Ухвала суду № 121296903, 22.08.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11688/24

2-з/295/80/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Перекупка І.Г., розглянувши заяву заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділіення в натурі приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить: виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення кімнати 1-1 площею 13,8 кв.м., кімнату 1-3 площею 17,8 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,2 кв.м. та приміщення ІІ площею 7,7 кв.м., що в сукупності складають квартиру АДРЕСА_1 ; всі витрати покласти на відповдіачів.

21.08.2024 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просить в порядку забезпечення позову на період розгляду справи в суді накласти заборону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинятибудь-якідії щодоздійснення прибудовдо своїхчастин домоволодіння та у будь-який спосіб змінювати озмір ідепльних частин житлового будинку АДРЕСА_2 .

Заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1-2ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК Українидо заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову заявником не сплачено судовий збір.

Одночасно з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення йог від сплати судового збору. В обґрунтування якого зазначив, що зігдно чинного законодавства розмір судового збору щодо подання заяви про забезпечення позову перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі відстрочити позивачу (фізичній особі) сплату судового збору.

Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamskiand Jedamska v. Poland»).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач, звертаючись до суду з указаним клопотанням, на підтвердження обставин, викладених у ньому, надав Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 р.

Разом із цим, указані відомості з Податкової декларації про майновий стан і доходи декларації про майновий стан і доходи за 2022 р. не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан позивача, не свідчать про відсутність інших доходів, відсутність у власності рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, відсутність коштів на банківських рахунках тощо, а тому не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, а вимога сплати судового збору, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 605,60 гривень

У статті 151 ЦПК України визначені вимоги до заяви про забезпечення позову.

Зокрема,за положеннямич.1ст.151ЦПК Українизаява прозабезпечення позовуподається вписьмовій формі,підписується заявникомі повиннамістити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 10 ст.153ЦПКУкраїни суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин заяву необхідно повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 206, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділіення в натурі приміщення, повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає йому повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя І.Г.Перекупка