Постанова № 12126780, 27.09.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 вересня 2010 року Справа № 5020-10/050

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

представники сторін у судове засідання не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 08.06.2010 у справі №5020-10/050

за позовом приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, 15, місто Київ 15, 01015) (вул. Юмашева, 3/30, місто Севастополь, 99057 - представник Подкін Є.Г.)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" (Качинське шосе, 44а, місто Севастополь, 99013)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтажсервіс" (вул. Верхній Вал, 44, місто Київ 71, 04071)

про стягнення 2 275,29 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:                    

Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" про стягнення 294, 30 грн основної заборгованості, 18, 39 грн збору до Пенсійного фонду України, 1914, 40 грн договірної санкції, 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 припинено провадження у справі № 5020-10/050 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 294, 30 грн боргу, 18, 39 грн збору до Пенсійного фонду України, 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Припиняючи провадження у справі № 5020-10/050 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 294, 30 грн боргу, 18, 39 грн збору до Пенсійного фонду України, 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат, суд виходив з того, що вказані суми сплачені відповідачем під час розгляду справи, а тому відсутній предмет спору.

Відмова в стягненні 1914, 40 грн договірної санкції обумовлена тим, що позивач не надав суду доказів того, що додаткові угоди № 3820326, № 3820332, № 3820327, пунктами 1.2, 1.3 яких передбачено нарахування договірної санкції, були укладені, оскільки докази наявності повноважень у особи, що їх підписала, відсутні.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, прийняти нове, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" 1 962, 60 грн та судові витрати.

В апеляційній скарзі її заявник стверджує, що припинення судом першої інстанції провадження у справі в частині стягнення 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат є безпідставними, оскільки відповідачем дані суми не погашені.

Крім того, позивач вважає, що судом порушено статтю 241 Цивільного кодексу України, оскільки користування відповідачем послугами мобільного оператора до 31.01.2009 та здійснення їх оплати свідчить про погодження ним угоди, укладеної представником з перевищенням повноважень.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2010 року суддів Гоголя Ю.М., Волкова К.В. замінено на суддів Голика В.С., Гонтаря В.С.

У судовому засіданні 07.09.10 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.10 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції –без змін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтажсервіс" у судові засідання не з'являвся, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи належним чином повідомленого про час і місце судового засідання.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

28.11.2007 між закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (у подальшому приватне акціонерне товариство "МТС Україна") та товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" були укладені договори № 3956118/1.11294050 (т. 1, а. с. 8), №3956256/1.11294050 (т. 1, а. с. 9), №3956244/1.11294050 (т. 1. а. с. 10) про надання послуг мобільного зв'язку, відповідно до умов яких позивач згідно з цих договорів надає абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором позивача, а абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з затвердженими тарифами.

У пункті 1.2 договорів передбачено, що загальні умови укладення цих договорів та надання послуг мобільного зв’язку у повному обсязі визначаються Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв’язку оператора, які є невід’ємною частиною цього договору (Умови (Правила) користування додаються).

Пунктом 2.4.2 договорів встановлений обов'язок абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку оператора за всіма телефонами, зареєстрованими на його особовому рахунку.

Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один календарний місяць (пункт 3.2 договорів).

Кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період визначаються відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (пункти 3.5 договорів).

Згідно з пунктом 3.3 договорів оплата послуг мобільного зв'язку має здійснюватися відповідачем на підставі виставленого рахунку в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.2 договорів передбачено, що договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв’язку оператора.

01 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” та товариством з обмеженою відповідальністю „ССМ-Сервис” (дилер) було укладено дилерський договір поруки №16-GSM2008 (а. с. 122 -132, т. 1), за умовами пункту 2.1.2 якого дилер від імені та за дорученням закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” прийняв на себе зобов’язання за свій рахунок документально оформляти додаткові угоди до абонентських договорів і обслуговувати абонентів за програмою лояльності „МОЙ МТС” у затверджених закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” пунктах продажу, у строгій відповідності з встановленими правилами програми, процедурами та інструкціями.

01 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ССМ-Сервис” (дилер) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтажсервіс" (субдилер) укладено субдилерський договір поруки № 18/С-GSM2008 (а. с. 133-137, т.1), за яким субдилер прийняв на себе зобов’язання від імені та за дорученням дилера за свій рахунок документально оформляти додаткові угоди до абонентських договорів і обслуговувати абонентів за програмою лояльності „МОЙ МТС” у затверджених оператором пунктах продажу, у строгій відповідності з встановленими оператором правилами програми, процедурами та інструкціями.

На підставі вказаних дилерського та субділерського договорів між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтажсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" було укладено додаткові угоди №3820326 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956118/1.11294050 від 28.11.2007 (а. с. 11, т. 1), №3820332 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956256/1.11294050 від 28.11.2007(а. с. 12, т. 1), №3820327 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956244/1.11294050 від 28.11.2007(а. с. 13, т. 1), у пунктах 1.1 яких сторони передбачили, що, починаючи, з дати підписання цих додаткових угод сторонами протягом 365 (730) днів календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитися від основного договору та/або від цієї додаткової угоди. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Пунктами 1.3 вказаних додаткових угод було передбачено забезпечення виконання зобов’язань абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором, у вигляді договірної санкції, встановленої на підставі статті 546 Цивільного кодексу України, зокрема визначено, що у разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктами 1.1 цих додаткових угод (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 основного договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції у розмірі 2,74 (1,92) грн за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих додаткових угод, починаючи від дня відмови або припинення дії.

За твердженнями позивача, листом від 16.04.2009 №1.11294050 (а. с. 11, т. 2) оператор повідомив відповідача про те, що станом на 16.04.2009 заборгованість за особистим рахунком №1.11294050 складає 312,69 грн, надання послуг за контрактами 3956118, 3956244, 3956256 призупинено, а також про те, що у разі несплати заборгованості та платежів за поточний місяць оператор буде вимушений повністю відключити номери телефонів та вжити заходів з примусового стягнення заборгованості, при цьому згідно з пунктом 5.2 договорів №№ 3956118, 3956244, 3956256 „Про надання послуг зв’язку”, дії договорів будуть припинені 26.04.2009.

Так, вважаючи, що відповідачем не виконанні обов’язки зі сплати наданих позивачем у період з 31.01.2009 по 27.04.2009 послуг мобільного зв’язку за договорами № 3956118/1.11294050, №3956256/1.11294050, №3956244/1.11294050, приватне акціонерне товариство "МТС Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення суми основного боргу, збору до Пенсійного фонду України, що справляється з користувача послугами мобільного зв'язку згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пені, 3% річних, інфляційних витрат, та договірної санкції, передбаченої пунктом 1.3 додаткових угод до основних абонентських договорів.

Проаналізувавши обставини даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, предметом спору у даній справі є стягнення 2275,29 грн, з яких: 294, 30 грн –сума основного боргу, 18,39 грн - збір до Пенсійного фонду України, 1 914,40 грн –сума договірної санкції, 16,03 грн –пені, 8,62 грн –3 % річних, 23,55 грн –інфляційних витрат.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі в частині стягнення 294, 30 грн –суми основного боргу, 18,39 грн - збору до Пенсійного фонду України, судова колегія дійшла висновку щодо законності правових підстав для застосування пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріалами справи, зокрема довідкою позивача від 06 травня 2010 року за вих. №58 (а. с. 96, т. 1), підтверджується погашення відповідачем суми основного боргу та збору до Пенсійного фонду України.

Проте, припинення провадження у справі судом першої інстанції в частині стягнення 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України та статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3 договорів встановлено, що за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне по суті положення міститься у Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Розрахунок пені здійснений позивачем правильно, перевірений колегією суддів, а тому позов в частині стягнення 16,03 грн пені підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат у сумі 23, 55 грн (а. с. 4, т. 1), судова колегія встановила, що вони розраховані позивачем правильно з урахуванням вимог, викладених в рекомендаційному листі Верховного Суду України №62-67р від 03.04.1997, а тому 3 % річних у сумі 8,62 грн та інфляційні витрати у сумі 23, 55 грн підлягають стягненню з відповідача.

