Рішення № 12150302, 07.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 5/128-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ

до Виконавчого комітету Бучанської міської ради, м. Буча

третя особаДержавне територіальне-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ

про визнання права власності

за участю представників:

позивача:Чернишова О.В. –дов. від 12.01.2010р. № 93/15/14-10

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

третьої особиТутик М.Б. –дов. від 24.06.2010р. № 1835-НЮ

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Міністерства транспорту та зв’язку України (далі –позивач) до Виконавчого комітету Бутанської міської ради Київської області (далі –відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»(Залізниця) про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 2, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»до складу якого входить: будівля тягової підстанції сумісна з дистанцією контактної мережі ст. Буча, літера «А»за технічним паспортом, інвентарний номер 010012, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля гаража для автомобілів підстанції Буча, літера «Ж»за технічним паспортом, інвентарний номер 010006, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля кладової станції Буча, літера «І»за технічним паспортом, інвентарний номер 010007, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля складу ГСМ ст. Буча, літера «Д»за технічним паспортом, інвентарний номер 010008, рік введення в експлуатацію 1959р.; виробничо-побутові приміщення ст. Буча, літера «Б»«В»«Л»за технічним паспортом, інвентарний номер 010101, рік введення в експлуатацію 1959р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відмову відповідача у оформленні позивачу права власності на спірне нерухоме майно та не вчинення дії по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на нього, що свідчить про невизнання відповідачем прав власності держави на зазначені вище об’єкти нерухомості і порушує права і охоронювані законом інтересів держави в особі уповноваженого органу державної влади –Міністерства транспорту та зв’язку України.

Присутні в судовому засіданні представник позивача та третьої особи повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 25.05.2010р. та від 01.07.2010р. в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту. Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно із ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

До сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України входить Державне територіальне-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця», яке відповідно до преамбули статуту ДТГО «Південно-Західна залізниця»створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Згідно п. 4.1, 4.2 Статуту Південно-Західної залізниці майно Залізниці становлять необоротні та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

          До складу ДТГО «Південно-Західна залізниця»(надалі Залізниця) входить відокремлений підрозділ –Київська дистанція електропостачання (надалі Дистанція), яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальника Залізниці від 08.06.2006 р. № 284-Н.

Відповідно до пункту 4.1. Положення про дистанцію, дистанція створена з метою забезпечення надійної і безперебійної експлуатації електричного обладнання, пристроїв і допоміжних технічних засобів електрифікованих ліній та енергетичного господарства залізниці.

Відповідно до пункту 4.2. Положення про дистанцію, основними напрямками діяльності дистанції електропостачання є забезпечення надійного електропостачання на тягу поїздів, засобів сигналізації, централізації, блокування, зв’язку та обчислювальної техніки.

Згідно технічного паспорту виданого Комунальним підприємством «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», довідки про балансову належність від 18.06.2007 р. № 750 та інвентарної картки обліку основних засобів, в м. Буча Київської області, по вул. Тарасівська, 2 розташований майновий комплекс, що обліковується на балансі відокремленого підрозділу Київської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»до складу якого входить: будівля тягової підстанції сумісна з дистанцією контактної мережі ст. Буча, літера «А»за технічним паспортом, інвентарний номер 010012, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля гаража для автомобілів підстанції Буча, літера «Ж»за технічним паспортом, інвентарний номер 010006, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля кладової станції Буча, літера «І»за технічним паспортом, інвентарний номер 010007, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля складу ГСМ ст. Буча, літера «Д»за технічним паспортом, інвентарний номер 010008, рік введення в експлуатацію 1959р.; виробничо-побутові приміщення ст. Буча, літера «Б»«В» «Л»за технічним паспортом, інвентарний номер 010101, рік введення в експлуатацію 1959р.

Зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Дистанції, що підтверджується довідкою про балансову належність об’єкту нерухомого майна та інвентарною карткою обліку основних засобів Дистанції.

З моменту побудови цих об’єктів вони безперервно експлуатуються виключно Залізницею.

Листом від 18.06.2007р. за № 748 позивач в особі Київської дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західна залізниця»звернулася з заявою до виконавчого комітету Бучанської міської ради, в якому просив зареєструвати право державної власності та видати свідоцтво на право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Тарасівська, 2.

Листом від 02.08.2007р. за № 04-08/1490 виконавчий комітет Бучанської міської ради відмовив у оформленні права власності з мотивів відсутності у позивача правовстановлюючих документів для реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості, а саме документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт, відсутність проектної та дозвільної документації.

