Рішення № 121261355, 13.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38544/23

Провадження № 2-а/761/306/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

представника позивача Озерова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Заява мотивована тим, що 21.09.2023 дільничним офіцером поліції Святошинського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 010690, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 181-1 КУпАП. Зазначено, що 21.09.2023 о 03 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 займалась проституцією, а саме надавала сексуальні послуги за грошову винагороду. Позивач вважає дії ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчиннікова О.О. з розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесену 21.09.2023 за результатами розгляду постанову серії ГАБІ № 010690 незаконними, саму постанову протиправною, винесеною за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а зазначена в постанові інформація не відповідає дійсності. Крім того, вважає постанову незаконною, оскільки вона не містить ні опису обставин, установлених під час розгляду справи, ні їх підтверджень належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною постанову серії ГАБІ № 010690 від 21.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення в сфері порушення громадського порядку і громадської безпеки, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а також визнати протиправними дії ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчиннікова О.О. при складенні цієї постанови. Також позивач звернулась до суду із заявою від 13.10.2023, в якій просила про поновлення процесуального строку на подання адміністративного позову щодо оскарження постанови серії ГАБІ № 010690 від 21.09.2023 про накладення адміністративного стягнення.

Провадження в справі відкрито 20.10.2024, відповідно до положень ст. ст. 12, 260 КАС України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В адресу суду від ГУНП в м. Києві надійшов відзив від 02.04.2024 на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають. Зазначив, що оскаржувана позивачем постанова в цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення, тому правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП. Дії відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України. На підтвердження своїх доводів представник відповідача надав до відзиву СD-диск із відеозаписом проведення 21.09.2023 невідкладного обшуку в автомобілі, на якому рухалась ОСОБА_1 та під час проведення якого вилучено належний їй мобільний телефон, банківські картки і грошові кошти в сумі 52 000,00 грн. Крім того, у відзиві відповідача представник посилається як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення складений 21.09.2023 рапорт ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчинніков О.О. з викладенням тих самих обставин, що і в постанові серії ГАБІ № 010690, а також пояснення самої ОСОБА_1 щодо визнання нею обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Представник позивача в адресу суду надав відповідь на відзив від 23.04.2024, в якому зазначив, що заперечує обставини викладені у відзиві, зазначає, що на даний час позивачем складені відносно неї постанова серії ГАБІ № 010690 та підписані 21.09.2023 пояснення не визнаються, посилався на презумпцію невинуватості. Крім того, представник позивача у відповідь на відзив наголошував, що СD-диск із відеозаписом проведення 21.09.2023 невідкладного обшуку отриманий в недопустимий спосіб всупереч положенням ст. 74 КАС України, а сам відеозапис жодним чином не підтверджує наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив від 30.04.2024. Зазначив, що не погоджується з доводами представника позивача, вважає їх надуманими та такими, що не містять жодних спростувань вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Пояснення на заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі, дату проведення судового розгляду, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на іншу дату в адресу суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну правову оцінку, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає за можливе поновити позивачу строк на подання цього адміністративного позову, оскільки він був пропущений з поважних причин, оскільки до заяви про поновлення процесуального строку додано результати досліджень на зараження позивача коронавірусною інфекцією від 27.09.2023 та 11.10.2023, внаслідок захворювання на яку було пропущено строк на звернення з позовом до суду.

Так, дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 21 жовтня 2023 року лейтенантом поліції дільничним офіцером поліції Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчинніковим О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення громадського порядку і громадської безпеки, серії ГАБІ № 010690 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 181-1 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 170 грн.

У змісті оскаржуваної постанови зазначено, що 21.09.2023 о 03 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 займалась проституцією, а саме надавала сексуальні послуги за грошову винагороду.

Як вбачається з матеріалів, складених за постановою серії ГАБІ № 010690, до них додано лише пояснення самої ОСОБА_1 та рапорт ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчиннікова О.О., яким і складено вказану постанову, що є аналогічні за змістом викладу обставин.

Проаналізувавши зміст винесеної постанови, складених до неї матеріалів, суд дійшов висновку, що діяльність, яка визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру, та винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.181-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду. Проституція - це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.

