Рішення № 12150682, 04.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10                                                                                           Справа№ 10/195(10)

За позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» м. Львів

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бонкорса»м. Львів

Про розірвання договору оренди

           Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача:           Карвацька З.З. - довіреність б/н від 07.06.2010 року

Від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ТзОВ «Бонкорса» про розірвання договору оренди державного майна № 1 від 16.07.1997 року, укладеного між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонкорса» на нежитлове приміщення бойлерної по вул. Варшавська у м. Львові, згідно поверхового плану, відображеного в Додатку № 1 до цього Договору.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 5157805.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

16.07.1997р. між обласним державним комунальним підприємством «Львівтеплокомуненерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонкорса»укладено договір оренди державного майна № 1, у відповідності до п.1 якого Орендодавець -ЛМКП «Львівтеплоенерго»передає, а Орендар - ТзОВ «Банкорс»приймає в строкове платне володіння та використання нежитлове приміщення бойлерної по вул. Варшавській у м. Львові згідно поверхового плану, відображеного в Додатку №1 до цього Договору, яке знаходиться на балансі обласного державного комунального підприємства «Львіртеплоенерго».

За умовами Договору № 1 про оренду державного майна від 16.07.1997р. (п.2.1.) вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна. Відповідно до Акту прийому-передачі в оренду майна ОДКП «Львівтеплокомуненерго»від 16.07.1997 року, вищевказане нерухоме майно передане в оренду ТзОВ «Бонкорса».

Згідно п. 10.6. Договору №1 про оренду державного майна від 16.07.1997р., у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом, ЛМКП «Львівтеплоенерго»на підставі ст. 11 ГПК України, надсилало ТзОВ «Бонкорса» пропозицію про розірвання договору оренди державного майна № 1 від 16.07.1997р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 ст. 762 ЦК України, за користування майном наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 19 цього ж Закону України, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. З ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

ТзОВ «Бонкорса»всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищевказаних законодавчих актів не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання.

Докази оплати орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З врахуванням викладеного, суд вважає позов документально та нормативно обґрунтованим, таким, що підлягає до задоволення.           

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 763, 774, 785, 795 ЦК України, ст. ст. 32-35, 43, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Розірвати договору оренди державного майна № 1 від 16.07.1997 року, укладеного між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонкорса» на нежитлове приміщення бойлерної по вул. Варшавська ( приміщення бойлерної) у м. Львові, згідно поверхового плану, відображеного в Додатку № 1 до цього Договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонкорса»( 79053, м. Львів, вул. Керамічна, 4, кв.60, МФО 325105) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» ( 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя