Ухвала суду № 121302775, 29.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33053/24-к

пр. 1-кс-28990/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про проведення допиту експерта в рамках кримінального провадження № 62021000000000862, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_3 із клопотанням про проведення допиту експерта в рамках кримінального провадження № 62021000000000862.

Перевіривши клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження за даним клопотанням слід відмовити, враховуючи наступне.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_2 зазначає, що в межах кримінального провадження №62021000000000862 17.05.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 ч. 3 ст. 212, ст. 219 КК України.

Пред`явлена ґрунтується, зокрема, на висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.05.2024 № 6088/23-72, складеного експертом ОСОБА_4 .

Сторона захисту вважає, що судово - економічна експертиза у кримінальному провадженні №62021000000000862 від 07.10.2021 проведена всупереч п. 1.1 розділу III Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3 без попереднього проведення документальної планової (позапланової) податкової перевірки фінансово- господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ - 32281519), а на підставі не передбаченої Податковим кодексом України висновку аналітичного дослідження від 09.05.2023 року № 120/99-00-08-01-01-20/32281519.

Сторона захисту висловлює сумнів у належності та допустимості доказів, зібраних стороною обвинувачення, а саме щодо підтвердження чи спростування обставин, викладених у висновку експерта від 15.05.2024 № 6088/23-72 складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні.

Висновок судово - економічної експертизи має важливе значення для кримінального провадження №62021000000000862 від 07.10.2021, оскільки визначає у тому числі розмір завданої матеріальної шкоди.

Проведення допиту експерта необхідно стороні захисту для його перевірки та оцінки.

Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів. Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.

Суд під час оцінювання висновку експерта має з`ясувати: 1) чи було дотримано вимог законодавства під час призначення та проведення експертизи; 2) чи не було підстав для відводу експерта; 3) компетентність експерта й дотримання меж його повноважень; 4) достатність поданих експертові об`єктів дослідження; 5) повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; 6) узгодженість між дослідницькою частиною та висновком експертизи; 7) обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінюючи висновок експерта, суд може перевірити як дотримання процесуального порядку проведення експертизи (перевірку законності викладеного), так і правильність висновків (перевірка обґрунтованості висновку).

Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження.

На підставі частини сьомої статті 101 КПК України, кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку.

Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений статтею 356 КПК України.

Відповідно до частини першої вказаної статті, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 356 КПК України, експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Тобто, законодавець розрізняє допит з метою одержання роз`яснень висновку експерта та допит для його перевірки та оцінки.

Слідчий суддя зважає на обмеження, встановлені процесуальним законом для допиту експерта - відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки експерти щодо роз`яснення наданих ними висновків.

Однак адвокат ОСОБА_2 просить здійснити допит експерта з метою роз`яснення висновку експерта на стадії досудового розслідування.

Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні передбачений ст. 225 КПК України, згідно якої, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду .

У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Разом з тим допит експерта в судовому засіданні на стадії досудового розслідування не передбачено.

Згідно ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

За вказаних обставин слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за клопотанням.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 306, 307, 309, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про проведення допиту експерта в рамках кримінального провадження № 62021000000000862 - відмовити.

Матеріали клопотання повернути особі, яка його подала.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1