Рішення № 12149812, 23.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/28723.09.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.”

До відповідача-1           Товариства з обмеженою відповідальністю “Елгід”

До відповідача-2          Відкритого акціонерного товариства “Домобудівний комбінат “Відрадний”

Про                              стягнення 3814762,66 грн.

                                                                                           Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача          Ткаченко Т.О. (за дов. № 027 від 16.07.2010 р.)

від відповідачів          не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛГІД” (відповідача-1), та відкритого акціонерного товариства “Домобудівний комбінат “Відрадний” (відповідача-2) про стягнення з відповідачів 3814762,66 грн., з яких: 3120650,55 грн. основного боргу, 287099,85 грн. інфляційних, 327499,79 грн. пені, 79512,47 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

04.07.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу № 8.61Т, загальна вартість якого 3195650,55 грн.

04.07.2008 р. між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки № 10-07/08, відповідно до якого відповідач-2 прийняв на себе зобов’язання нести грошову та майнову відповідальності перед позивачем за невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 8.61Т від 04.07.2010 р..

Відповідно до п. 3.2 договору поруки, відповідач-2 зобов’язався виконати обов’язки відповідача-1 протягом 7 днів з моменту виставлення позивачем відповідної вимоги. У той же час, вимоги позивача від 19.04.2010 р. відповідачами не виконані.

Ухвалою суду від 19.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/287, розгляд останньої призначено на 22.06.2010 р..

Відповідачем-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 6/287 до вирішення пов’язаної з нею справи № 14/235, предметом якої є визнання недійсним договору поруки від 04.07.2008 р. № 10-07/08.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки від результатів вирішення справи № 14/325 залежатиме розгляд справи № 6/287.

Ухвалою суду від 22.06.2010 р. провадження у справі зупинено в порядку ст. 79 ГПК України.

Позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог до відповідача-2.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 27.09.2010 р..

Відповідачі відзивів на позов не надали, представники в судове засідання не з’явилися, про день та час проведення судового засідання був повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.07.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛГІД»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 8.61Т (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця елементи опалубки, визначені в специфікації до Договору, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти зазначений товар та оплатити його повну вартість в обумовлений даним Договором строк.

Згідно з п. 3.1 Договору, загальна вартість товару, що передається у власність покупця, складає 3195650,55 грн.

Відповідно до розділу 3 Договору, оплата за товар здійснюється покупцем у наступному порядку: сума в розмірі 1000000 грн. - до 22.07.2008 р., а решта, що становить суму в розмірі 2195650,55 грн., переказується рівними частинами на поточний рахунок продавця протягом одинадцяти місяців (з серпня 2008 року по червень 2009 року) до 30-го числа кожного місяця, в розмірі 199604,60 грн.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна покупцю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі.

На виконання умов Договору продавцем було поставлено покупцю товар на суму 3195650,55 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи.

Покупець за поставлений товар розрахувався частково на суму 75000 грн., внаслідок чого у нього станом на 06.05.2010 р. утворилась заборгованість у розмірі 3120650 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3120650,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3120650,55 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за прострочення встановлених Договором термінів проведення платежів продавець має право нарахувати та стягнути з покупця пеню від загальної вартості товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на той час за кожен день прострочення, яка становить за розрахунком позивача, який судом приймається як вірний 327499,79 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить за розрахунком суду 259014 грн. (борг з урахуванням встановленого індексу інфляції –3379664,55 грн.).

У задоволенні вимог про стягнення інфляційних в сумі 28085,85 грн. судом відмовлено.

Три відсотки річних, що підлягають стягненню, становлять 79512,47 грн.

Отже, позовні вимоги до відповідача-1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 3379664,55 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 327499,79 грн. пені, та 79512,47 грн. трьох відсотків річних, що разом становить 3786676,80 грн.

04.07.2008 р. між продавцем, покупцем та відкритим акціонерним товариством “Домобудівний комбінат “Відрадний” (поручителем) було укладено Договір поруки №10-07/08 (далі - Договір поруки), згідно з яким поручитель поручається перед продавцем за виконання відповідачем-1 обов'язків з виконання умов основного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання нести грошову та майнову відповідальність перед продавцем за невиконання або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань за основним Договором у повному обсязі на протязі всієї дії основного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору поруки, поручитель зобов'язався виконати обов'язки покупця протягом 7 (семи) днів з моменту виставлення позивачем відповідної вимоги. Дана вимога № 195 від 19.04.2010р. та № 194 від 19.04.2010р. була виставлена продавцем, але станом на момент подачі позову заборгованість не було погашено ні відповідачем-1, ні відповідачем-2.

Під час судового розгляду позивачем було подано заяву про відмову від позовних вимог до відкритого акціонерного товариства “Домобудівний комбінат “Відрадний”.

В зв’язку з відмовою позивача від позову до відкритого акціонерного товариства “Домобудівний комбінат “Відрадний”, яку прийнято господарським судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 25312,26 грн. державного мита та 234,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Елгід” (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15-А, код 34480573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 20-а, код 30530955) 3379664,55 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 327499,79 грн. пені, 79512,47 грн. трьох відсотків річних, 25312,26 грн. державного мита та 234,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

В частині вимог до відкритого акціонерного товариства “Домобудівний комбінат “Відрадний” провадження припинити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 20.10.2010 р.