Ухвала суду № 121447670, 28.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28622/24

Провадження № 1-кс/761/18826/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання останнього, подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року (справа №761/19172/23) в рамках кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2338578980000.

У клопотанні заявник зазначає, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відсутня, оскільки власником майна є ОСОБА_5 , а не АТ «Сенс Банк» (колишня назва «Альфа-банк»), при цьому остання не має жодного відношення до кримінального провадження, а стороною обвинувачення не доведено, що арештоване майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України, а отже, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, що в свою чергу порушує конституційні права ОСОБА_5 . На підставі викладеного, заявник просить скасувати арешт на згадане майно.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував з приводу задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку заявника, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000463 від 14.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Далі, як встановлено в суді, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року (справа №761/19172/23) в рамках кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022 накладено арешт на майно АТ «Сенс банк» (МФО 300346, код за ЄРДПОУ 23494714) шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам АТ «Сенс Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження наступних об`єктів нерухомості, без заборони використання житлових приміщень особами, які на законних підставах у них проживають, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2338578980000.

Слідчий суддя зважає на те, що порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2022 скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 від 16.04.2021 про державну реєстрацію, індексний номер 57679457, та припинено право власності за АТ «Альфа- Банк», на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2338578980000. Тобто, відповідний об`єкт нерухомості належить на праві власності ОСОБА_5 .

Отже, враховуючи те, що власником арештованого майна є ОСОБА_5 , при цьому на даному етапі кримінального провадження відпала необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт зазначеного майна, що підтверджено прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_5 .

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року (справа №761/19172/23) в рамках кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79.4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2338578980000.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1