Рішення № 12149726, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/40527.09.10 За позовом                    виконуючого обов’язки Прип’ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»

До відповідача          Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області

Про                              стягнення 60872,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від прокуратури не з’явились

від позивача Пац В.А. (за дов. № 65-01/01 від 18.01.2010 р.)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом виконуючий обов’язки Прип’ятського спеціального прокурора в інтересах держави в особі Державного департаменту –Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення та Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області про стягнення 60872,00 грн. за договором № 312/07 від 08.01.2008 р., а саме: 50508,00 грн. боргу, 5153,64 грн. пені, 1187,29 грн. трьох відсотків річних, 487,51 грн. інфляційних та 3535,56 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в провів розрахунок за надані позивачем у жовтні грудні 2009 р. послуги.

Ухвалою від 31.08.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/405 та призначено розгляд справи на 27.09.2010 р..

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзиву на позов не надав, про судове засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.01.2008 р. між державним підприємством по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»(виконавцем) та Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області (замовником) було укладено договір № 312/07 на надання ліжко-місць у гуртожитках ДП «Чорнобильсервіс»(далі –Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що виконавець надає замовнику 31 ліжко-місце у гуртожитках в м. Чорнобилі для проживання особового складу відділу та 2-ДПЧ по охороні ДСП ЧАЕС, що несе службу вахтовим методом за графіком 20 осіб –15/15.21 особа -5/2.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунок за ліжко-місця проводиться на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за повну вартість місячного обсягу.

Позивачем протягом жовтня-грудня 2009 р. виконавцем надавались замовнику послуги, які останнім не були оплачені на загальну суму 50508,00 грн.

На момент звернення до господарського суду сума основного боргу відповідача перед позивачем за надані послуги становила 50508,00 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50508,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 50508,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що за несвоєчасні розрахунки за надані послуги, виконавець має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на той час за кожен день прострочення, а також штрафні санкції передбачені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За розрахунком позивача, який судом приймається як вірний 7 відсотків річних становлять 3535,56 грн., пеня становить 5153,64 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 487,51 грн. (борг з урахуванням встановленого індексу інфляції –50995,51 грн.).

Три відсотки річних підлягають стягненню в розмірі 1187,29 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код 08588731) на користь державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення «Чорнобильсервіс»(07270, Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 70, код 24547720) 50995,51 грн. боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції, 5153,64 грн. пені, 1187,29 грн. трьох відсотків річних, 3535,56 грн. штрафу.

Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код 08588731) в дохід Державного бюджету України 608,72 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 18.10.2010 р.