Ухвала суду № 121368768, 03.09.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2387/14-ц

Провадження № 4-с/522/73/24

У Х В А Л А

03 вересня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання дій Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали скарги, поданої представником ОСОБА_1 адвокатом Бобровою С.М., про визнання дій Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Представником ОСОБА_1 подано скаргуна діїдержавного виконавцяна підставіст.447ЦПК Українив порядкусудового контролюза виконаннямсудових рішеньта заявленовимоги щодо визнання дій Головного Державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоніс Тетяни Юріївни противоправними; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 75797085 від 13.08.2024 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 119153,45 доларів США, 2889006,07 гривень.

При цьому із змісту скарги вбачається, що скаржник вважає протиправним стягнення виконавчого збору з боржника без реального виконання рішення суду. А оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 75797085 від 13.08.2024 винесена з метою примусового виконання постанови № 57205898, виданої 13.09.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС про стягнення виконавчого збору 119153,45 доларів США та 2889006,07 гривень.

Тобто предметом оскарження є рішення та дії виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), а саме постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Відповідно доч.ч.1,2ст.74Закону України«Про виконавчепровадження рішення,дії чибездіяльність виконавцята посадовихосіб органівдержавної виконавчоїслужби щодовиконання судовогорішення можутьбути оскарженісторонами,іншими учасникамита особамидо суду,який видаввиконавчий документ,у порядку,передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, а також щодо виконання рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, згідно якого відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 766/740/17-ц викладена правова позиція, згідно якої імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону №1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18).

За таких обставин, справа про оскарження дій Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови, виданої органом державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, належить до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, справа за скаргою ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 8, 186, 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою, поданою представником ОСОБА_1 адвокатом Бобровою С.М., про визнання дій Головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 75797085 від 13.08.2024 про стягнення виконавчого збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА