Вирок № 121392325, 05.09.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5711/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 30.07.2024 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030000040 від 06.01.2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Дніпро, Дніпропетровської області, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не одруженого, з середньою спеціальною та вищою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2024 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували на 4-му поверсі кінокомплексу «Multiplex», що розташований у ТЦ «Panonia», за адресою: АДРЕСА_2 , де на прилавку касової зони побачили мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9», який там залишила потерпіла ОСОБА_7 , в цей момент у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення за рахунок викраденого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел та діючи з прямим умислом, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попередньо змовившись з ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу здійснив крадіжку мобільного телефону «Xiaomi Redmi Note 9», після чого передав його в руки ОСОБА_6 , який стояв поруч та заховав мобільний телефон в праву кишеню куртки, в яку був одягнутий.

Отримавши можливість розпоряджатись викраденим майном, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, тим самим, своїми умисними діями, завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3874,00грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду у судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 30.07.2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядкуст. 474 КПК України.

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим ОСОБА_4 від 30.07.2024 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву, згідно з якою вказує, що шкоду відшкодовано, покарання залишає на розсуд суду, просить розглянути кримінальне провадження без її участі.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 30.07.2024 року вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та щиро розкаявся. При цьому, сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185КК України-у виглядіпозбавлення волістроком нап`ять років. На підставі ст. 75 КК України сторони кримінального провадження просять суд звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз`яснено.

В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до п. 2ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За правилами ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як роз`яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року № 13, тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3ст. 75 ККвизначаються виключно судом.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання у відповідності до ч. 4 ст.474 КПК України було з`ясовано в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

На всі запитання обвинувачений ОСОБА_4 відповів «так». Після роз`яснення ст.63 Конституції України та ст. 18 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених вище, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання ним угоди, передбачені ст. 476 КПК України, і наслідки умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 389-1 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст.473,476 КПК України, угода не суперечить вимогамКК УкраїнитаКПК України, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Обставин, визначених дост. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття.

Обставин, визначенихст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, суд вважає, що угода, укладена 30.07.2024 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Разом з тим, з врахуванням наведених пом`якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, який тимчасово не працює, раніше не судимий, в сукупності з фактичними обставинами вчинення злочину, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, буде відповідати завданням, загальним засадам призначення покарання та його меті, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Вирішити питання процесуальних витрат.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу до 13.05.2024.

Керуючись ст. ст.314,368-370,373,374,394,395,468,469,473,475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.07.2024 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030000040 від 06 січня 2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбуванняпокарання увиді позбавленняволі звипробуванням,якщо вінпротягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до відповідного уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Ухвалою слідчогосудді Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 19.03.2024 року, щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу до 13.05.2024.

Стягнути з ОСОБА_4 ,1893(однатисяча вісімсотдев`яносто три)грн.20коп.за проведеннятоварознавчої експертизи № СЕ-19/107-24/350-ТВ від 17.01.2024 року, (одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська територіальна громада, 24060300, код одержувача: 37975895, р/рахунок: UA658999980313070115000007493, призначення: за проведення експертизи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатсько області від 25.01.2024 у справі №308/1317/24, на майно, вилучене згідно з протоколом оглядом місця події від 05.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», моделі «Note 9», чорного кольору, який поміщено у спеціальний пакет НПУ WAR 0003265.

Речові докази:

мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 9» - вважати повернутим за належністю;

відео запис під назвою IPкамера15_pan41dvr3_pan41dvr3_20240105145507_20240105150459_530497, що відкопійовано на односторонній оптичний диск CD-R залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1