Рішення № 12150140, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/29229.09.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Західенерго»

До відповідача Державного підприємства «Вугілля Україна»

Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство «Донецьке вугільне паливо»

Про стягнення 462927,48 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача Сапса Т.В. (за дов.)

Від відповідача Андрусенко Ю.С. (за дов.)

Від третьої особине зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Вугілля України»про стягнення 462927,48 грн. збитків, понесених позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором № 02-09/1-ЕН від 17.02.2009 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 р. порушено провадження у справі № 17/292 та призначено її до розгляду на 19.07.2010 р..

19.07.2010 р. у судове засідання позивач повноважних представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки у судове засідання.

19.07.2010 р. відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі як іншого відповідача державного підприємства «Донецьке вугільне паливо». Вказане клопотання мотивоване положеннями пункту 8.11. спірного договору.

Відповідно до частини І статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність залучення державного підприємства «Донецьке вугільне паливо»до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Сторони надали спільну заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ПІК України.

Розгляд справи було відкладено на 20.09.2010 р..

У судове засідання 20.09.2010 р. представники відповідача та третьої особи не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 29.09.2010 р..

Третя особа у судове засідання свого повноважного представника не направила, однак надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилене як необґрунтоване.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.02.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(далі - позивач) та державним підприємством «Вугілля України»(далі - відповідач) укладено Договір № 02-09/1-ЕН про поставку вугілля (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобовязався поставити вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, за реквізитами та за якісними характеристиками, приведеними в даному Договорі, а позивач зобовязався прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору.

Партія вугілля відвантажується після відбору обєднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно з п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань обєднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії (п. 2.2 Договору).

Відповідно до умов Договору (пункту 5.1. Договору) на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачено договором, розповсюджуються вимоги: Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила прийомки по качеству», ДСТУ4083-2002 «Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, камяне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування».

Відповідно до п. 5.6 Договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Аd, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 за показниками посвідчення про якість; якщо різниця між показниками Аd W r t посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач протягом 24 години з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно ( без врахування похибки випробування).

Згідно з пунктом 3.4.5 Договору позивач має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим Договором, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному Договором порядку, або прийняти зі знижками, передбаченими умовами Договору.

Загальний порядок приймання вугілля за кількістю та якістю передбачений розділом 5 Договору.

Згідно з пунктом 7.1. Договору передбачено граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та волозі.

Відповідно до умов вказаного Договору з 15.02.2010 р. по 18.02.2010 р., 22.02.2010 р. та 25.02.2010 р. на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, від вантажовідправника товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»надійшло вугілля марки Г 0-100 мм, в загальній кількості 3674500,00 кг, що підтверджується залізничними накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: за накладною 51907607 у вагонах №№ 66970526, 66923830, 64351224, 67851436 в кількості 276000 кг; за накладною 51907617 у вагонах №№ 67896183, 60465309, 60609930 в кількості 210000 кг; за накладною 51907618 у вагонах №№ 67170472, 60477080, 60637311 в кількості 207000 кг; за накладною 51907620 у вагонах №№ 67881847, 66939109, 67613828, 67353706, 6767818 в кількості 346000 кг; за накладною 51907621 у вагонах №№ 66599044, 67858340, 64273931, 63427611, 67855114 в кількості 347000 кг; за накладною 51907625 (51907620) у вагонах №№ 65285587, 67898338, 65489841, 60917887 в кількості 278000 кг; за накладною 33875710 (51907595) у вагоні № 65381667 в кількості 69000 кг; за накладною 52168403 (51907618) у вагоні № 65698466 в кількості 69000 кг; за накладною 33687719 (51907607) у вагоні № 60909124 в кількості 69000 кг; за накладною 51907622 у вагоні № 67567230 в кількості 69000 кг; за накладною 51907623 у вагонах №№ 65567737, 67892984, 65232100, 67870816, 65301665, 60697778 в кількості 416000 кг; за накладною 51907636 (51907623) у вагонах №№ 67181388, 63641294 в кількості 139000 кг; за накладною 51907624 у вагоні № 68049238 в кількості 69000 кг; за накладною 51907627 у вагоні № 66103045 в кількості 69000 кг; за накладною 51907628 у вагонах №№ 65883084, 60699550 в кількості 140000 кг; за накладною 51907630 у вагоні № 63575195 в кількості 70000 кг; за накладною 51907629 у вагоні № 61843488 в кількості 70500 кг; за накладною 42524257 (51907629) у вагоні № 60494820 в кількості 70000 кг; за накладною 51907638 (51907629) у вагоні № 63002372 в кількості 70000 кг; за накладною 51907635 у вагонах №№ 66042839, 66876988, 67191662, 66668310 в кількості 276000 кг; за накладною 51907637 (51907630) у вагоні № 63790885 кількості 69000 кг; за накладною 46212124 (51907628) у вагоні № 66110156 в кількості 69000 кг; за накладною 51907634 у вагоні № 66173857 в кількості 69000 кг; за накладною 42524258 (51907630) у вагоні № 60379005 в кількості 69000 кг; за накладною 52168402 (51907620) у вагоні № 67160259 в кількості 69000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору, оскільки фактична зольність (А d) палива у поставленому вугіллі становила від 33,0% до 49,0% проти гранично допустимого 28,0%.