Отже, в постанові про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.181-1 КУпАП, обов`язково повинно бути посилання на систематичний вступ жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду, визначену в конкретній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові взагалі не зазначені ні відомості про систематичність дій, ні розмір та вид винагороди, яку могла отримати ОСОБА_1 від діяльності саме сексуального характеру, а саме отримання такої винагороди не підтверджене достатніми та допустимими доказами, ні навіть опису обставин, установлених під час розгляду справи, що могли б підтвердити вчинення позивачем цього адміністративного правопорушення.

Посилання відповідача на визнання своєї вини також слід сприймати критично, оскільки, як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, позивач своєї вини не визнає, заперечуючи викладені нею в поясненні твердження ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а, так само, і вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

До того ж, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Рапорт ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчиннікова О.О. є аналогічним до викладу обставин вчинення адміністративного правопорушення, зазначених у винесеній постанові серії ГАБІ № 010690.

У вказаний документах всупереч положенням ст. 283 КУпАП уповноваженою на складення таких постанов не міститься опис обставин, установлених під час розгляду справи, лише зазначено формальне посилання, що такі події мали місце, без вказівки на відповідні докази, що могли б їх підтвердити.

У своєму відзиві, представник відповідача посилається як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 СD-диск із відеозаписом проведення 21.09.2023 невідкладного обшуку автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» д.н.з НОМЕР_1 .

Проте, при перегляді в судовому засіданні цього відеозапису, встановлено, на ньому також відсутні будь-які фактичні дані, що могли підтвердити обставини, викладені у винесеній постанові серії ГАБІ № 010690.

До того ж, джерело походження цього відеозапису та порядок його отримання викликає сумнівів в допустимості цього доказу, оскільки, як вбачається із самого відеозапису, він є фіксацією проведення невідкладної слідчої дії у кримінальному провадженні № 12023100080002212, про розголошення якого повідомлено під відеозапис присутнім самим слідчим поліції, який проводив обшук.

При цьому, представник відповідача ГУНП в м. Києві до свого відзиву не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність порядку отримання цього відеозапису, а сам ДОП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Овчинніков О.О., у винесеній ним постанові серії ГАБІ № 010690 на вказаний відеозапис не посилається.

Таким чином, долучений відеозапис з відображенням проведення невідкладної слідчої дії, не можливо сприймати як доказ підтвердження винуватості позивача, оскільки він не містить будь-яких фактичних даних на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення чи винуватості позивача в його вчиненні відповідно до ст. 251 КУпАП.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Інших доказів, зокрема пояснень потерпілих, свідків, висновків експертів, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, не додано ні до постанови серії ГАБІ № 010690, ні до суду разом з відзивом на позов та протягом усього розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ у п. 36 по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01 липня 2003р. зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відтак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних достатніх, допустимих та належних доказів, що могли б підтвердити відповідність постанови про накладення адміністративного стягнення обставинам справи та вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

У відповідності до `ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вже зазначалось, відповідачем не додано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.181-1 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За приписами ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення., відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачений законом строк на звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 пропущено у зв`язку із хворобою, що підтверджується результатами досліджень медичної лабараторії "Діла".

За таких обставин суд приходить до висновку про поновлення процесуалтьного строку для звернення до суду з даним позовом та вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови.

Отже, позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо заявлених вимог позивача про визнання протиправними дії дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_2 при винесенні 21.09.2023 постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 010690, якої на відповідача накладено адміністративне стягнення, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Пунктами 3, 8 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, вживає заходів з метою виявлення та припинення виявлених адміністративних правопорушень, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Представником відповідача до свого відзиву на позовну заяву долучено копію посадової інструкції дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Овчиннікова О.О., відповідно до якої вбачається, що він наділений повноваженнями на виявлення, припинення адміністративних правопорушень, а також розгляду справ і накладення адміністративних стягнень.

За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Керуючись ст. ст. 9, 77, 161, 241-246, 247, 250, 286 КАС України; ст. ст. 181-1, 251, 280, 283 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання вказаного адміністративного позову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві задовольнити частково.

Постанову серії ГАБІ № 010690 від 21.09.2023 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 40108583, 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 536 грн. 80 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: