Рішення № 12149595, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/42013.10.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" в особі Київської філії "Сіті"

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаОСОБА_1

простягнення 18 908,69 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Наумов І.О.

від відповідача:Шлапак Є.В.

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" (надалі ВАТ "УСК "Дженералі гарант") в особі Київської філії "Сіті" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 18 908,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ "УСК "Дженералі гарант" на підставі договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0045432 від 16.06.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6194987), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи відкладено до 06.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 27.09.2010 р.

В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вказував на відсутність у нього полісу №ВА/6134987, у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 11.10.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у розмірі 15 088,96 грн., в іншій частині позову просить відмовити.

В судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошено перерву до 13.10.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, позовні вимоги визнає частково.

Представник третьої особи, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2007 р. між ВАТ "УСК "Дженаралі Гарант" та Халабудою Костянтином Юрійовичем (страхувальник) укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0045432 (надалі "Договір"), обєктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

08.07.2007 р. о 18 год. 25 хв. в м. Києві по просп. Московському було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіля Деу, реєстраційний номерНОМЕР_3, та автомобіля Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Опель не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями ЗАЗ та Деу, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 19.07.2007р. та постановою Оболонського районного суду м.Києва від 10.08.2007 р. у адміністративній справі №3-34076/07, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного 10.10.2007р. субєктом оціночної діяльності ТОВ "Українсько-німецьке підприємство "Декра експерт" (сертифікат №5105/06, виданий Фондом державного майна України 12.09.2006 р.) ринкова вартість післяаварійного автомобіля ЗАЗ 110217, реєстраційний номер НОМЕР_1, в пошкодженому стані становить 7 531, 64 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №779/08/07, складеного 11.09.2007р. субєктом оціночної діяльності ТОВ "Українсько-німецьке підприємство "Декра експерт" (сертифікат №5105/06, виданий Фондом державного майна України 12.09.2006 р.) вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ЗАЗ, р.н. НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 435,92 грн.

На підставі страхового акту №77512, затвердженого 27.11.2007 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 18 408,69 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №1965 від 05.12.2007р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначених автотоварознавчих досліджень в сумі 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №5209 від 07.12.2007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ВАТ "УСК "Дженералі гарант" перейшло в межах суми 18 408,69 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 500,00грн.

Із довідки відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 19.07.2007р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль Опель, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ЗАЗ, належить Пропопенко Д.В. та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1. встановлена у судовому порядку, а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля Опель, р.н. НОМЕР_2, покладається на ОСОБА_1.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом №ВА/6194987.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/6194987) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортних засобів, визначених в договорах страхування, особою, вказаною в договорах страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 15.06.2007 р. (10:15) по 15.06.2008 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВА/6194987 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля Опель, була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/6194987) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 16 435,92 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 18 408,69 грн. та набуто право вимоги у розмірі 500,00грн. за понесення витрат на визначення вартості матеріального збитку.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №77512 від 18.03.2008 р., що отримана відповідачем 21.03.2008 р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 18 908,69 грн.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ВА/6194987 розміри ліміту відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 435,92 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта) до 21.04.2008 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст.29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром відшкодованої позивачем шкоди (різниця між страховою сумою та ринковою вартістю пошкодженого транспортного засобу), а відтак підстави для покладення відповідальності на відповідача за витрати у розмірі 1 972,77 грн. відсутні.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчих досліджень суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчі експертизи для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчих дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчих досліджень відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 500,00 грн. за проведення автотоварознавчих досліджень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ВАТ "УСК "Дженералі гарант" суми страхового відшкодування у розмірі 16 435,92 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" (01024, м.Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 16 435 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять пять) грн. 92 коп., державне мито у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 205 (двісті пять) грн. 14коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 18.10.2010 р.