Рішення № 12125430, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/41813.10.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бізнес

формат»

Про стягнення 1830,19 грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Байдюк С.В. (дов. №0387/10 від 01.06.2010р.)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бізнес формат»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 1830,19 грн. заборгованості за договорами про надання послуг безпроводового доступу до мережі інтернет №4773263/1.12107403 від 14.08.2009 року, №4791214/1.12107403 від 02.09.2009 року, та договором про надання послуг мобільного зв’язку №4473268/1.12107403 від 14.08.2009 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням зобов’язань за договорами про надання послуг безпроводового доступу до мережі інтернет №4773263/1.12107403 від 14.08.2009 року, №4791214/1.12107403 від 02.09.2009 року, та договором про надання послуг мобільного зв’язку №4473268/1.12107403 від 14.08.2009 року в частині оплати послуг, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 13.10.2010 року.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи (про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції відповідачеві за адресою: м. Київ, вул. Мельникова,12, яка є його юридичної адресою станом на 15.07.10р. згідно поданої позивачем довідки ЄДРПОУ на відповідача), проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направив. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р.N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК» (яке на виконання Закону України «Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство „МТС Україна") позивачем та відповідачем було укладено договори про надання послуг безпроводового доступу до мережі інтернет №4773263/1.12107403 від 14.08.2009 року, №4791214/1.12107403 від 02.09.2009 року, та договором про надання послуг мобільного зв’язку №4473268/1.12107403 від 14.08.2009 року.

Згідно даних Договорів Боржнику був присвоєний один особовий рахунок № 1.12107403 з метою здійснення розрахунків за надані послуги зв'язку.

Відповідно до підпункти 2.4.2. п.2.4. та 4.5. п. 4 договорів відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату на утримання номеру в мережі зв’язку позивача та безпровідного доступу до мережі інтернет, особисто перевіряти залишок авансу, вносити при необхідності черговий аванс.

Згідно з п.3.1. та п.6.1. договорів нарахування плати за надані послуги мобільного зв’язку та надані послуги безпроводового доступу до мережі інтернет здійснюється згідно з тарифами позивача.

Пунктом 3.5. та п. 6.2. договорів визначають, що кількість та вартість послуг, що надаються відповідачу на умовах договору, визначається у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості,обсягу та вартості розмов. Умови договору передбачають, що оплата послуг мобільного зв'язку та оплата послуг безпроводового доступу до мережі інтернет має здійснюватися відповідачем до 15 числа місяця, що є наступним за розрахунковим (п. 2.4.6. Договору).

Пунктом 2.1.2.2. договору зазначено, що поповнення авансу обов'язково проводиться відповідачем до закінчення розрахункового місяця додатково з потребою у послугах. При цьому, на Відповідачу належить обов'язок у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за рахунковим, зателефонувати до UMC за тел. 111 для одержання інформації щодо подальших розрахунків, (підпункт 2.4.6 пункту 2.4. та п.4.5. Договорів).

09.06.2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію №С1.12107403/06 в якій просив останнього сплатити заборгованість разом з штрафними санкціями в розмірі 1830,19 грн. та 2,00 грн. пені на підставі ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідач перед позивачем складає 206,35 грн. за послуги безпроводового доступу до мережі інтернет, що підтверджується копіями рахунків за телекомунікаційні послуги, податковими накладними, рахунками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 1.4. додаткових угод до договору забезпеченням виконання зобов'язання відповідача перед позивачем не відмовлятись від договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг високошвидкісного безпроводового Інтернету за договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо відповідач відмовляється від договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг високошвидкісного безпровідного Інтернету, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання позивачем своїх зобов'язань згідно за договором), або коли дія договору достроково припиняється на підставі п. 6.3 договору з несплатою відповідачем наданих йому послуг, відповідач несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 1,36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п.1.1, цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавствам України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення 1623,84 грн. штрафних санкцій по договору з огляду на наступне.

Відповідно до частни 1, 4 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Фактично позивач просить застосувати передбачену договором штрафну санкцію за дострокову припиненню дію договору, в зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг, тобто за невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 231, 232 ГК України, суд приходить до висновку, що сторони господарського зобов'язання можуть визначити розмір та порядок нарахування штрафних санкцій у договорі тільки у випадку, коли розмір таких штрафних санкцій законом не визначено.

Частина 1 ст. 231 ГК України вказує на імперативний (обов'язковий, що не підлягає змінам у договірному порядку) характер статті закону, якщо у ній встановлений розмір штрафних санкцій по окремих видах зобов'язань.

Іншими словами, за період прострочення виконання грошового зобов'язання особа повинна сплатити пеню за кожен день прострочи у розмірі, що дорівнює розміру облікової ставки Національного банку України. Крім того, пеня нараховується за весь час прострочення, тобто з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним, і до моменту його фактичного виконання. Проте слід мати на увазі, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. граничний розмір пені, який сплачує платник за прострочку платежу, не може бути встановлений за домовленістю сторін більшим від подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а статтею 36 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Встановлений в договорі розмір неустойки не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений). Так, якщо Законом України "Про вТелекомунікації" встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи податок на додану вартість та інші види податків), то угода сторін про встановлення більшого розміру пені буде недійсною через перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.

Виходячи з наведеного, суд розраховує пеню за невиконання відповдіачем грошового зобов'язання у розмірі, встановленому законом наступним чином.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

206.3501.05.2010 - 07.06.20103810.2500 %0.028 %2.20

206.3508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.026 %1.61

206.3508.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.0235 %1.585

206.3510.08.2010 - 13.10.2010657.7500 %0.021 %*2.85

Таким чином, загальна сума пені за законом складає 8.25 грн.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення 206, 35 грн. основного боргу, 8,25 грн. пені за період з 01.05.2010 року по 13.10.2010 року.

В решті позову відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 19 інформаційного листа від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України на запитання, чи підлягає зменшенню пропорційно розмірові задоволення позовних вимог сума державного мита, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповів таке. Згідно з частиною першою статті 49 ГПК у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено державне мито. Що ж до розподілу витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то він здійснюється за приписами частини п'ятої зазначеної статті ГПК.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРГОВИЙ ДІМ "БІЗНЕС ФОРМАТ»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 35466591) на користь Приватного акціонерного товариства „МТС Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 206 (двісті шість) грн. 35 коп. основного боргу, 16 (шістнадцять) грн. 49 коп. пені, 12 (дванадцять ) грн. 41 коп. державного мита та 28 (двадцять вісім) гривень 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 15.10.2010 року