Рішення № 12125047, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/37707.10.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Центральної філії до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 1438,40 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача : не зявились;

від відповідача: Кучма О.Л. (довіреність від 16.06.2010р.).

В судовому засіданні 07 жовтня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант» в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі гарант»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 1438,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за договором № 02-03-12/2338 від 31 грудня 2008 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, позовні вимоги в судовому засіданні визнав повністю. Участь свого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 20.09.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.09.2010р. Ухвалою від 30.09.2010р. розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 07.10.2010р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2008 року між позивачем (надалі Страховик) та ЗАТ «Українські радіосистеми»(далі по тексту Страхувальник) було укладено договір страхування УБG № 0046306 поліс (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування).

Пунктом 4 Договору встановлено, що об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані із володінням та користування транспортними засобами.

Обєктом Договору добровільного страхування є, зокрема, транспортний засіб «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що вбачається з додатку № 1 до Договору добровільного страхування (копія додатку в справі).

Транспортний засіб «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 06.10.2009р. по вул. Хрещатик в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1.

В результаті ДТП автомобіль «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою на імя ОСОБА_2 органами ГУ МВС України (копія в справі).

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 під час ДТП мав законне право на керування автомобілем «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується посвідченням водія, виданого на його імя та подорожнім листом службового легкового автомобіля (копії документів в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок ФОП ОСОБА_3.) страхове відшкодування в розмірі 1438,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10954 від 24.12.2009р. (копія в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 92499 від 26.11.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18.12.2009р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ТОВ «Сандора» застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 02-03-12/2338 від 31 грудня 2008 року (належним чином засвідчена копія договору містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 мав законне право на керування автомобілем «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля та перебував з ТОВ «Сандора»в трудових відносинах, що вбачається з довідки № 83 від 27.09.2010р. (копії документів в справі).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено вбачається зі звіту № 4994 від 23.11.2009р. (копія в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає: 1509,18 грн., а згідно з рахунку-фактури № СФ-0000062 від 29.10.2009р. фактична вартість відновлювального ремонту відповідного авто склала: 1438,40 грн.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ТОВ «Сандора»договору страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що договором № 02-03-12/2338 від 31 грудня 2008 року встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшиза в розмірі 00,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Ісузу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, складає: 1438,40 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 14.06.2010р. відповідачу була направлена заява № 92499/21 на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (копія в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1438,40 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»(ідентифікаційний код: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, 19/3, п/р № 26505010021452 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313) грошові кошти в розмірі 1438,40 грн. (одна тисяча чотириста тридцять вісім гривень 40 копійок) та судові витрати в сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 12.10.2010р.