Рішення № 12149664, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/49213.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско"

доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

позивачаЧопської митниці

відповідачаДержавного територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця"

простягнення 8 435,76 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Зінченко О.В.

від відповідача:Маліновський А.І.

від третіх осіб:не з'явилися ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (надалі – "Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі –"Залізниця") про стягнення 8435,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно списано з рахунку позивача кошти за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги №6385924 від 08.07.2009 р., у зв’язку із затримкою вагонів на Чопській митниці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Чопську митницю, призначено розгляд справи на 08.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", розгляд справи відкладено до 29.09.2010 р.

28.09.2009 р. до канцелярії суду від представника Чопської митниці надійшло пояснення по справі, в якому третя особа надала свої пояснення стосовно суті спору та просила розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. у зв’язку із невиконанням відповідачем вимог ухвал суду та неявкою третьої особи 2 розгляд справи відкладено до 13.10.2010 р.

01.10.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи 2 надійшло пояснення по справі, в якому третя особа 2 вказувала на те, що позивачем не надано доказів дотримання обов’язкового досудового порядку врегулювання спору, просив провадження у справі припинити, а подальший розгляд здійснювати за відсутності його представника.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав клопотання (уточнення позовних вимог), в якому просить на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача суму безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 8 435,76 грн.

В судове засідання представник відповідача з'явився, подав клопотання, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю, вказує на недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009 р. між Товариством (вантажовласник) та Залізницею укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги №6385924 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору предметом цього договору є надання Залізницею вантажовласнику послуг пов’язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Положеннями п.2.1.1 Договору встановлено, що вантажовласник має право отримувати від Залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України, даним договором, діючими Правилами перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов’язані з перевезенням та проведенням розрахунків.

Згідно із п. 2.2 Договору Залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати від навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2.2). Здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Березань (п. 2.2.3). Списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін. (п. 2.2.6).

Із змісту п. 2.4.2 Договору вбачається, що вантажовласник зобов’язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів ДТГО "Південно-Західна залізниця (надалі –ЄТехПД).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що вантажовласник здійснює попередню оплату Залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок №260360100504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код 04713033, Одержувач: ЄТехПД ДТГО "Південно-Західна залізниця". Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором, надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку. Розмір попередньої оплати визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. оформлені в паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.1 Договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки.

На виконання умов Договору відповідачем було надано позивачу послуги по перевезенню вантажів двома партіями зі ст. Миронівка Південно-Західної залізниці до станції призначення Цеглед МАВ, Угорщина, через прикордонну станцію переходу Батьово, Львівської залізниці, що підтверджується залізничними накладними №32864851, №32864852, №32864853, №32864854, №32864855, №32864856, №32864857, №32864861 (перша партія) та №32864928, №32864929, №32864930, №32864931, №32864932, №32864933, №32864934, №32864935 (друга партія).

Під час переходу станції Батьово, обидві партії вантажу було затримано митним органом для догляду та зважування, що підтверджується актами загальної форми №4678 від 12.06.2010р. та №5907 від 05.07.2010 р., у зв’язку з чим виник простій вагонів за який відповідачем було списано з рахунку позивача грошові кошти у розмірі 8 435,76 грн., що підтверджується накопичувальними картками №02070628 від 02.07.2010 р. та №210070692 від 21.07.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із списанням відповідачем коштів з особового рахунку позивача, яке на думку позивача, здійснено безпідставно.

Договір є договором перевезення вантажів залізницею, а тому правовідносини регулюються в т.ч. главою 64 Цивільного кодексу України та Статутом залізниць України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 916 Цивільного кодексу України плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вантажовласник має право отримувати від Залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України, даним договором, діючими Правилами перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов’язані з перевезенням та проведенням розрахунків.

Підставою звернення позивача з позовом є списання відповідачем згідно Договору з особового рахунку позивача 5 350,32 грн. на підставі накопичувальної картки №02070628 від 02.07.2010 р. та 3 085,44 грн. на підставі накопичувальної картки №21070692 від 21.07.2010 р.

Накопичувальна картка №02070628 складена за наступних обставин: позивачем 08.06.2010 р. зі станції Миронівка Південно-Західної залізниці за залізничними накладним №№32864851–32864857, 32864861 було відправлено 8 вагонів до станції призначення –Цеглед МАВ (Угорщина), прикордонний перехід Батьово-експ. Львівська залізниця.

