно зустрічного позову ФОП ОСОБА_4 просив суд зарахувати вартість капітального ремонту в сумі 44633,35 грн. в рахунок заборгованості по орендній платі та нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних інтересів.

Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту субєктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до п. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів та іншими способами захисту прав, перелік яких визначено цим пунктом.

Статтями 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не визначено такого способу захисту прав як зарахування вартості капітального ремонту в рахунок заборгованості по орендній платі та нарахованих штрафних санкцій, оскільки дані вимоги не породжують правових наслідків та заборон і є такими, що не передбачені діючим законодавством. Заявлені позивачем вимоги є встановленням факту, що має юридичне значення та елементом оцінки доказів у відповідності до ст. 43 ГПК України. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

На підставі викладеного, спосіб захисту, визначений у зустрічному позові, а саме: зарахування вартості капітального ремонту в сумі 44633,35 грн. в рахунок заборгованості по орендній платі та нарахованих штрафних санкцій не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту. Тому, господарський суд першої інстанції повинен був відмовити у позові.

Що стосується зустрічної вимоги ФОП ОСОБА_4 про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що, як вже зазначалось раніше, позивач за зустрічним позовом отримав повідомлення про припинення договору 03.02.2010 р., про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу відповідача за зустрічним позовом. Згідно п. 2. ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, тому, зустрічна позовна вимога в частині визнання договору таким, що припинив свою дію, також не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2010р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Заяву Фонду державного майна України про вступ у дану справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2010р. у справі № 40/101-10 скасувати та прийняти нове.

Первісний позов ВАТ НДПКІ засобів технологічного устаткування «Велт задовольнити.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (61171, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АТ «УрсСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з займаного приміщення № 26-27 загальною площею 90 кв. м., що розташоване в корпусі літ. К-3 на 2 поверсі нежитлової будівлі у м. Харкові, вул. Ак. Павлова, 82.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (61171, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АТ «УрсСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт»(61158, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, п/р № 26008010060936 в Комінтернівському відділенні ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 00216488) заборгованість по орендній платі у розмірі 25563,14 грн., пеню у розмірі 3047,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 1342,56 грн., 3% річних у розмірі 485,42 грн., суму збитків у розмірі 9965,00 грн., державне мито в сумі 428,50 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (61171, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АТ «УрсСиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування «Велт»(61158, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, п/р № 26008010060936 в Комінтернівському відділенні ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 00216488) 214,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Суддя Фоміна В.О.

Суддя Шутенко І.А.

Повний текст постанови підписаний 07.10.2010р.