Ухвала суду № 121296904, 22.08.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11688/24

Категорія 9

2/295/2865/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Перекупка І.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділіення в натурі приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить: виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення кімнати 1-1 площею 13,8 кв.м., кімнату 1-3 площею 17,8 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,2 кв.м. та приміщення ІІ площею 7,7 кв.м., що в сукупності складають квартиру АДРЕСА_1 ; всі витрати покласти на відповідачів.

21.08.2024 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення йог від сплати судового збору. В обґрунтування якого зазначив, що зігдно чинного законодавства розмір судового збору щодо подання заяви про забезпечення позову перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі відстрочити позивачу (фізичній особі) сплату судового збору.

Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamskiand Jedamska v. Poland»).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач, звертаючись до суду з указаним клопотанням, на підтвердження обставин, викладених у ньому, надав Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 р.

Разом із цим, указані відомості з Податкової декларації про майновий стан і доходи декларації про майновий стан і доходи за 2022 р. не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан позивача, не свідчать про відсутність інших доходів, відсутність у власності рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, відсутність коштів на банківських рахунках тощо, а тому не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1211,20 грн.

Сплата судового збору здійснюється за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA738999980313131206000006831

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Призначення платежу *; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Богунський районний суд м. Житомира (назва суду, де розглядається справа).

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За положеннями ст.185ЦПКУкраїни, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК Українита/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175 - 177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провиділіення внатурі приміщення - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Перекупка