При припиненні провадження в цій частині вимог суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності предмету спору у цій частині, оскільки у довідці позивача від 06 травня 2010 року за вих. №58 (а. с. 96, т. 1), на яку посилається суд як на підставу припинення провадження у справі, не йдеться мова про сплату відповідачем на користь позивача штрафних санкцій, які не включаються в суму боргу, який відображається на особовому рахунку абонента.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення 1914, 40 грн договірної санкції, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Так, як вбачається з позову, підставою заявленої вимоги є пункт 1.3 додаткових угод №3820326 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956118/1.11294050 від 28.11.2007 (а. с. 11, т. 1), №3820332 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956256/1.11294050 від 28.11.2007(а. с. 12, т. 1), №3820327 до договору про надання послуг мобільного зв’язку №3956244/1.11294050 від 28.11.2007(а. с. 13, т. 1), згідно з яким було передбачено забезпечення виконання зобов’язань абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за основним договором, у вигляді договірної санкції, встановленої на підставі статті 546 Цивільного кодексу України, зокрема визначено, що у разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктами 1.1 цих додаткових угод (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов’язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 основного договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції у розмірі 2,74 (1,92) грн за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих додаткових угод, починаючи від дня відмови або припинення дії.

Аналіз викладеної умови угод свідчить про те, що підставою для нарахування договірної санкції є дострокове припинення дій основних договорів у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку на підставі пункту 5.2 договорів.

Так, пунктом 5.2 договорів передбачено, що договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв’язку оператора.

В якості доказу направлення абоненту письмового повідомлення позивач представив лист від 16.04.10 №D 1.11294050 (а. с. 11, т.2), однак доказів саме направлення цього листа відповідачу приватне акціонерне товариство "МТС Україна" не надало. В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" заперечує факт отримання вказаного повідомлення.

На підтвердження виконання вимог викладеного пункту 5.2 договорів судом апеляційної інстанції було витребувано у позивача докази направлення відповідачу письмового повідомлення стосовно припинення дій спірних договорів, які ним так і не були представлені, у зв’язку з чим у судової колегії відсутні підстави вважати таким, що настав момент виконання зобов’язань відповідачем зі сплати договірної санкції.

Окрім цього, слід відмітити, що взагалі викликає сумнів факт легітимності укладення додаткових угод, з огляду на те, що вони були укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтажсервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек", оскільки належних доказів доручення дилера субдилеру, і, відповідно, закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” товариству з обмеженою відповідальністю „ССМ-Сервис” (дилеру) на укладення саме з товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" спірних додаткових угод (як того вимагають пункти 2.1.1. дилерського та субдилерського договорів поруки), в матеріалах справи відсутні.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги щодо правомірності позовних вимог про стягнення договореної санкції є безпідставними.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що відповідно до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування рішення у справі.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 1, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "МТС Україна" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі №5020-10/050 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" 294, 30 грн основного боргу, 18,39 грн збору до Пенсійного фонду України провадження припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" (Качинське шосе, 44а, місто Севастополь, 99013, ідентифікаційний код 31763278, р/р 26008945 в АКБ „Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195) на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (вул. Лейпцизька, 15, місто Київ 15, 01015, ідентифікаційний код 14333937, р/р 26008526 в ВАТ „Райфазен Банк Аваль”, МФО 300335) 16, 03 грн пені, 3% річних у сумі 8, 62 грн та 23, 55 грн інфляційних втрат, витрати зі сплати державного мита у розмірі 16,18 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37,43 грн.

4. В іншій частині позову відмовити."

3. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.                                        Головуючий суддя                                                  

Судді