Рішення № 12133416, 29.10.2010, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-10104/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.

при секретарі судового засідання Черкасової О.В.

за участю:

представника відповідача Вязьміної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання неправомірним дій відповідача, зобовязання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управлiння Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області (Далі за текстом УПФУ м. Добропілля) про визнання неправомірним дій відповідача, зобовязання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в якому просить в изнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по теперішній час; зобов'язати відповідача здійснити на її користь нарахування та виплату щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по теперішній час виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати відповідача з 01 жовтня 2010 року здійснювати на її користь щомісячне нарахування та в подальшому виплату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до змін чи скасування вищевказаних статей Закону; покласти судові витрати на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є пенсіонеркою і одержує пенсію за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропілля і у відповідності до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом Закону) є дитиною війни та має статус "дитини війни". 22.07.2010 року ОСОБА_2 звернулася до УПФУ м. Добропілля з проханням провести перерахунок призначеної їй пенсії з підвищенням на 30 відсотків з врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату. З листа-відповіді відповідача стало відомо, що згідно зі статтею 6 зазначеного Закону протягом 2010 року така допомога виплачується у неповному обсязі. Таким чином з листа-відповіді відповідача позивачу стало відомо про порушення прав з боку відповідача. Нарахування та виплати щомісячної надбавки до пенсії здійснювались відповідачем в супереч діючого законодавства України, що спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Відмовивши ОСОБА_2, як дитині війни, в здійсненні перерахунку та виплаті доплати підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячної суми пенсії, відповідач порушив права, щодо отримання соціальної допомоги, яка надана Конституцією України; отримання зазначеної допомоги відповідно Закону. Пунктом 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" змінена і містить норму, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Виконуючи приписи зазначеного Закону в 2008 році відповідач почав виплачувати підвищення до пенсії: з 01.01.2008 року 47 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн. Розмір підвищення до пенсії відповідно до Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Представник вiдповiдача завідувач юридичного сектору управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області Вязьміна О.В., в судовому засіданні проти позову заперечувала та надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету) в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07 року у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. - 19,35 грн., з 01.10.07р. - 19,75 грн. Але, 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 ухвалено Рішення № 6-рп/2007, визнано таким що не відповідає Конституції України, положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Для врегулювання ситуації 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48.10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49.80 гривні. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» не передбачена виплата підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Просила у задоволенні позову відмовити. Позивач в судове засідання не зявилася, просить розглянути позов за її відсутності у зв'язку з похилим віком та станом здоров'я.. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши думку представника позивача, який не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд у відповідності до ст.169 ГПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача згідно матеріалів справи направивши копію рішення суду для відома.

Заслухавши пояснення представника відповідача , вивчивши письмові заперечення та інші матерiали справи, перевiривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообовязкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні, виданого на імя ОСОБА_2. (а.с.10)

Законом України “Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 зазначеного Закону.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, необхідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

На час розгляду цивільної справи у суді, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Частиною 1 статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

У 2010 році з 1 січня по теперішній час є діючою стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в такій редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача з 01 жовтня 2010 року здійснювати на його користь щомісячне нарахування та в подальшому виплату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до змін чи скасування вищевказаних статей Закону не підлягають задоволенню оскільки не відповідають змісту законодавства . Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому у суду не має законних підстав для зобовязання відповідача у майбутньому вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася з 2009 року чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 01 січня 2010 року по 29 жовтня 2010 рік.

Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 01 січня 2010 року по 29 жовтня 2010 рік право позивача на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав.

У відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який є спеціальним законом, підлягаючим застосуванню при розгляді справи із соціальних правовідносин, та носить публічно-правовий характер, суд визнає дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести відповідне нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

У відповідності до ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком визначений в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Тому соціальна допомога має бути визначена від цієї величини.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи представника відповідача про відсутність відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі понесені ним і документально підтвердженні судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 08 грн., 50 коп., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 грн., 00 коп. (а.с.1-2)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообовязкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/07, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року, ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання неправомірним дій відповідача, зобовязання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_2 щ омісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2010 року по 29 жовтня 2010 рік виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за віком, починаючи з 01 січня 2010 року по 29 жовтня 2010 рік виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених коштів.

В частині позовних вимог про зобовязання відповідача з 01 жовтня 2010 року здійснювати в подальшому на користь ОСОБА_2 щомісячне нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до змін чи скасування вищевказаних статей Закону - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 08 грн., 50 коп., на розрахунковий рахунок №31413537700035, ОКПО 34686542, МФО 834016, код платежу 22090100, та витрати на інформаційно-технічний розгляд цивільної справи в розмірі 37 грн., на розрахунковий рахунок № 31218259700035, територіальна належність 22050001, ЄДРПОУ 34686542 МФО 834016.

Копію рішення направити позивачу ОСОБА_2 для відома.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд потягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Надруковано власноручно в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя О.Д. Канурна