Рішення № 12151783, 06.10.2010, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 3714/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

за участю прокурора Шпака О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Василенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації товариства «Знання» про стягнення заробітної плати за час щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та суми компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з затримкою термінів її виплати,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2010 року прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, яка є інвалідом 2 ї групи, до ДООТ «Знання» про стягнення заробітної плати за час щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та суми компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з затримкою термінів її виплати. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що 01 жовтня 2003 року ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, було звільнено з посади референта ДООТ «Знання». Однак, при звільненні ОСОБА_1 не отримала заробітну плату за період щорічної відпустки з 01 вересня 2003 року по 30 вересня 2003 року. Зазначені обставини явилися причиною звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час щорічної відпустки в розмірі 2056 гривень 75 копійок, середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с. а.с. 2 4).

06 квітня 2010 року прокурор уточнив свої позовні вимоги, а саме збільшив позовні вимоги, доповнивши вимоги в частині стягнення з ДООТ «Знання» на користь ОСОБА_1 також компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з затримкою термінів її виплати (а.с. а.с. 16 19).

У судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, позивача, представника відповідача, допитавши свідка, а також дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ДООТ «Знання» на посаді референта до 01 жовтня 2010 року (а.с. 5).

Розпорядженням першого заступника голови правління ДООТ «Знання» від 01 жовтня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 30).

При звільнені ОСОБА_1 не отримала заробітну плату у вигляді заробітної плати за щорічну відпустку з 01 вересня 2003 року по 30 вересня 2003 року, яку їй було надано розпорядженням № 32 першого заступника голови правління ДООТ «Знання» (а.с. а.с. 7, зворотна сторона а.с. 7, 33, 50 52, 53, 56 57).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

В силу ч. ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Частиною 3 статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата працівникам за всеь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України під час звільнення працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення.

У відповідності з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 при звільнені 01 жовтня 2003 року, не було виплачено заробітну плату за весь час щорічної відпустки у розмірі 2056 гривень 75 копійок, при цьому суд критично відноситься до пояснень представника відповідача відносно того, що всі виплати ОСОБА_1 при звільнені було проведено, так як такі твердження жодним чином не підтверджені належними доказами та не аргументовані, й спростовуються відповідними документами, в яких зафіксовано факт несплати при звільнені заробітної плати за щорічну відпустку, а також показаннями свідка ОСОБА_3, допитаного у судовому засіданні, який підтвердив факти викладені у акті перевірки № 04 01 32/201 від 01 серпня 2005 року щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні заробітної плати за час щорічної відпустки.

Таким чином, ураховуючи те, що ОСОБА_1 при звільненні не одержала заробітну плату за час щорічної відпустки, суд вважає, що за час затримки розрахунку при звільненні з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відповідна компенсація.

Розрахунок компенсації проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1, відповідно до довідки № 148 від 07 липня 2006 року ДООТ «Знання», становила 2075 гривень 00 копійок, а середньодобова заробітна плата складала 96 гривень 51 копійку (а.с. 8).

Визначаючи кількість робочих днів за розрахунковий період, суд виходить з наступних даних.

Кількість робочих днів, які підлягають компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, складає:

Рік Кількість днів 1 2 2003 65 (з дати звільнення) 2004 252 2005 251 2006 250 2007 251 2008 252 2009 251 2010 147 Загальна сума днів складає 1 719

Таким чином, сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні позивача складає: 1 719 х 96,51 = 165 900 гривень 69 копійок, без утримання прибуткового податку та інших обовязкових платежів.

Крім того, відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу за вересень 2003 року становить 139,8 %.

Сума компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати складає: 2056,75 х 139,8 : 100 = 2875,34.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що з ДООТ «Знання» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню заборгованість по заробітній платі за час щорічної відпустки в сумі 2056 гривень 75 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 165900 гривень 69 копійок, а також компенсація втрати частини заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 2875 гривень 34 копійки.

Також, у порядку ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1700 гривень 00 копійок, а також витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації товариства «Знання» про стягнення заробітної плати за час щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку та суми компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з затримкою термінів її виплати задовольнити.

Стягнути з Дніпропетровської обласної організації товариства «Знання» ( І.К. 02923453) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час щорічної відпустки в сумі 2056 гривень 75 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 165900 гривень 69 копійок, компенсацію втрати частини заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 2875 гривень 34 копійки, разом 170832 гривні 78 копійок.

Стягнути з Дніпропетровської обласної організації товариства «Знання» ( І.К. 02923453) на користь держави судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок.

Стягнути з Дніпропетровської обласної організації товариства «Знання» ( І.К. 02923453) на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя М.М. Бібік