Оскільки спірне нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні третьої особи, перебуває на її балансі, позивач просить суд визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна.

Підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема, такими документами є інвентаризаційна справа на будинок № 2, по вулиці Тарасівська в м. Буча складена Ірпінським Бюро технічної інвентаризації.

Також доказами приналежності нерухомого майна є його відображення на балансі відокремленого структурного підрозділу Південно-Західної залізниці – Київської дистанції електропостачання, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів та довідкою про балансову належність № 750, завірені копіїї яких залучені до матеріалів справи.

Знаходження на балансі об’єкту нерухомості підтверджує той факт, що державне підприємство ДТГО «Південно-Західна залізниця»в особі Дистанції добросовісно та безперервно експлуатує об’єкт нерухомого майна, несе витрати по його утриманню.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства).

Обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна (оплата послуг, поточний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів Залізниці.

Згідно рішення Київської обласної ради депутатів трудящих від 26.07.1958р. № 619 «Про відвід управлінню Південно-Західної залізниці земельної ділянки площею 3,00 га під будівництво тягової підстанції і жилих будівель»земельна ділянка за адресою м. Буча, вул. Тарасівська, 2, на якій розташовано майновий комплекс, відведена у користування Залізниці для побудови та експлуатації тягової підстанції з комплексом обслуговуючих будівель.

Крім того, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Відділу земельних ресурсів у м. Буча Київської області від 20.04.2009р. № 512, виданий Київській дистанції електропостачання ДТГО «Південно-Західна залізниця» землі, на якій розташований майновий комплекс ст. Буча, відноситься до земель транспорту та зв’язку.

За користування даною землею структурний підрозділ ДТГО «Південно-Західної залізниці»Київська дистанція електропостачання сплачує земельний податок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та податковими розрахунками на землю. Зазначені документи містяться у матеріалах справи.

Отже, позивач та залізниця забезпечують виконання завдань, покладених державою, тобто забезпечення ефективного використання та збереження закріпленого державного майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права і охоронюваного законом інтересу. Одним із способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання відповідного права.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами п. 5 ст. 22 Господарського кодексу України встановлено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

          Приписами статті 3 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” від 21.09.2006 № 185-V встановлено, що об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 цього Закону встановлено, що суб`єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно ст. 9 Закону України „Про транспорт” транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об’єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 5 Закону України „Про залізничний транспорт” визначено, що майно, закріплене за залізницями, є загальнодержавною власністю.

Згідно із ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.

          Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон №1952-IV) речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1952-IV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є у т.ч. інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. у редакції від 28.01.2003 року, далі Положення, оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності. Положенням передбачено обов’язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів, одним з яких є свідоцтво на право власності на об’єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності.

В даний час право власності на спірне нерухоме майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні об’єкти нерухомості є державним майном, знаходяться на балансі, експлуатуються та обслуговуються Київською дистанцією електропостачання ДТГО «Південно-Західна залізниця». На спірні об’єкти ведуться інвентарні картки обліку основних засобів. З моменту побудови об’єкти безперервно використовують для потреб підприємства.

Крім того, за користування земельною ділянкою, відведеною для побудови та експлуатації тягової підстанції, Залізницею сплачується земельний податок, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками земельного податку.

При вирішенні спору судом враховується те, що використання спірних об'єктів нерухомості Залізницею не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Оскільки зазначене вище нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному користуванні Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”, та враховуючи, що нерухоме майно набуте правомірно, суд задовольняє позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) на об’єкти, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) та розташовані за адресою: Київська область м. Буча, вул. Тарасівська, 2, а саме: будівля тягової підстанції сумісна з дистанцією контактної мережі ст. Буча, літера «А» за технічним паспортом, інвентарний номер 010012, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля гаража для автомобілів підстанції Буча, літера «Ж»за технічним паспортом, інвентарний номер 010006, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля кладової станції Буча, літера «І» за технічним паспортом, інвентарний номер 010007, рік введення в експлуатацію 1959р.; будівля складу ГСМ ст. Буча, літера «Д» за технічним паспортом, інвентарний номер 010008, рік введення в експлуатацію 1959р.; виробничо-побутові приміщення ст. Буча, літера «Б»«В»«Л»за технічним паспортом, інвентарний номер 010101, рік введення в експлуатацію 1959р.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Бучанської міської ради (08292, м. Буча, вул. Енергетиків, 12, код ЄДРПОУ 33699425) на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) 3377 (три тисячі триста сімдесят сім) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.