Рішення № 12150576, 04.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10                                                                                           Справа№ 21/91

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальні дистреб’юторські системи”, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Реліквія”, м. Львів

про стягнення 69602,99 грн.

                                                                                 Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники сторін

Від позивача: Унгурян Н.І. - юрисконсульт

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

          Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальні дистреб’юторські технології”, м. Київ до Приватного підприємства „Реліквія”, м. Львів про стягнення 69602,99 грн. з яких 65783, 88 грн. складає основна сума боргу, 857,80 грн. інфляційні, 439,56 грн. –3% річних, 2521, 75 грн. пені та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 11.10.2010 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 04.11.2010 року.

04.11.10 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, подав заяву б/н відповідно до якої повідомляє, що станом на 04.11.2010 р. відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 51209,51 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 25.05.2009 року укладено договір поставки №0203-532.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах, визначених у договорі.

Згідно п. 2.3 договору покупець оплачує вартість кожної поставленої партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати покупцем отриманої за даним договором продукції є видаткова накладна або договір.

На виконання умов договору позивач згідно накладних РН-32-035774 від 14.05.2010 р., РН-32-037721 від 25.05.2010 р, РН-32-038238 від 24.05.2010 р., РН-32-038239 від 24.05.2010 р., РН-32-039888 від 28.05.2010 р., РН-32-054098 від 27.07.2010 р., РН-32-055484 від 31.07.2010р, РН-32-056645 від 05.08.2010 р., РН-32-057682 від 10.08.2010 р. здійснив поставку продукції відповідачу на загальну суму 65783,88 грн. Вказане підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п. 2.4 договору покупець зобов’язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 21 календарного дня з дати її отримання.

Відповідач в порушення умов договору оплати не здійснив, в результаті чого утворився борг в сумі 65783,88 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п.2.4 договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 2521,75 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу правомірно нараховано 439,56 грн. 3% річних та 857,80 грн. інфляційних.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 69602,99 грн. з яких 65783, 88 грн. –сума основного боргу, 2521,75 грн. - пеня, 439,56 грн. 3% річних та 857,80 грн. інфляційні. Проте, в судовому засіданні представником позивача надану суду докази часткової сплати боргу відповідачем в сумі 51209,51 грн. Отже, сума основного боргу зменшилася і становить 14574,37 грн. Враховуючи наведене, в частині стягнення основного боргу в сумі 51209,51 грн. провадження у справі слід припинити.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк належним чином не виконав. Заборгованість в сумі 18393,48 грн. (з урахуванням заяви позивача від 04.11.2010 р.) підтверджується первинними документами.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. В частині стягнення 51209 грн. 51 коп. провадження у справі припинити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Реліквія” (79000, м. Львів, вул. В. Великого, 71/76; код ЄДРПОУ 31291589; р/р 2600800601516 в ВАТ „Державний ЕКС-ІМП. Банк України”, м. Львів, МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальні дистреб’юторські системи” (юридична адреса: м. Київ вул. Артема, 103, в літ. „А”; поштова адреса: м. Київ, вул. Воровського,4; код ЄДРПОУ 36411407; п/р 26005144884 в Ват „Райффайзен Банк Аваль” в м. Київ, МФО 380805) –14 574 грн. 37 коп. –основного боргу, 2521 грн. 75 коп. пені, 439 грн. 56 коп. 3% річних, 857 грн. 80 коп. інфляційних, 183 грн. 93 коп. - державного мита, 62 грн. 36 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Чорній Л.З.

Рішення складено 09.11.10 р.