Рішення № 121452374, 26.08.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1835/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді - Бедьо В.І., з участю секретаря судових засідань - Молдован Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу - Капітула Ганна Денисівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Обгрунтовуючи підстави для подання позовної заяви ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 з`ясувалось, що у період її шлюбу з ОСОБА_3 01.03.1996 року Ужгородською районною радою народних депутатів видано розпорядження №141, згідно якого вирішено передати ОСОБА_3 для індивідуального садівництва земельну ділянку, площею 0,04 га, що знаходиться в с. Оноківці (на території Ужгородської районної ради), мікрорайон «Шахта».

Листом від 21.07.2023 року №29-7-0.2-3020/2-23 від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Вейкай Ю.Ю. отримано копію державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1996 року, серії ЗК №012-011019, згідно якого підтверджується право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку для індивідуального садівництва в мікрорайоні «Шахта», Оноківська сільська рада.

У свою чергу, ОСОБА_3 помер у листопаді 2009 року, будь-яких спадкоємців із його сторони не залишилось.

Жодних спадкових справ не заводилось і стосовно ОСОБА_2 .

26.07.2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Матіко С.Р., подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив належними позовними вимогами вважати наступні:

- визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 0,04 га, для індивідуального садівництва розташована на території Ужгородської районної ради, мікрорайон «Шахта».

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є те, що про наявність зареєстрованого за ОСОБА_3 земельної ділянки в мікрорайоні «Шахта», Оноківської сільської ради (на території Ужгородської районної ради) а від так і можливість її спадкування за ОСОБА_2 , Позивачу стало відомо лише у липні 2023 року з отриманих від Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області листів від 21.07.2023 року за №03-24/871 та №29-7-0.2-3020/2-23.

Не здійснення ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на належну ОСОБА_3 земельну ділянку у мікрорайоні «Шахта», а так само відсутність у ОСОБА_2 будь-якого іншого нерухомого майна яке би входило до складу спадщину, виключало підстави для подання ним заяви про прийняття спадщини у порядку статті 1270 ЦК України.

Посилаючись на положення ст. ст. 1261, 1262, 1264 та 1265 ЦК України ОСОБА_1 зазначає про наявність підстав для визнання в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельну ділянку, площею 0,04 га, для індивідуального садівництва розташовану на території Ужгородської районної ради, мікрорайон «Шахта», яке в силу статті 1261 ЦК України входить до складу спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання сторони не зявилися.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Положеннями ч. 2ст. 247 ЦПК Українипередбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 яка являється сестрою ОСОБА_1 .

У період шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 01.03.1996 року Ужгородською районною радою народних депутатів видано розпорядження №141, згідно якого вирішено передати ОСОБА_3 для індивідуального садівництва земельну ділянку, площею 0,04 га, що знаходиться в с. Оноківці (на території Ужгородської районної ради), мікрорайон «Шахта».

Копією державного акту на право приватної власності на землю від 01.04.1996 року серії ЗК №012-011019 підтверджується право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 помер.

Долученими до позовної заяви інформаційними довідками №74519403 від 27.10.2023 року підтверджується, що стосовно ОСОБА_2 жодних спадкових справ не заводилось.

Водночас, з аналізу довідки комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський центр первинної медико санітарної допомоги» від 11.04.2024 року №37/29/01-17 суд зв`ясував, що до смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 здійснював постійний догляд за останньою, зокрема, систематично супроводжував таку в ході відвідування нею закладу охорони здоров`я, забезпечуючи проведення її огляду лікарем, був постійно присутній надаючи необхідну допомогу.

ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганни Денисівни для оформлення права власності на спадкове майно ОСОБА_2 .

В ході вчинення нотаріальної дії приватний нотаріус повідомив про необхідність надання ОСОБА_1 додаткових відомостей про зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 в результаті чого відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради 07.11.2023 року видано довідку №5107/13-21, згідно якої повідомляється, що ОСОБА_2 була знята з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 з 23.07.2018 року.

Крім іншого, згідно листа виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.11.2023 року №4773/03-17 вказується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент їх смерті зареєстрованими по місту Ужгород не значилися.

15.12.2023 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганною Денисівною за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 надано відмову у оформленні спадщини на майно ОСОБА_2 , оскільки протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини Позивач не звернувся до нотаріуса і не подав заяву про прийняття спадщини. Запропоновано звернутися до суду для вирішення питання щодо можливості визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1, 2 статті 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Водночас, відповідно до статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 23 Земельного кодексу України №561-XII (у редакції від 22.06.1993 року) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже, спірна земельна ділянка існувала як об`єкт цивільних прав та могла бути відчужена. У матеріалах справи міститься копія державного акту на відповідну земельну.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Відповідно до ч.1, статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 статті 78 ЦПК України).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини слугувало те, що про наявність зареєстрованого за ОСОБА_3 земельної ділянки в мікрорайоні «Шахта», Оноківської сільської ради (на території Ужгородської районної ради та можливість реалізувати свої права як спадкоємця за ОСОБА_2 , Позивачу стало відомо лише у липні 2023 року з отриманих від Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області листів від 21.07.2023 року за №03-24/871 та №29-7-0.2-3020/2-23.

Існування наведеної обставини обґрунтовує поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті його сестри - ОСОБА_2 , у зв`язку із чим наявні підстави для його поновлення визначивши ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , терміном на 4 (чотири) місяці, з часу вступу рішення в законну силу.

Що стосується заявлених позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 22 вересня 2021 року по справі №227/3750/19.

Отже, враховуючи, що суд встановив для ОСОБА_1 додатковий строк прийняття спадщини який не реалізований в нотаріальному порядку, то вимога позивача про визнання права власності на дане спадкове майно є передчасною та безпідставною а від так не підлягає до задоволення.

Згідно зі статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 352, 354. 355 ЦПК України, ст. 1216, 1220, 1225, 1258, 1259, 1262, 1264, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя В.І.Бедьо