За твердженнями позивача, для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС позивач факсограмами від 15.02.2010 №№ 128, 132, від 16.02.2010 № 141, від 17.02.2010 р. №№ 142-144, 146-148, від 18.02.2010 р. № 156, від 19.02.2010 р. № 161, від 23.02.2010 р. № 174, від 24.02.2010 р. № 176, 180, від 25.02.2010 р. № 185 запрошував представників відповідача та вантажовідправника.

Як встановлено судом, за результати приймання спірного вугілля сторонами складено акти приймання вугілля № 1074, № 1087 від 16.02.2010 р., № 1111, № 1123, № 1124, № 1125, № 1129 від 17.02.2010 р., № 1129/1, № 1146 від 18.02.2010 р., № 1183, № 1184, № 1185 від 19.02.2010 р., № 1282, № 1283, № 1284 від 23.02.2010 р., № 1312 від 25.02.2010 р., № 1361 від 26.02.2010 р., підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, працівниками ТОВ «Сучасна Сертифікація і Інспекція «ССІ», які діяли в інтересах ДП «Вугілля України»на підставі довіреності ДП «Вугілля України»№ 24-12/49Д від 24.12.2009 р., належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.

Факсограмами від 16.02.2010 р. №№ 138, 139, 06/472, від 17.02.2010 р. №№ 145, 06/487, від 18.02.2010 р. №№ 149-151, 06/493, від 19.02.2010 р. № 159, 06/504, 06/507, від 20.02.2010 р. № 262, від 24.02.2010 р. №№ 175, 06/543, від 25.02.2010 р. № 185, 06/557, від 26.02.2010 р. №№ 187, 06/573 позивач повідомляв відповідача та вантажовідправника про те, що у звязку з неналежною якістю позивач відмовляється прийняти спірне вугілля.

За таких обставин, з 16.02.2010 р. по 20.02.2010 р. та з 24.02.2010 р. по 26.02.2010 р. спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36408666, № 36408667, № 36484601, № 36408671, № 36484602, № 36408672, № 36408680, № 36484603, № 36484604, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Внаслідок поставки позивачеві вугілля неналежної якості останнім були понесені збитки на загальну суму 462927,48 грн., що складаються з провізної плати з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг в сумі 448888,80 грн., плати за користування вагонами в сумі 9613,32 грн., зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 4425,36 грн.

На підтвердження проведення платежів з провізної плати з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Гродівка Донецької залізниці в сумі 448888,80 грн., з урахуванням ПДВ, позивач надав суду належним чином засвідчені копії квитанції про приймання вантажу №№ 36408666, 36408667 від 16.02.2010, 36484601 від 17.02.2010 р., 36408671 від 18.02.2010 р., 36484602 від 19.02.2010 р., 36408672 від 20.02.2010 р., 36408680 від 24.02.2010 р., 36484603 від 25.02.2010 р., 36484604 від 26.02.2010 р. та переліки ТехПД-4 Львівської залізниці № 302 від 16.02.2010 р., № 317 від 17.02.2010 р., № 304 від 18.02.2010 р., № 316 від 19.02.2010 р., № 234 від 20.02.2010 р., № 319 від 24.02.2010 р., № 336 від 25.02.2010 р., № 359 від 26.02.2010 р. про проведення платежів.

На підтвердження оплати за користування вагонами в сумі 9613,32 грн., з урахуванням ПДВ, позивач надав суду відомості плати за користування вагонами №№ 0302 від 16.02.2010 р., 0303 та 0308 від 17.02.2010 р., 0318 від 18.02.2010 р., 0323 від 19.02.2010 р., 0331 від 20.02.2010 р., 0361 від 24.02.2010 р., 0368 від 25.02.2010 р., 0374 від 26.02.2010 р. та переліки ТехПД-4 Львівської залізниці 317 від 17.02.2010 р., 304 від 18.02.2010 р., 316 від 19.02.2010 р., 2.34 від 20.02.2010 р., 319 від 24.02.2010 р., 336 від 25.02.2010 р., 359 від 26.02.2010 р. про проведення платежів.

Понесення зборів за оформлення документів па повернення вагонів в сумі 4425,36 грн., з урахуванням ПДВ, позивач підтверджує накопичувальними картками зборів за роботи №№ 059 від 16.02.2010 р., 061 та 063 від 17.02.2010 р., 066 від 18.02.2010 р., 069 від 19.02.2010 р., 071 від 20.02.2010 р., 081 від 24.02.2010 р., 085 від 25.02.2010 р., 086 від 26.02.2010 р. та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці 317 від 17.02.2010 р., 304 від 18.02.2010 р., 234 від 20.02.2010 р., 319 від 24.02.2010 р., 359 від 26.02.2010 р. про проведення платежів.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 04.03.2010 р. № 119-043 на суму 234993,24 грн., від 10.03.2010 р. № 119-049 на суму 131204,16 грн. та від 22.03.2010 р. № 119-060 на суму 96730,08 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля. Однак, вказані претензії залишені без відповіді та виконання відповідачем.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно зясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобовязання, однак на нього покладено обовязок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного звязку між порушенням зобовязання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобовязання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного звязку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобовязань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, вимоги про стягнення збитків за Договором за вказаними вище поставками в сумі 462927,48 грн. (448888,80 грн. + 9613,32 грн. + 4425,36 грн.) підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, рахунок 260093016513 в АК Промінвестбанк, м. Київ, МФО 300012, код 32709929) на користь відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, рахунок 26002304509 у Львівському обл. управлінні ВАТ «Ощадбанку», МФО 325796, код 2326955) 462927,48 грн. збитків, 4629,27 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 20.10.2010 р.