Ухвала суду № 121323249, 30.08.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 серпня 2024 рокуСправа №160/241/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень,

установив:

09 серпня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень в якій просив:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року №160/241/24, які виразилися у прийнятті 23.07.2024 постанови про закінчення виконавчого провадження №71932260 та закінченні вказаного виконавчого провадження, без виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №160/19094/22 в частині виплати ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 у розмірі 57341,27 грн.;

- постановити окрему ухвалу і направити її до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- про вжиті відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заходи повідомити Дніпропетровський окружний адміністративний суд не пізніше п`ятнадцяти днів з дати отримання окремої ухвали.

Розглянувши заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст. 383 КАС Україниособа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду

Частиною 2ст. 383 КАС Українивизначено, що до такої заяви додається, зокрема документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

У свою чергу як визначено вст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат

Відповідно до вимогст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 Закону України "Про судовий збір"врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому подана, в порядкуст. 383 КАС України, вищезазначена заява до передбаченого ч. 2ст. 3 Закону України "Про судовий збір"вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

Суд зазначає, що п. п. 6 п. 3 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір"передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов`язаних із деякими питаннями виконання судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином заявнику необхідно було б за подання цієї заяви сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.

Втім заявником, в порушення вимог п. 9 ч. 2ст. 383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядкуст. 383 КАС Українидійшов Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 по справі № 807/220/18, від 11.12.2019 по справі № 821/471/18, від 25.06.2020 по справі № 0240/2226/18, в ухвалі Верховного Суду від18.12.2020 по справі № 200/5793/20-а.

Також, позивачем подано клопотання про звільнення від судового збору.

Зі змісту заявленого клопотання вбачається, що заявник посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №440/207/19, який, на думку заявника, підтверджує, що відповідно дост. 4 Закону №3674-VІне передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядкуст. 383 КАС України, тобто, за законом, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою.

Надаючи оцінку вказаним доводам заявника щодо підстав звільнення від сплати судового збору за подання заяви в порядкуст. 383 КАС України, суд зазначені доводи заявника не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, посилання заявника на висновок Верховного Суду щодо звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з заявою в порядкуст. 383 КАС України, викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №440/207/19, є безпідставним, оскільки він стосуються повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою заявником судового збору за оскарження ухвали суду першої інстанції, якою залишено без задоволення заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, подану в порядкустатті 382 КАС України.

Таким чином, зазначене вище посилання не є тотожнім зі звільненням позивача від сплати судового збору за звернення до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, подану в порядкуст. 383 КАС України.

Крім того у зазначеній заявником постанові Верховний Суд вказує на те, що вимогистатті 382 КАС Українине містять вимог щодо необхідності сплати судового збору. В той час якстаття 383 КАС Українипрямо передбачає обов`язок заявника сплатити судовий збір за подання заяви в порядкуст. 383 КАС України.

Відтак, подана заява за відсутності документа про сплату судового збору є такою, що не відповідає вимогам п. 9 ч. 2ст. 383 КАС України.

Відповідно до ч. 5ст. 383 КАС Україниу разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява, подана в порядкуст. 383 КАС Українипідлягає поверненню заявнику відповідно до положень ч. 5ст. 383 КАС України.

Керуючись ст.ст.248,256,383 КАС України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 по справі №160/241/24, що подана в порядкуст. 383 КАС України - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеномуст. 256 КАС України.

Відповідно дост. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Савченко