Рішення № 12125085, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/78-17/28413.10.10 За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

До Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

Про стягнення 860874 366,04 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Данилевський О.М. (за дов.)

Від відповідача           Волосна Я.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 767817873,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. у справі № 42/78 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. у справі № 42/78 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 р. у справі № 42/78 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

          Ухвалою від 21.06.2010 р. справу було прийнято до провадження, присвоєно їй номер 42/78-17/284.

          У судовому засіданні 26.07.2010 р. було продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

          Позивачем подано уточнення позовних вимог. Зокрема, сторона збільшила позовні вимоги до 860874 366,04 грн., надавши відповідні розрахунки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. розгляд справи відкладався на 20.09.2010 р.. Цією ж ухвалою суду за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та вказав, що за період дії договору акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу неодноразово підписувалися набагато пізніше, ніж того вимагають положення Договору (розділ 4), що пов’язано з особливостями правовідносин по транспортуванню шагу в Україні. У зв’язку з особливостями, які притаманні газовій сфері, відповідач неодноразово здійснював оплати послуг позивача раніше за підписання актів, що не заважало позивачу приймати ці кошти та залишати їх у своєму розпорядженні. Відтак, твердження позивача про відсутність підстав здійснення платежу відповідачем до підписання акту здачі-прийомки за відповідний місяць спростовується положеннями договору та практикою, що склалася між сторонами в процесі виконання Договору. Відповідач зазначає, що позивач не направляв відповідачу вимогу про сплату грошових коштів відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а тому його право не порушено та в нього не виникло право на позов.

У судовому засіданні 29.09.2010 р. оголошено перерву до 13.10.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28 лютого 2007 р. між дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(виконавцем) та закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго»(замовником) укладено договір на транспортування природного газу № 117-36 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов’язався надати послуги відповідачеві з транспортування трубопровідним транспортом природного газу (надалі-газу) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, а відповідач зобов’язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Згідно з пунктом 4.1. Договору послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються позивачем та відповідачем актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.

Вартість фактично наданих позивачем відповідачеві послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1. Договору.

Відповідно до умов пунктів 6.2, 6.4. Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється в наступному порядку: перша оплата проводиться на умовах попередньої оплати в розмірі 40% від вартості послуг запланованого місячного обсягу до 1 числа місця транспортування газу, друга оплата проводиться в розмірі 30% від вартості послуг запланованого місячного обсягу до 15 числа місяця транспортування природного газу, остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється в звітному місяці на підставі акту здачі-прийомки послуг протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийомки послуг, але не пізніше 25-го числа, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 6.4. Договору у разі надходження коштів від замовника в сумі, що перевищує вартість фактично наданих послуг по транспортуванню газу в звітному місяці, переплата зараховується виконавцем як оплата послуг в місяці, наступному за звітним.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту підписання договору та додатків до нього сторонами, поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 01 січня 2007 року та діє в частині надання послуг на транспортування газу до 31 грудня 2011 року, в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення.

До вказаного Договору сторони уклали додатки № 1 до Договору «Зразок ресурсного балансу природного газу», додаток № 2 «Зразок місячного розподілу природного газу», додаток № 3 «Зразок планового розподілу обсягу газу по споживачах», додаток № 4 «Зразок звіту про надходження та розподіл природного газу», додаток № 5 «Зразок акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу», додаток № 6 «Тарифи на послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами «ДК «Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України», додаток № 7 «Тарифи на послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами «ДК «Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України».

Крім того, сторони уклали та погодили умови додаткової угоди № 1 до Договору від 28.02.2007 р., додаткової угоди № 2 до Договору від 02.08.2007 р., додаткової угоди № 3 до Договору від 17.08.2007 р., додаткової угоди № 4 до Договору від 24.09.2007 р., додаткової угоди № 5 до Договору від 12.10.2007 р..

Як встановлено судом, між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягу наданих за Договором послуг по транспортуванню газу та їх вартості.

Відповідно до умов вказаного Договору протягом серпня 2007 року –березня 2008 року позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в обсязі 10718418687 м. куб., загальною вартістю 751244282,12 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки послуг з транспортування природного газу, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За твердженням позивача, частину наданих послуг в сумі 170700829,74 грн. відповідач оплатив, після чого залишилась заборгованість в сумі 580543452,38 грн.

За період з грудня 2007 року по березень 2008 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 750700829,74 грн. за надані послуги з транспортування природного газу, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2008 р. № 6, від 10.01.2008 р. № 42, від 21.01.2008 р. № 7, від 21.01.2008 р. № 8, від 24.01.2008 р. № 11, від 24.01.2008 р. № 211, від 29.01.2008 р. № 4, від 31.01.2008 р. № 7, від 31.01.2008 р. № 8, від 31.01.2008 р. № 10, від 29.02.2008 р. № 35.

Крім того, відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 50000000,00 грн. як передоплати за послуги з транспортування газу відповідачу у квітні 2008 року, що підтверджується платіжним дорученням від 31.03.2008 р. № 59.

Як позивачем зазначено в додаткових поясненнях, аванс за послуги з транспортування природного газу за квітень 2008 року у зазначеній вище сумі обліковується в бухгалтерському обліку ДК «Укртрансгаз»по кредиту рахунку 36-01-01-08 «Розрахунки з покупцями та замовниками за транспортування газу для промисловості в 2008 році»з 31 березня 2008 року по теперішній час.

У податковому обліку обліковується нараховане податкове зобов’язання по дебету рахунку 74-03-01-01 «Розрахунки з бюджетом, податкові зобов’язання»на суму 83333333,33 грн. згідно з податковою накладною № 914 від 31.03.2008 р..

Отже, до загальної суми оплати за транспортування газу за Договором за спірний період відповідач помилково включив перераховані кошти в розмірі 50000000,00 грн. як передоплату за послуги з транспортування газу відповідачу у квітні 2008 року, оскільки вказана сума не стосується спірного періоду, а лише обліковується на рахунках позивача.

Позивач повернув відповідачеві частину одержаних коштів в рахунок оплати за Договором коштів у розмірі 580000000,00 грн., згідно з платіжними дорученнями № РR 577 від 25.01.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у січні 2008 р.), № РR 724 від 25.01.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у січні 2008 року), № РR 859 від 31.01.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у січні 2008 року), № РR 881 від 04.02.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у січні 2008 року), №РR 883 від 04.02.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у січні 2008 року), № РR 578 від 25.01.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у лютому 2008 року), №РR 882 від 04.02.2008 року (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у лютому 2008 року), № РR 1820 від 04.03.2008 р. (повернення авансового платежу за транспортування природного газу у березні 2008 року),

Отже, оплата послуг відповідачем за транспортування газу за Договору за спірний період (серпень 2007 року по березень 2008 року) складає 170700829,74 грн. (750700829,74 грн., тобто загальна сума, перерахована відповідачем за спірний період без врахування 50000000,00 грн., які лише обліковуються на рахунках позивача як оплата за квітень 2008 року –580000000,00 грн., а саме: кошти, які позивач повернув відповідачеві ).

Як встановлено судом, кошти у розмірі 170700829,74 грн. позивач зарахував як оплату робіт за грудень 2007 року, після чого залишилась заборгованість в сумі 580543452,38 грн. (751244282,12 грн. - 170700829,74грн.)

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, оскільки станом на час розгляду справи позивач за надані ним послуги отримав часткову оплату в сумі 170700829,74 грн., відповідач одержані ним кошти позивачу в рахунок оплати за надані послуги не повернув (не сплатив), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором за спірний період в сумі 580543452,38 грн. підлягають задоволенню в позовну обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 69856077,89 грн., інфляційні збитки у розмірі 133524994,06 грн., три проценти річних у сумі 37311800,05 грн. та штраф у розмірі 40638041,66 грн.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за Договору підтверджується належними доказами, однак суд враховує те, що ні договором, ні чинним законодавством не заборонено дострокове виконання відповідачем свого обов’язку по оплаті послуг.

Позивач вказані кошти (авансові платежі) повернув відповідачеві, а тому суд дійшов висновку, що обов’язок відповідача оплатити заборгованість має визначатись моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи наявні листи № 2097/12-001 від 18 лютого 2008 року, № 5178/12-001 від 8 травня 2008 року, № 6087/12-004 від 2 червня 2008 року, № 6714/12-003 від 13 червня 2008 року, в яких позивач просить відповідача терміново розрахуватись за надані послуги з транспортування природного газу.

На підтвердження направлення листів № 5178/12-001 від 8 травня 2008 року, № 6087/12-004 від 2 червня 2008 року, № 6714/12-003 від 13 червня 2008 року відповідачеві позивач надав суду довідку за підписом начальника Управління організаційно-розпорядчої роботи позивача, в якій зазначено, що вказані листи були направлені відповідачеві нарочно, про що зроблено відмітки у відповідних реєстраційних картках.

Відповідач у своїх додаткових поясненнях повідомив, що листи позивача № 2097/12-001 від 18 лютого 2008 року, № 5178/12-001 від 8 травня 2008 року, № 6087/12-004 від 2 червня 2008 року, № 6714/12-003 від 13 червня 2008 року не отримував.

Враховуючи те, що доказів направлення позивачеві зазначених вимог до відповідача позивачем не надано, а довідка, на яку посилається позивач на підтвердження направлення, складена в односторонньому порядку на підприємстві позивача, у зв’язку з чим не може вважатись належним та допустимим доказом, вказані листи не можуть вважатись вимогами про сплату заборгованості в розумінні частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконував свої договірні зобов'язання та перерахував позивачу грошові кошти у повному обсязі за умовами Договору.

Згідно з частиною 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, в діях відповідача суд не вбачає наявність вини останнього як підставу відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки відповідачем довів, що ним вживалися усі необхідні та залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: пені у розмірі 69856077,89 грн., інфляційних збитків у розмірі 133524994,06 грн., трьох процентів річних у сумі 37311800,05 грн. та штрафу у розмірі 40638041,66 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягаю стягненню 17186,30 грн. витрат по оплаті державного мита, 79,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, рахунок 26009001309769 в «ОТП-Банк», м. Київ, МФО 300528, код 34003224) на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 9/1, рахунок 260090089500 в АБ «Укрброкбізнесбанк», МФО 300249, код 30019801) 580543452,38 грн. основного боргу, 17186,30 грн. витрат по оплаті державного мита, 79,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова