Рішення № 12150727, 08.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.10                                                                                           Справа№ 20/114(10)

За позовом: Приватного підприємства «Думна», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інвестиційної компанії «Комфорт-Інвест», м. Львів

про стягнення 192802,41 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.

Представники:

від позивача: Коваль Н.Г.- представник

від відповідача: Базарник Р.С. - представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Думна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційної компанії «Комфорт-Інвест» про стягнення 192802,41 грн.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2010 р. порушено провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2010 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача подав відзив в якому позовні вимоги визнав частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

08.07.2008 року між Приватним підприємством «Думна»(підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційною компанією «Комфорт –Інвест»(замовником) було укладено договір підряду № 15-28.

Відповідно до умов договору підрядник (позивач) за завданням замовника (відповідача) на свій ризик зобов»язався, за встановленою договірною ціною і кошторисом, виконати будівельно-монтажні роботи щодо «Влаштування благоустрою території житлового кварталу по вул Генерала Юнаківа, 9»(ІІ-черга будівництва), а замовник зобов»язався прийняти згідно актів виконаних робіт закінчені роботи та оплатити їх.

Вартість робіт та матеріалів є сталою та складає 1896656,40 грн.

Відповідно до п.3.1. договору підрядник зобов”язався виконати роботи на протязі 120 робочих днів з моменту здійснення замовником в повному обсязі авансового платежу передбаченого п. 2.6. договору, в якості передоплати.

Відповідно до п. 2.6 договору замовник здійснює передоплату в розмірі:

- 10 липня 2008 р. –200000,00 грн.;

- 1 серпня 2008 р. –250000,00 грн.;

- 1 вересня 2008 р. –250000,00 грн.;

- 1 жовтня 2008 р. –300000,00 грн.;

- 1 листопада 2008 р. –300000,00 грн.

Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі семи календарних днів з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем у встановлені договором строки, виконані роботи на загальну суму 402807,60 грн., а саме: у серпні 2008 р. на суму 106261,20 грн.; у жовтні 2008 р. на суму 79522,80 грн.; у лютому 2009 р. на суму 131751,60 грн.; у березні 2009 р. на суму 17286,00 грн.; у квітні 2009 р. на суму 19948,80 грн.; у травні 2009 р. на суму 15568,80 грн.; у серпні 2009 р. 32468,40 грн., про що сторонами підписано акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Відповідач свої зобовязання за договором виконав неналежно оплативши 257649,40 грн. в результаті чого виникла заборгованість.

На день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 145158,20 грн.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідно до п.6.2. договору в розмірі 27458,75 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 3970,62 грн. та втрати від інфляції в розмірі 10886,84 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5328,00 грн.

Відповідач у поданому відзив заборгованість за виконані роботи визнав повністю та зазначив що оплату не зміг провести у зв’язку з важким економічним становищем підприємства, проти нарахування пені заперечив. В судовому засіданні ним заявлено усне клопотання про відстрочку виконання рішення терміном на 6 місяців.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору №15-28 були виконані роботи на загальну суму 402807,60 грн. Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін, копії яких долучено до матеріалів справи.

          Відповідач свої зобов‘язання перед позивачем виконав неналежним чином, оплативши виконані роботи частково у розмірі 257649,40 грн.

Згідно з п.2.6 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі семи календарних днів з моменту підписання останнього акту виконаних робіт. Замовник має право затримати остаточний розрахунок роботи виконані з недоробками і дефектами, виявленими під час приймання робіт, до їх усунення.

Останній акт приймання виконаних підрядних робіт складено за серпень 2009 р. та підписано сторонами 3 вересня 2009 р. З підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається що роботи відповідачем прийняті без будь-яких зауважень.

Оскільки, відповідач в судовому засіданні та поданому відзиві суму основного боргу визнав, доказів погашення заборгованості суду не надав, тому заявлена позивачем сума боргу за виконані роботи у розмірі 145158,20 грн. підлягає до стягнення повністю.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В частині стягнення 3 % річних в розмірі 3970,62 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10886,84 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені в розмірі 27458,75 грн. відповідно до п. 6.2 договору №15-28, суд задовольняючи позовні вимоги в цій частині частково, виходить з наступного.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ГК України –нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунку пені позивач нарахував відповідачу пеню за період з 10.09.2009 р. по 18.08.2010 р., тобто за 342 дні, що суперечить вимогам ст. 232 ГК України.

Таким чином, розмір пені, нарахованої відповідачу, повинен становити 14837,95 грн.

Щодо стягнення з відповідача 5328,00 грн. за надання адвокатських послуг, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають, оскільки ст. 44 ГПК України встановлено, що судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Представлені на розгляд суду позивачем договір від 02.08.2010 р. про надання адвокатських послуг №2/ю та акт виконаних робіт № 2/ю від 30.08.2010 р. не можуть служити належним доказом оплати адвокатських послуг, оскільки відшкодування витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката здійснюється судом за наявності документального підтвердження витрат (платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг), що відповідає правовим позиціям Вищого господарського суду України, що викладені в п.10 роз‘яснення від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

          Відмовляючи відповідачу у заявленому в судовому засіданні клопотанні про відстрочку виконання судового рішення терміном на 6 місяців, суд зауважує, що останній акт виконаних робіт між сторонами підписано ще 3 вересня 2009 р. і з цього часу оплата за виконані роботи на рахунок позивача не надходила. Твердження представника відповідача про важке економічне становище Товариства не заслуговує на увагу суду, оскільки не підтверджене жодним належним документом.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 837, ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційної компанії «Комфорт-Інвест» (79000, м.Львів, вул. Енергетична, 19/12, код ЄДРПОУ 30478733) на користь Приватного підприємства «Думна»(79058, м. Львів, вул. Торф»яна, 7, код ЄДРПОУ 30538116) суму в розмірі 176816,18 грн. з них:

-          145158,20 грн. основного боргу;

-          3970,62 грн. 3% річних;

-          10886,84 грн. інфляційних;

-          14837,95 грн. пені;

          - 1748,54 грн. державного мита;

- 214,03 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процессу;

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя