Рішення № 12151472, 27.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 рокуСправа №07/1741

За позовом Черкаської міської ради

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 29076грн. 35коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Стойко А.Ю. за довіреністю від 26.01.2010р.;

від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 29076грн. 35коп. збитків у вигляді неодержаних позивачем доходів внаслідок самовільного використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 234,27 кв.м. під частиною нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 за період з 29.05.2006р. по 31.12.2009р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за договорами купівлі продажу частини нежитлової будівлі від 29.05.2006р., від 30.07.2006р. та від 06.10.2006р. до відповідача перейшло право власності на частину нежитлової будівлі загальною площею 90,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 і з цього моменту відповідач використовував земельну ділянку Черкаської міської ради площею 234,27 кв.м., на якій розташована вказана частина нежитлової будівлі, без документа, який посвідчує право на цю земельну ділянку, що унеможливило одержання Черкаською міською радою доходів від надання цієї земельної ділянки в оренду.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте ні він сам ні його представник в судове засідання не зявився.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Заявою від 11.10.2010р. прокурор м. Черкаси повідомив господарський суд про вступ у справу для представництва інтересів держави. Ухвалою від 14.10.2010р. прокуратура м. Черкаси була повідомлена про дату, час і місце засідання суду, проте прокурор в судове засідання не зявився і не повідомив про причини його незявлення.

Незявлення прокурора і представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Цукор - Продукт”, як продавець, і фізична особа підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу, згідно з яким продавець продав, а покупець купив частину нежитлової будівлі літ. А-І, а саме: приміщення №2 та частину приміщення загального користування №1, 25, 7, 8, 9 загальною площею 9,2 кв.м., яка розташована на земельній ділянці Черкаської міської ради по АДРЕСА_2.

Того ж дня 29.05.2006р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. і зареєстрований у реєстрі за №8001.

13 липня 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Цукор - Продукт”, як продавець, і фізична особа підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу, згідно з яким продавець продав, а покупець купив частину нежитлової будівлі літ. А-І, а саме: приміщення за №2-5 та частину приміщення загального користування за №2-1, 2-25, 2-7, 2-8, 2-9 загальною площею 14,5 кв.м., яка розташована на земельній ділянці Черкаської міської ради по АДРЕСА_2.

Того ж дня 13.07.2006р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. і зареєстрований у реєстрі за №11058.

6 жовтня 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Цукор - Продукт”, як продавець, і фізична особа підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу, згідно з яким продавець продав, а покупець купив частину нежитлової будівлі літ. А-І, а саме: приміщення №2-11, 2-12, 2-15, 2-14, та частину приміщень спільного користування за №2-1, 2-25, 2-7, 2-8, 2-9 загальною площею 66,4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці Черкаської міської ради по АДРЕСА_2.

Того ж дня 06.10.2006р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. і зареєстрований у реєстрі за №17395.

Довідкою від 21.08.2009р. управління Держкомзему у м. Черкаси повідомило фізичну особу підприємця ОСОБА_1 про те, що згідно з даними земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_2 відноситься до земель одно- та двоповерхової житлової забудови Черкаської міської ради, за основним цільовим призначенням земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови.

24 лютого 2010р. комісією, створеною виконавчим комітетом Черкаської міської ради для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, був складений акт №18 про визначення збитків власнику землі. Згідно з висновками цього акту у період з 29.05.2006р. по 31.12.2009р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 самовільно користувалася земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 234,27 кв.м. без документа, який посвідчує право на цю земельну ділянку, чим завдало власнику землі Черкаській міській раді збитки у вигляді неодержаної за вказаний період орендної плати за землю у сумі 29076грн. 35коп. Ця сума збитків була визначена комісією за чинними у період з 29.05.2006р. по 31.12.2009р. ставками орендної плати за землю, затвердженими рішеннями Черкаської міської ради від 04.12.2001р. №8-89, від 31.05.2007р. №2-613, від 22.04.2008р. №4-385, від 11.12.2008р. №4-724, виходячи із нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Рішенням від 23.03.2010р. №445 виконавчий комітет Черкаської міської ради затвердив акт про визначення збитків власнику землі від 24.02.2010р. №18. Відповідач це рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради не оскаржував.

Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як зазначила Президія Вищого господарського суду України у п. 4.1.4 рекомендацій від 02.02.2010р. №04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, відповідач, як особа, яка правомірно набула право власності на частину нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 має право користуватися земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти нерухомого майна, і відсутність у нього документів, що посвідчують право на цю земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне її зайняття у розумінні ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Перехід до відповідача права власності на об'єкти нерухомості є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права має бути здійснено у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом “д” ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року затверджено порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Пунктом 3 зазначеного вище порядку визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Даний порядок також дає визначення поняття “неодержаний доход”. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно вищенаведеної Постанови Кабінету міністрів України розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Відповідач у період з 29.05.2006р. по 31.12.2009р. використовував земельну ділянку загальною площею 234,27 кв.м. під частиною нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 без зареєстрованого в установленому порядку договору оренди землі, що е порушенням вимог ст. ст. 125. 126 Земельного кодексу України. В цьому і полягала протиправність його поведінки, яка і спричинила збитки позивачу у вигляді не отриманої ним орендної плати за землю у сумі 29076грн. 35коп., яку він отримав би у разі укладення з відповідачем і державної реєстрації договору оренди землі. При цьому відповідач не довів, що збитки завдано позивачу не з його вини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход бюджету підлягає стягненню 290грн. 76коп. державного мита та 236грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, 18000, ідентифікаційний код 25212542) - 29076грн. 35коп. збитків.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 290грн. 76 коп. державного мита;

- у доход бюджету через Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (проспект Хіміків, 50, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 29.10.2010р.