Митне оформлення вантажу здійснено згідно митної декларації №125000021/2010/578477 Київською обласною митницею.

На станції Батьово-експ. Львівської залізниці згідно акту загальної форми №4678 від 12.06.2010 р. вказані вагони були затримані Чопською митницею для догляду та зважування, за наслідками яких звільнено без виявлення порушень.

Загальний простій вагонів склав 29 годин, за наслідком чого Львівською залізницею складено розрахунок суми збитків, спричинених затримкою вагонів згідно акту загальної форми №4678 від 12.06.2010 р. яким до збитків включено: 1) плата за користування вагонами, 2) відправлення телеграмних повідомлень, 3) збір за зважування, 4) плата за зберігання (затримку), 5) збір за маневрові роботи з вагонами, 6) збір за ЗПУ, 7) ПДВ –всього на суму 5350,32 грн.

Накопичувальна картка №2107062 складена за наступних обставин: позивачем 30.06.2010р. зі станції Миронівка Південно-Західної залізниці за залізничними накладним №№32864928–32864935 було відправлено 8 вагонів до станція призначення –Цеглед МАВ (Угорщина), прикордонний перехід Батьово-експ. Львівська залізниця.

Митне оформлення вантажу здійснено згідно митної декларації №125000021/2010/578556 Київською обласною митницею.

На станції Батьово-експ. Львівської залізниці згідно акту загальної форми №5907 від 05.07.2010 р. вказані вагони були затримані Чопською митницею для догляду та зважування, за наслідками яких звільнено без виявлення порушень.

Загальний простій вагонів склав 19 годин, за наслідком чого Львівською залізницею складено розрахунок суми збитків, спричинених затримкою вагонів згідно акту загальної форми №5907 від 05.07.2010 р. яким до збитків включено: 1) плата за користування вагонами, 2) відправлення телеграмних повідомлень, 3) збір за зважування, 4) плата за зберігання (затримку), 5) збір за маневрові роботи з вагонами, 6) збір за ЗПУ, 7) ПДВ –всього на суму 3085,44 грн.

Пунктом 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

В даному випадку, затримка вагонів здійснена за відсутності вини вантажовідправника чи вантажоодержувача, згідно заявок митного посту "Чоп-залізничний", поданих згідно ст.139 Митного кодексу України.

Суд відзначає, що вказана дія не є митним оформленням вантажу, оскільки згідно приписів п.4 ч.1 ст.1, ст.ст. 71, 72, 78 Митного кодексу України митне оформлення вантажу було здійснено Київською обласною митницею по першій партії вантажу –08.06.2010 р., а по другій –30.06.2010р., що підтверджується відповідними відбитками в графі 26 залізничних накладних.

Проведені Чопською митницею процедури є процедурами митного контролю, за затримку вагонів під час яких згідно Статуту залізниць України не передбачено стягнення плати з вантажовідправника чи вантажоодержувача. Наведене також підтверджується поясненням Чопської митниці №19/21-195 від 24.09.2010 р.

Більш того, згідно із ст. 139 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок.

Пунктом 120 Статуту залізниць України за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.

Доказів затримки вагонів у зв’язку із викладеними в п. 120 Статуту залізниць України чи §2 ст. 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення обставинами сторонами не надано, як не надано доказів виявлення порушення за наслідками митного контролю вагонів порушення позивачем вимог законодавства.

За таких обставин, правових підстав для списання з особового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 8 435,76 грн. не було.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для списання відповідачем з особового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 8 435,76 грн., то вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача та ДП "Львівська залізниця" на не направлення позивачем претензії, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову з огляду на приписи ч.1 ст. 925 Цивільного кодексу України відповідно до якої до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Право особи на звернення до суду за захистом своїх прав ґрунтується на положеннях ст.ст. 55, 124 Конституції України та не ставиться в залежність від пред’явлення претензії.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Залізниці безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 8 435,76 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (19601, Черкаська область, с.Геронимівка, вул.Леніна, 1; ідентифікаційний код 32291375) суму безпідставно списаних коштів у розмірі 8 435 (вісім тисяч чотириста тридцять п’ять) грн. 76 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –18.10.2010 р.