Рішення № 12125510, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/18327.09.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства "Конгрес"

доУправління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації

простягнення 156012,07 грн.

Представники сторін: від позивача Мацелюх В.А –представник; від відповідачаДзядзьо О.М., Юрко О.Є. - представники . ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Конгрес" про стягнення з Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації заборгованості на загальну суму 156012,07 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 146121,12 грн., штрафу у розмірі 4749,60 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3667,44 грн., 3% річних у розмірі 1463,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором про надання послуг з охорони, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за отримані послуги . Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 146121,12 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про сплату заборгованості на загальну суму 145 737,60 грн. та про відмову в задоволені позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій.

Представниками позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

27.05.2008 між Приватним підприємством "Конгрес" як виконавцем (позивач) та Управлінням освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, як замовником (відповідач) укладено договір № 64 про надання послуг з охорони закладів освіти, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов‘язання щодо забезпечення охорони та перепускного режиму у 47 закладах освіти (48 об‘єктів) охорони за адресами відповідно до дислокації об‘єктів.

Сторонами підписані Додаток № 1 та № 2, в яких вказані місця дислокації.

На виконання умов договору позивачем надані послуги з охорони, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому –здачі робіт, а саме за травень 2009 року на загальну суму 1789,76 грн. від 29.05.2009, за червень 2009 на загальну суму 25759,76 грн. від 25.06.2009, за вересень 2009 на загальну суму 63856,08 грн. від 30.09.2009, за жовтень 2009 на загальну суму 54715,52 грн. від 10.11.2009. Всього на загальну суму 146121,12 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України, на умовах відстрочки платежу до 90 банківських днів.

Відповідач вартість отриманих послуг не оплатив, факт прострочення оплати визнає повністю, про що свідчить відзив, наданий останнім.

Представником відповідача було надано копії платіжних доручень від 16.08.2010, відповідно до яких, останнім була погашена сума заборгованості у загальному розмірі 145 737,60 грн.

Отже, станом на момент вирішення справи судом, заборгованість відповідача становить 383,52 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 06.05.2010 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач доказів оплати отриманих послуг на загальну суму 383,52 грн. не надав.

Враховуючи умови п. 3.2 Договору та дати підписання актів здачі –прийняття робіт, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 383,52 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач суму боргу у розмірі 145 737,60 грн. сплатив 16.08.2010, тобто після звернення позивача з позовом до суду, то відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі, в частині стягнення основного боргу у розмірі 145737,60 грн. підлягає припиненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4749,60 грн. на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, 3% річних у розмірі 1463,91 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 3677,44 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частино 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов‘язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, неустойка може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, умовами договору від 27.05.2009 відповідальність відповідача за несвоєчасний розрахунок за отримані послуги у формі сплати штрафу (неустойки) не передбачена, вимоги про стягнення штрафу у розмірі 4749,60 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційні, в розмірі 3677,44грн. за період з 08.10.2009р. по 07.06.2010р. та 3% річних на суму 1463,91грн.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду, з урахуванням періодів та сум, на які позивачем нараховуються інфляційні, розмір інфляційних збитків становить 3126,82 грн.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційних нарахувань на суму550,62грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 3126,82 грн. за період з 08.10.2009р. по 07.06.2010р.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1463,91 підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 145737,60 грн. підлягає припиненню, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 383,52 грн., стягнення 3% річних у розмірі 1463,91 грн., інфляційних збитків у розмірі 3126,82 грн. підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно задоволеним вимог з урахування того, що сума основного боргу відповідачем була сплачена під час розгляду спору судом.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі № 56/183 в частині стягнення з Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації основної суми заборгованості у розмірі 145 737,60 грн.

3.          Стягнути з Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-Г, код 26078028 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Конгрес" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168-Г, кв. 43, код 31065623) суму основного боргу у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн.52 коп., з% річних у розмірі 1463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 91 коп., інфляційні збитки у розмірі 3126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 82 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1507 (одна тисяча п‘ятсот сім) грн. 12 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Повернути з державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у розмірі 236 грн., сплачених квитанцією № 7989 06 від 06.08.2010.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 04.10.10