Вирок № 121343155, 03.09.2024, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2823/23

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 рокус-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду в селища Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене 30.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152260000277 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Слобідка Кодимського району Одеської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді номеру обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 11.09.2007 року Кодимським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України до 9 (дев`яти ) років позбавлення волі, 21.05.2008 року Кодимським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_3 на виконання Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 25.02.2022 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.06.2023 № 178 ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 .

Відтак, з 25.02.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 68 Конституції України солдат ОСОБА_3 , зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.06.2023 о 21:30 годині ОСОБА_6 перебував у дворі біля приміщення Комунального закладу спеціальної школи, що розташована по АДРЕСА_2 . В цей момент до нього підійшов ОСОБА_3 , який на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, обумовлених виключно особистими взаємовідносинами, які не пов`язані з військовою службою, почав ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою з приводу колишнього місця роботи в структурі МВС.

З метою припинення даного конфлікту ОСОБА_6 жодного опору не чинив та вирішив зайти в середину зазначеного вище приміщення. Однак, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , наздогнав останнього та наніс один удар ножем в область черевної порожнини та один удар ножем в обличчя ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото ріжучого поранення передньої черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки, пасми великого ченця, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею, що відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя, колото різаних ран лівої щоки, лівої повіки, що відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та перебуваючи на посаді номеру обслугимеханізованого відділеннямеханізованого взводумеханізованої ротимеханізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 29.06.2023 о 21:30 годині, перебуваючи у дворі біля приміщення Комунального закладу спеціальної школи, що розташована по АДРЕСА_2 , підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, керуючись раптово виниклим злочинним умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, наніс один удар ножем в область черевної порожнини та один удар ножем в обличчя ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото ріжучого поранення передньої черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки, пасми великого ченця, яке ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею, що відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя, колото різаних ран лівої щоки, лівої повіки, що відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, -

тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Під час судового розгляду 03 вересня 2024 року між сторонами кримінального провадження прокурором прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , було досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в повному обсязі висунутого обвинувачення, а саме у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Крім того, сторони даної угоди погодили між собою, що обвинувачений ОСОБА_3 понесе покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Заслухавши в судовому засіданні думку щодо можливості затвердження угоди прокурора, обвинуваченого, захисника, які підтримали укладену між сторонами угоду про визнання винуватості та висловили думку про її затвердження судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом було з`ясовано обставини, що дозволяють упевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також суд переконався в тому, що укладення угоди є добровільним.

Вказана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу, за своїм змістом та порядком укладення дана угода відповідає положенням ст. ст. 468 - 469, 472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті, укладена стосовно кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, сторонам зрозумілі положення ст. ст. 394 та 424 КПК України і обмеження у зв`язку з затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах. Угода ініційована сторонами, міра покарання визначена ними у відповідності до санкції ч. 1 ст. 121 КК України і є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

В судовому засіданні прокурор вказав на наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки дана угода відповідає вимогам КПК, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди і закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання обвинуваченому, вважає, що підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України не має.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 висловили думку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки дана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України і кримінальному закону, є добровільною та умовами даної угоди не порушуються права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, надані прокурором матеріали, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, відповідає положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думки обвинуваченого, захисника, прокурора, роз`яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження та ухвалити обвинувальний вирок.

Цивільний позов не заявлявся.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 3107 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави повністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в умовах гауптвахти.

Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 468, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 вересня 2024 року прокурором прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню, внесеному 30.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152260000277 за ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 03.09.2024 року у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироку в закону силу.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 30.06.2024 року по день набрання вироку у законну силу із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Речові докази по справі, а саме: змиви слідів речовини бурого кольору; ремінь зеленого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із слідами речовини бурого кольору; кофта військова, на якій на правому рукаві виявлено пляму неправильної форми бурого кольору; штани військові, на яких на правій стороні з переду виявлено пляму бурого кольору неправильної форми; розкладний ніж; зразок крові потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ватних дисках, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користьдержави (отримувач: АДРЕСА_3 ,Код ЄДРПОУ:37992030,Банк отримувача:Казначейство України(ел.адм.подат),МФО: НОМЕР_5 ,р/р: НОМЕР_6 )витрати напроведення судовоїекспертизи здослідження холодноїзброї,висновок експерта№ КСЕ-19/115-23/9435-ХЗ від 24.07.2023 року, вартість якої складає 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні 00 копійок, та витрати на проведення судової трасологічної експертизи, висновок експерта № КСЕ-19/115-23/9435 від 12.07.2023 року, вартість якої складає 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) гривні 00 копійок, що загалом складає 3107 (три тисячі сто сім) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в умовах гауптвахти.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївській області ОСОБА_1