Рішення № 12149169, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/42913.10.10 За позовомІноземного підприємства "Foster Carers LTD"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна"

простягнення 524 616,43 доларів США

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Бауман Ю.Т.

від відповідача:Хімка М.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іноземне підприємство "Foster Carers LTD" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" (надалі –"Товариство") про стягнення 524 616,43 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позики №01 від 10.06.2005 р. Компанія "APARREL LТD" надала позику, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по поверненню грошових коштів не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 524 616,43 доларів США, право вимоги сплати якої набуто позивачем на підставі контракту від 20.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. вжито заходи до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2010 р. у зв’язку із клопотанням представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 01.09.2010 р.

01.09.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача подані клопотання про припинення провадження у справі та про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 01.09.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 22.09.2010 р.

Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 16.08.2010 р. подано виписки з рахунку Товариства за період 09.08.2005 р. по 13.08.2005 р. про надходження коштів за договором №1 від 10.05.2005 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено до 06.10.2010 р. у зв’язку із неявкою представника позивача та заявленим ним клопотанням.

В судовому засіданні 06.10.2010 р. задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи на 15 днів, оголошено перерву до 13.10.2010р., зобов’язано представника позивача надати для огляду оригінали долучених до позову документів.

В судове засідання 13.10.2010 р. представник позивача з'явився, надав для огляду оригінали документів, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання мотивоване положеннями ст.ст. 7, 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та наявністю арбітражного застереження в п.7.2 Договору позики №01 від 10.06.2005 р.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечує, вказуючи на те, що підприємство "Foster Carers LTD" не є стороною арбітражного застереження.

Судом за наслідками обговорення зазначеного клопотання в його задоволенні відмовлено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

У зазначених нормах національного законодавства втілені зобов'язання України за міжнародними договорами, як сторони Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) та Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21 квітня 1961 року). За повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 07.02.2000 року № 4.3/8-067-137) вказані Конвенції набули чинності для України, відповідно, 10 січня 1961 року та 7 січня 1964 року.

Статтею II Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень передбачено, що кожна з держав - учасниць визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, що виникли між ними у зв'язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражне застереження, підписане сторонами, чи яке міститься в обміні листами чи телеграмами. Згідно з пунктом 3 цієї статті суд держави - учасниці, якщо до нього надійшов позов з питання, щодо якого сторони уклали арбітражну угоду, повинен, на прохання однієї з сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як зазначено в пункті 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, сторони арбітражної угоди можуть на свій розсуд передбачити передачу спорів на вирішення постійного арбітражного органу або на вирішення арбітражу в даній справі (арбітраж ad hoc). Згідно з пунктом 1 статті VI цієї Конвенції відвід державного суду за непідсудністю, що ґрунтується на арбітражній угоді і заявлений в державному суді, в якому порушено справу однією зі сторін в арбітражній угоді, повинен бути заявлений під загрозою втрати права за пропуском строку до або в момент подання заперечень по суті позову в залежності від закону держави-учасниці.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За змістом наведених норм арбітражна угода є самостійною угодою, автономною від зовнішньоекономічного контракту, відтак її чинність та дійсність, можливість виконання аналізуються судом окремо, а не лише в зв'язку зі зовнішньоекономічним контрактом.

Таким чином, перехід до позивача прав кредитора у зобов’язанні, що виникло з договору позики №01 від 10.06.2005 р. не є безумовною підставою набуття позивачем статусу сторони арбітражного застереження, укладеного позикодавцем та позичальником за таким договором.

Сторонами арбітражного застереження є ТОВ "Франсуа-Україна" та компанія "APARELL LTD", а доказів приєднання чи визнання підприємством "Foster Carers LTD" такого застереження матеріали справи не містять.

За таких обставин, підстави для припинення провадження у справі з викладених у клопотанні відповідача підстав відсутні.

Представник відповідача надав клопотання про витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів документів.

Судом з метою надання можливості представника відповідача ознайомитися із оригіналами документів, оголошено перерву в судовому засіданні.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви, представником відповідача заявлено клопотання про залучення позивачем оригіналів документів до матеріалів справи.

Судом в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, оскільки згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а судом та сторонами оглянуті оригінали, належним чином засвідчені копії яких, містяться в матеріалах справи.

Представником відповідача подано клопотання про надання можливості здійснити переклад з російської на українську мови та з незрозумілої на українську мови наявних у матеріалах справи документів, яке фактично зводиться до клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Провадження у даній справі було порушено ухвалою суду від 30.07.2010 р., а з урахуванням поданого сторонами клопотання про продовження строку розгляду справи, спір має бути вирішено до 14.10.2010 р.

Тобто, у суду відсутня можливість відкласти розгляд справи, а судом враховується, що представник відповідача ознайомився із матеріалами справи та зняв необхідні фотокопії 27.08.2010 р., що підтверджується розпискою представника відповідача на клопотанні про видачу справи для ознайомлення.

Поважних підстав, які перешкоджали відповідачу у випадку неясності документів, здійснити їх переклад за 1,5 місяці, суду не надано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2005 р. між іноземним підприємством "APARREL LTD" (позикодавець) та ТОВ "Франсуа-Україна" (позичальник) було укладено Договір позики № 01 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору позикодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 500 000,00 доларів США, строком на п’ять років з дати отримання всієї суми Позики, зі сплатою 1 (одного) відсотка річних, на умовах визначених цим Договором.

Згідно п.2.1 Договору надання позики проводиться шляхом її перерахування на валютний розрахунковий рахунок позичальника, зазначений в статті 9 Договору, в ВАТ "Банк "Український капітал".

Положеннями п.п. 2.2-2.5 Договору моментом (днем надання Позики вважається день перерахування на рахунок позичальника, визначений в п. 2.1 цього договору; в повній або частковій сумі Позики. Моментом (днем) повернення Позики вважається день зарахування на рахунок позикодавця суми Позики, винагороди позикодавця та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору. Нарахування відсотків за користування Позикою здійснюється за фактичну кількість днів користування відповідною Позикою. Нарахування відсотків за користування Позикою здійснюється за фактичну кількість днів при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Позики. Сплата відсотків здійснюється раз в рік в валюті Позики не пізніше останнього дня місяця, в якому нараховуються відсотки. У випадку якщо останній день місяця є неробочим днем, то позичальник зобов’язаний сплатити суму нарахованих відсотків, згідно з п. 2.4 у попередній робочий день.

У період з 09 по 12 серпня 2005 року позикодавець перерахував на визначений п.п. 2.1, 9 Договору рахунок позичальника 500 000,00 доларів США.

15.12.2005 р. між іноземним підприємством "APARREL LTD" (кредитор) та компанією "LYDDEN GROUP INC." (новий кредитор) укладено Контракт № MCCH-STRPR-225-12/2005 за яким кредитор відступив новому кредитору права вимоги за договором позики №01 від 10.06.2005 р. (в т.ч. право вимагати повернення позики, відсотків та інших зобов’язань за договором).

25.07.2006 р. між компанією "LYDDEN GROUP INC." (кредитор) та компанією "GERALDI HOLDING CORP." (поручитель) було укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки від 25.07.2006 р. поручитель поручається перед компанією "LYDDEN GROUP INC." за виконання ТОВ "Франсуа-Україна" зобов’язання з повернення грошових коштів в розмірі 500000,00 доларів США та сплати відсотки за договором позики №01 від 10.06.2005 р. та контрактом №MCCH-STRPR-225-12/2005 від 25.07.2006 р.

Згідно п. 3.1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи суму боргу, відсотків, сплати пені, відшкодування збитків та інших передбачених чинним законодавством України платежів.

15.04.2010 р. компанія "LYDDEN GROUP INC." звернулася до ТОВ "Франсуа-Україна" з листом в якому вимагала дострокового повернення позики та відсотків за Договором.

10.05.2010 р. компанія "LYDDEN GROUP INC." звернулася до поручителя (компанія "GERALDI HOLDING CORP.") з вимогою виконати забезпечене порукою зобов’язання по поверненню позики за Договором та сплатити відсотки.

Платіжними дорученнями №75111 від 12.05.2010 р. та №75214 від 19.05.2010 р. компанія "GERALDI HOLDING CORP." перерахувала компанії "LYDDEN GROUP INC." 524616,43 доларів США з призначенням платежу –"оплата по договору поручительства от 25.07.2006 р.".

20.05.2010 р. між компанією "GERALDI HOLDING CORP." (кредитор) та іноземним підприємством "Foster Carers LTD" (новий кредитор) укладено контракт, відповідно до п.1.1 якого кредитор відступає новому кредитору права вимоги, які належать кредитору та стає кредитором по Договору позики №01 від 10.06.2005 р., який укладено між "APARREL LTD" та ТОВ "Франсуа-Україна".

Відповідно до п.2.1 Контракту іноземне підприємство "Foster Carers LTD" набуває права вимоги до ТОВ "Франсуа-Україна": повернення позики в розмірі 500 000,00 доларів США, сплати відсотків та інших зобов’язань за Договором.

Листом від 31.05.2010 р. компанія "GERALDI HOLDING CORP." повідомила ТОВ "Франсуа-Україна" про відступлення права вимоги та направила копії підтверджуючих документів.

Спір у справі виник у зв’язку із наявністю зобов’язання ТОВ "Франсуа-Україна" по поверненню на користь позивача позики та сплати відсотків за Договором.

Даний спір підлягає вирішенню за матеріальним правом України, оскільки на підставі ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" пунктами 7.3 Договору позики, п.5.1 Контракту № MCCH-STRPR-225-12/2005 від 15.12.2005 р., п. 5.1 Договору поруки від 25.07.2006 р. та п.5.1 Контракту від 20.05.2010 р. визначено, що спори вирішуються за матеріальним правом України.

Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи підтверджується перерахування іноземним підприємством "APARREL LTD" та отримання відповідачем 09.08.2005 р. –150 000,00 доларів США, 10.08.2005 р. – 150 000,00 доларів США, 11.08.2005 р. –245 000,00 доларів США та 12.05.2005р. –105 000,00 доларів США, а всього 500 000,00 доларів США на підставі договору позики №01 від 10.06.2005 р.

За змістом ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1.1 Договору визначено проценти у розмірі 1% річних, а п.2.5 Договору передбачено, що сплата відсотків здійснюється раз в рік в валюті позики не пізніше останнього дня місяця, в якому нараховуються відсотки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов’язання по сплаті відсотків не виконував, допустивши порушення зобов’язання за Договором.

Згідно із ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні норми встановлені п.4.2 Договору позики.

За станом на 15.04.2010 р. права кредитора у зобов’язанні, які виникли з Договору позики згідно ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України перейшли від іноземного підприємства "APARREL LTD" до компанії "LYDDEN GROUP INC." (на підставі Контракту № MCCH-STRPR-225-12/2005 від 15.12.2005 р.), а тому компанія "LYDDEN GROUP INC." правомірно звернулася до ТОВ "Франсуа-Україна" з вимогою достроково виконати зобов’язання за Договором позики.

Зобов'язання позичальником виконані не були, кошти кредитору у зобов’язання –не перераховані, а тому компанія "LYDDEN GROUP INC." звернулася до компанії "GERALDI HOLDING CORP.", яка виконала забезпечене порукою зобов’язання, та в силу ст.ст. 512-516, 553, 556 Цивільного кодексу України з 19.05.2010 р. набула усі права кредитора у зобов’язанні (на підставі Договору поруки від 25.07.2006 р. та виконання поручителем забезпеченого порукою зобов’язання).

З 20.05.2010 р. права кредитора у зобов’язанні, які виникли з Договору позики згідно ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України перейшли від компанія "LYDDEN GROUP INC." до Іноземного підприємства "Foster Carers LTD" (на підставі Контракту від 20.05.2010 р., про що було повідомлено відповідача листом від 31.05.2010 р.)

Таким чином, на момент розгляду судом справи, кредитором у зобов’язанні ТОВ "Франсуа-Україна" по поверненню коштів та нарахованих станом на 19.05.2010 р. відсотків є Іноземне підприємство "Foster Carers LTD".

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідача по сплаті відсотків за Договором та звернення 15.04.2010 р. до відповідача з вимогою достроково повернути позику та нараховані відсотки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем зобов’язання по поверненню суми позики у розмірі 500 000,00 доларів США та настання строку виконання такого зобов’язання, а тому вимоги позивача про стягнення вказаної суми є правомірними.

Відповідачем заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Доказів визнання Договору поруки чи інших, правочинів якими обґрунтовані вимоги, недійсними не надано, а тому згідно ст. 204 Цивільного кодексу України такі правочини є правомірними.

Заперечення відповідача проти існування Договору, обґрунтоване його відсутністю у архіві товариства через давність та зміну керівництва, не спростовує висновків суду про наявність зобов’язань відповідача повернути позику та нараховані відсотки. До того ж, із наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку ТОВ "Франсуа-України" вбачається надходження коштів у розмірі 500 000,00 дол. США саме згідно договору позики №01 від 10.06.2005 р.

Стосовно суми заявлених до стягнення відсотків суд відзначає наступне.

За змістом п. 2.4 Договору нарахування відсотків за користування Позикою здійснюється за фактичну кількість днів користування відповідною Позикою. Нарахування відсотків за користування Позикою здійснюється за фактичну кількість днів при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Позики.

Матеріалами справи підтверджується надання позики чотирма траншами (09.08.2005 р., 10.08.2005 р., 11.08.2005 р. та 12.08.2005 р.), а відтак нарахування відсотків за фактичне користування позикою здійснюється з моменту отримання відповідачем коштів, а не з моменту укладання Договору, як вказує та розраховує позивач.

При цьому, на момент виконання поручителем (19.05.2010 р.) забезпеченого порукою зобов’язання, яке набуто позивачем згідно Контракту від 20.05.2010 р., розмір прострочених до сплати відсотків за користування позикою становив 23 858,13 дол. США, а тому позивачем набуто право вимоги до відповідача по сплаті прострочених за Договором відсотків у розмірі 23 858,13 дол. США.

В іншій частині вимог про стягнення відсотків (758,30 дол. США) необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів набуття позивачем права вимоги відсотків у вказаній сумі.

Поручитель (компанія "GERALDI HOLDING CORP.") виконала забезпечене порукою зобов’язання 19.05.2010 р., а тому в т.ч. числі з урахуванням приписів ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України та відсутністю жодної (усної чи письмової) заяви відповідача, підстав для застосування строків позовної давності немає.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині суми позики у розмірі 500 000,00 доларів США та відсотків за її користуванням у розмірі 23 858,13 доларів США, а всього 523 858,13 доларів США. В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити із викладених у рішенні підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Іноземного підприємства "Foster Carers LTD" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франсуа-Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 33498251) на користь Іноземного підприємства "Foster Carers LTD (33, New Road, Upper Flat, Belize City, Belize, реєстраційний № 41,188; 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, оф. 65) заборгованість у розмірі 523 858 (п’ятсот двадцять три тисячі вісімсот п’ятдесят вісім) доларів 13 центів США, державне мито у розмірі 25 463 (двадцять п’ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 66 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –18.10.2010 р.