Рішення № 12124872, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/5-А30.09.10

За позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

до Акціонерного товариства «Банк Велес»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів»

про стягнення 977500,00 грн. по непогашених векселях

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Капустіна О.Г., довіреність № 14/10/10 від 30.12.2009 року;

від відповідача: Бойчук Д.Л., довіреність від 09.02.2010 року;

від третьої особи: не зявились;

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі Іванківська МДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Банк Велес» (надалі АТ «Банк «Велес», відповідач) заборгованості по непогашених простих векселях № 3229602480, дата складання 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн., дата погашення векселя 12 січня 2006 року та № 3229602469, дата складання 14.11.2005 року на суму 467500,00 грн., дата погашення векселя 10.02.2006 року.

Підстави заявлених вимог уточнені згідно заяви позивача отриманої в ході розгляду справи (вих. № 4259/10/10-019 від 29.09.2010 року), відповідно до якої на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 977500,00 грн. по непогашеним простим векселям № 3229602480, дата складання 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн., дата погашення векселя 12 січня 2006 року та № 3229602469, дата складання 14.11.2005 року на суму 467500,00 грн., дата погашення векселя 10.02.2006 року, авальованих АТ «Банк Велес».

Позовні вимоги обґрунтовані обовязком відповідача погасити заборгованість по непогашеним простим векселям емітованих ТОВ «Тетерів»що виник у відповідача в силу авалю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2007 року провадження у справі № 49/5-А було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 391/18-06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи у попередньому судовому засіданні на 04.02.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року провадження у справі № 49/5-А було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 391/18-06.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 01.04.2009 року скасували та постановили направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва № 01-0/32 від 14.07.2010 року справу № 49/5-А передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року справу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2010 року.

Станом на час розгляду справи векселі № 3229602480 (дата складання 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн., дата погашення векселя 12 січня 2006 року) та № 3229602469 (дата складання 14.11.2005 року на суму 467500,00 грн., дата погашення векселя 10.02.2006 року) не сплачені. З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача до бюджету заборгованість за простими векселями № 3229602480 на суму 510000,00 грн., № 3229602469 на суму 467500,00 грн.

З посиланням на ст. 560 Цивільного кодексу України, яка визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку, та ст. 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, згідно якої аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, позивач просить стягнути вказану заборгованість з банку, оскільки саме останнім авальовано такий вексель.

У відповідності до ст. 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем є солідарно зобов'язаними перед держателем (згідно ст. 77 зазначене положення стосується і простих векселів).

Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Оскільки, відповідачем та третьою особою не виконані зобов'язання щодо погашення вищезазначеного податкового векселя, чим порушено вимоги частини 20 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», у відповідності до ст. 9 вказаного Закону згідно з якою контроль за сплатою акцизного збору на території України з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється державними податковими інспекціями, позивач вважає заявлені ним вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених вимог та відсутність підстав для стягнення з банку заборгованості по непогашених простих векселях № 3229602480 та № 3229602469.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів», задоволенню не підлягає, так як вимоги до останнього позивачем не заявляються.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Тетерів», яке є виробником алкогольних напоїв (ліцензія серії АА № 126308 видана 14 грудня 2001 року Департаментом з питань Адміністрування Акцизного Збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної Податкової Адміністрації України) у звязку із отриманням спирту етилового видано податкові векселі № 3229602480, дата складання 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн., дата погашення векселя 12 січня 2006 року та № 3229602469, дата складання 14.11.2005 року на суму 467500,00 грн., дата погашення векселя 10.02.2006 року.

Зазначені векселя було взято на облік в Іванівській МДПІ, що підтверджується відтиском печатки контролюючого органу на векселях (вх. 8751 від 13.10.2005 року; вх. 9700 від 15.11.2005 року). Вексель авальовано відповідачем - АТ «Банк Велес».

Станом на день розгляду спору зобов'язання за векселями ТОВ «Тетерів»не сплачені. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до частини першої пункту 20 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобовязаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобовязання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції. Постановою Кабінету Міністрів України № 498 від 22.06.2005 року було затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого і є забезпеченням виконання зобовязання із сплати акцизного збору (далі по тексту - Порядок), якими встановлено, що податковий вексель це простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

Як встановлено судом, вищевказані векселі ТОВ «Тетерів»авальовані АБ «Банк Велес», що не заперечується і відповідачем.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 498 від 22.06.2005 року, аваль вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

Відповідно до статті 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі аваліст відповідає так само, як і та особа, зобовязання якої він забезпечив.

Відповідно до статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобовязаними перед держателем (стаття 77 розповсюджує вказану вимогу і на прості векселі). Держатель має право предявити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необовязково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобовязалися.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ТОВ «Тетерів»вчасно не погасило авальовані відповідачем векселі, а тому зобовязання з їх оплати згідно з вказаними вище положеннями законодавства покладається саме на відповідача як на банк, котрий авалював векселі.

Жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Тетерів»в будь-який встановлений спосіб погасило свої зобовязання за вказаними векселями суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного банку «Банк Велес»(01001, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48, ідентифікаційний код 21593719) до бюджету (одержувач: ВДК у Іванківському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622270, банк одержувача: ГУДК у Київській області, МФО 821018, р/р № 614101000025) заборгованість за векселем № 3229602480 у сумі 510 000,00 грн. (пятсот десять тисяч гривень).

3. Стягнути з Акціонерного банку «Банк Велес»(01001, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48, ідентифікаційний код 21593719) до бюджету (одержувач: ВДК у Іванківському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622270, банк одержувача: ГУДК у Київській області, МФО 821018, р/р №614101000025) заборгованість за векселем № 3229602469 у сумі 467500,00 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч пятсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Котков

дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 12.10.2010р.