Рішення № 1212796, 23.11.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2007 р. Справа № 17/754/07

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Голубцов В.А., довіреність № б/н від 12.06.2007 року;

від відповідача –не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/754/07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Рибсервіс”, м. Харків, вул. Новгородська, б.11, оф. 306 (адреса для листування: м. Харків, а/с 4174);

до товариства з обмеженою відповідальністю „Біг Натс”, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, буд. 110,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором № 1/21/09/06 від 21.09.2006 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна-Рибсервіс” (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Біг Натс” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором № 1/21/09/06 від 21.09.2006 року.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

21 вересня 2006 року між сторонами було укладено дистрибютерський договір №1/21/09/06, відповідно до п. 1.1 договору позивач взяв на себе забов”язання виготовляти та передавати у власність відповідача товар, а відповідач в свою чергу взяв на себе забовязання приймати та своєчасно оплачувати товар.

Відповідно до п.п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару вказуються у товарних накладних які є невідємгою частиною договору.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач забов”язаний здійснити оплату кожної партії товару у строк 21 календарний день з моменту здійснення поставки.

Згідно з п. 4.4 договору моментом здійснення поставки є момент підписання відповідачем відповідних документів на поставлений товар та видачі довіреності.

21.02.2007 року позивач відповідно до умов договору поставив та передав у власність відповідача товар на суму 15 393 грн. 25 коп. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 20.02.2007 року № РН-169, та довіреністю від 21.02.2007 року серія ЯКН № 945533.

Строк оплати товару сплинув 14.03.2007 року, але відповідач у встановлені строки товар не оплатив.

На підстваві з п. 7.2 договору за несвоєчасну сплату передбачених у п. 3 договору платежів позивач має право нарахувати відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 11.4 договору сторони домовились вважати дійсними документи передані засобами факсимільного звязку. 07.06.2007 року засобами факсимільного завязку позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 з вимогою про оплату поставленого товару, пені за прострочення оплати та відсотків за користування грошовими коштами. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У судовому засіданні представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зменшення суми позовних вимог, оскільки відповідачем частково погашена сума основної забогованості, яка на момент розгляду справи становить 15 грн. Крім того, позивач перерахував розмір пені та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 431 грн. 28 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з”явився, відзив по суті позовних вимог не надав, але враховуючи той факт, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено суму основної заборгованості, суд вважає, що відповідач визнав позовні вимоги.

Відповідно до 2 ст. 49 Господарського процесального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покластим на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Рибсервіс” задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Біг Натс”, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, буд. 110 (код ЄДРПОУ 33530743) заборгованість у розмірі 15 грн., пеню у розмірі 1 431 грн. 28 коп., державне мито у розмірі 164 грн. 11 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Рибсервіс”, м. Харків, вул. Новгородська, б.11, оф. 306 (адреса для листування: м. Харків, а/с 4174) (код ЄДРПОУ 32030997).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя