Ухвала суду № 121321483, 08.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26051/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Бурячок А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху, яке подано в межах розгляду цивільної справи за позовом АТ «Кристабанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

19.02.2020 постановою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та направлено до Печерського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

04.03.2020 року дана справа надійшла з Київського апеляційного суду та 10.03.2020 року передана судді Остапчук Т.В.

10.03.2020 ухвалою суду справу за даним позовом було прийнято до провадження Остапчук Т.В. та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

У зв`язку із заявленим самовідводом судді Остапчук Т.В., здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи.

31.01.2023 ухвалою суду справу за даним позовом було прийнято до провадження судді Новака Р.В. та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

07.04.2023 протокольною ухвалою суду було замінено позивача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на АТ «Кристалбанк».

20.11.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача про залишення позову без руху у зв`язку зі сплатою судового збору як за немайнову вимогу, в той час як вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер.

Сторони в судове засідання не з`явились про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

08.02.2024 на адресу суду надійшли письмові заперечення представника ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» щодо залишення позову без руху.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі - 1762,00 грн.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 205627,68 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 5360952,97 грн.

Закон «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.1 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір»).

Відповідно до змісту ч.2 ст.6 закону «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 закону «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2021 №913/680/17, де зазначено «Статті 162 та 163 ГПК містять положення, за якими у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 закону «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Відповідна правова позиція викладена ВП ВС в постанові від 26.02.2019 у справі №907/9/17 та постановах ВС від 7.08.2019 у справі №907/628/17, від 14.05.2019 у справі №904/592/18, від 11.06.2020 у справі №917/1368/17.»

Також Верховний Суд у постанові від 7.08.2019 у справі №907/628/17 зазначив, що суди як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позовна вимога у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки носить майновий характер та оплачується судовим збором у відповідності до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 закону «Про судовий збір», тобто - 104961 грн., що становить 1,5% від вартості предмета іпотеки (розміру виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна).

У справі №917/1369/17 Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 вказав про те, що доводи скаржника щодо встановлення судом обставин, а саме визначення ціни позову та судових витрат на підставі недопустимого доказу - звіту про оцінку майна ТОВ «Увекон» є юридично неспроможними та спростовуються наведеним вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції.

Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 жовтня 2023 року у справі № 906/1026/22 йдеться про те, що «Вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна пов`язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер. Отже, позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

При поданні такого позову судовий збір сплачується з огляду на вартість предмета іпотеки, визначену в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.

Тому, подаючи позовну заяву, позивач мав указати в ній ціну позову та сплатити судовий збір, керуючись вартістю предмета іпотеки, визначеною в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру, а саме - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, позивачу необхідно подати документ про доплату судового збору в розмірі 79088,00 грн. (80850,00 грн. (судовий збір який необхідно сплатити з розрахунку 5390000 грн. (ринкова вартість іпотечного мана))* 1,5%) - 1762,00 грн. (вже сплачений судовий збір), як за вимогу майнового характеру.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 187, 258-259, 260-261, 293-294, 353 ЦПК України суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ «Кристабанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.В. Новак