Ухвала суду № 121281732, 28.08.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12521/24-Е

Провадження № 2/522/6254/24

УХВАЛА

28 серпня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В, розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Водночас приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява про скасування постанови подана до суду через підсистему «Електронний Суд» та містить електронний цифровий підпис ОСОБА_1 .

У позовній заяві процесуальний статус ОСОБА_1 визначено як позивач та представника позивача.

Водночас позовна заява містить вимоги про скасування постанови Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЕДРПОУ 41404999, 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58), серія AA № 173123 б/н від 25.04.2003 р., якою внесено обтяження на все майно, невизначене майно ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , що мешкає (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 , як підставу внесення обтяжень до Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна, внесений 14.11.2008 Першою Одеською державною нотаріальною конторою за № 8189395 (архівний номер 36058680DESSA, архівна дата 30.04.2003, дата виникнення - 30.04.2003, № реєстру 1327-2003, внутрішній номер В901583F25F4332D5F46).

Крім того, у самому тексті позовної заяви ОСОБА_2 надалі вказана як позивач у справі, а процесуальний статус ОСОБА_1 визначено як представник позивача - ОСОБА_2 .

До позовної заяви ОСОБА_1 у якості додатку додано іншу редакцію позову про захист права власності з аналогічними позовними вимогами, але зазначенням у якості позивача ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 - у якості представника позивача за довіреністю.

Таким чином, з поданих ОСОБА_1 документів не можливо достеменно встановити чи поданий ОСОБА_1 позов заявлений у власних інетересах, чи він поданий в інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_1 як представником.

До позовної заяви ОСОБА_1 долучено нотаріально посвідчену довіреність від імені ОСОБА_2 , посвідчену 05.06.2024, номер у реєстрі нотаріальних дій: 2-493.

Відповідно доч. 1 ст. 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно положень ч. 1 ст.60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно доЗакону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно доЗакону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Вказані положення узгоджуються також із приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",згідно якихадвокатська діяльністьздійснюється напідставі договорупро наданняправничої допомоги. Документами,що посвідчуютьповноваження адвокатана наданняправничої допомоги,можуть бути: договірпро наданняправничої допомоги; довіреність; ордер; дорученняоргану (установи),уповноваженого закономна наданнябезоплатної правничоїдопомоги.

Урішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99викладено висновок, згідно якого за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61цього Кодексу (ч. 2 ст. 60 ЦПК України ).

У постанові Верховного Суду від 27 грудня 2018 року по справі № 589/3937/17 висловлена правова позиція, згідно якої справа, у якій серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру щодо зобов`язання вчинити певні дії не є малозначною в силу закону, і така справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних.

У постанові Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц зазначено, що позивач заявила вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим у ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не належить до категорії малозначних на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України та не визнана судом малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній.

Оскільки ОСОБА_1 заявлено вимогу немайнового характеру щодо скасування постанови, якою внесено обтяження на все невизначене майно ОСОБА_2 , судом не встановлено підстав для застосування положень ч. 2 ст. 60 ЦПК України у вказаній цивільній справі.

Документів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом та має повноваження бути представником у цій справі, до позовної заяви не додано.

Крім того,копії квитанційпро сплатусудового збору,які доданідо позовув якостідодатків,є нечитабельними,що унеможливлює прочитання вказаного документу та встановлення виконаної позивачем вимоги щодо додання до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору.

Зазначене не дозволяє суду зробити висновок про відповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Отже позовну заяву ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови слід залишити без руху, роз`яснивши ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків позовної заяви, шляхом уточнення cуб`єктного складу у вказаній справі, зокрема позивача та представника позивача, задля усунення розбіжностей у визначенні процесуального статусу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наявних у матеріалах справи; в разі зазначення ОСОБА_1 як представника позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 слід надати докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом та може здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2 у суді; в разі ненадання суду документів, що свідчать про здійснення ОСОБА_1 адвокатської діяльності надати обгрунтування щодо наявності інших підстав, які свідчать про те, що ОСОБА_1 може здійснювати представництво ОСОБА_3 у даній справі, та підписувати позовну заяву, також необхідно надати суду читабельні квитанції про оплату судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної без руху.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала окремовід рішеннясуду оскарженнюв апеляційномупорядку непідлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Юлія ЧОРНУХА