Рішення № 12149466, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/41627.09.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»

Про                              стягнення 10076,61 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Янчуков С.Б. (за дов. № 275 від 23.09.2010 р.)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 10076,61 грн. за договором № 180909 від 18.09.2009 р., а саме: 8729,50 грн. пені, 1347,11 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не своєчасно провів розрахунок за поставлений позивачем товар.

Ухвалою від 06.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/416 та призначено розгляд справи на 27.09.2010 р..

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзиву на позов не надав, про судове засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(покупцем) було укладено договір поставки № 180909 (далі - Договір).

На умовах даного Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію, сировину для харчової промисловості (далі - продукція), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Згідно з п. 2.1 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами шляхом підписання специфікації(й) (далі - Специфікація). Специфікація(ії) є невідємної частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору ціна за продукцію встановлюється за домовленістю сторін у специфікаціях(її) до Договору або у заявках покупця в односторонньому порядку і вказується з ПДВ.

Згідно з п. 4.3 Договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію (п. 3.2). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п. 3.2 Договору - продукція передається покупцю на умовах «франко-склад»покупця: м. Житомир, вул.Щорса.67.

Позивачем протягом березня 2009 р. –квітня 2010 р. було здійснено поставку продукції на загальну суму 1251400 грн. Покупець поставлений товар оплачував не регулярно та з порушення строків оплати.

Станом на 05.07.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 168000 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 9.7 Договору встановлено, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на той час за кожен день прострочення, яка становить за розрахунком позивача, який судом приймається як вірний 8729,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних що підлягають стягненню, становлять 1347,11 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2 А, код 34047146) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія»(поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Д. Донського, 17/1, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Лоцманський Узвіз, 1, код 32688569) 8729,50 грн. пені, 1347,11 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія»(поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Д. Донського, 17/1, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Лоцманський Узвіз, 1, код 32688569) в дохід Державного бюджету 1,23 грн. недоплаченого державного мита.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 19.10.2010 р.