Рішення № 12124814, 01.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/20801.10.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Колос», м.Чернівці,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 2 117,83 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Мінкін Ю.Г. –представник (за довіреністю № 4 від 04.01.2010р.)

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Колос», м.Чернівці (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 117,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Бухгалтерську довідку № 02-19-07.2010 від 19.07.2010р. Договір №б/н від 01.04.2009р., лист зі зразками штампів, які посвідчують накладні, Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Відповідача № 100161904, Довідку АБ № 199175 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 04.06.2010р. підписаний з боку обох сторін, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.07.2010р. підписаний з боку обох сторін, видаткову накладну № 13093 від 14.06.2010р. на суму 2046,65 грн., податкову накладну № 347/21 від 14.06.2010р. на суму 2046,65 грн., декларацію про оптову ціну від 14.06.2010р., товарно-транспортну накладну № 13093 від 14.06.2010р., видаткову накладну № 12551 від 07.06.2010р. на суму 1 638,14 грн., податкову накладну № 1255/21 від 07.06.2010р. на суму 1 638,14 грн., декларацію про оптову ціну від 07.06.2010р., товарно-транспортну накладну № 12551 від 07.06.2010р., накладну на повернення товару № 110 від 14.06.2010р. на суму 73,76грн., Розрахунок № 1018645 до податкової накладної від 06.05.2010р. № 025512/21, накладну на повернення товару № 23177 від 15.06.2010р. на суму103,78 грн., Розрахунок № 1018698 до податкової накладної від 20.05.2010р. № 025705/21, накладну на повернення товару № 23243 від 09.06.2010р. на суму 206,55 грн., Розрахунок № 1018405 до податкової накладної від 27.05.2010р. № 11639/21, накладну на повернення товару № 23073 від 02.06.2010р. на суму 203,33 грн., Розрахунок № 1018177 до податкової накладної від 27.05.2010р. № 11639/21, Довідку з ЄДРПОУ станом на 30.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 611, п.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,61,64,66 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 198, 216 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання ухвали суду від 19.08.2010р. року в судовому засіданні 08.09.2010р. були надані наступні документи: копії податкових накладних, довідку № 02-01-09.2010р. від 01.09.2010р. про відсутність інших договорів про поставку товару, статутні документи Позивача.

Позивач в судове засідання 01.10.2010р. з’явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу Позивач не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Довідкою з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв’язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою –03162, м.Київ, бул.Ромена Роллана, буд.4-Б.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Довідці від 30.07.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до позовної заяви.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Колос»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»(Покупець) був укладений Договір №б/н від 01.04.2009р. (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобов’язується постачати, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати м’ясні, ковбасні та молочні вироби (далі - товар) за асортиментом та цінами згідно накладних, які є невід’ємними частинами Договору, на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.3.Договору Сума Договору визначається шляхом складання усіх сум поставок згідно накладних.

Згідно п.2.3. Договору Покупець розраховується за товар, що постачається за даним Договором, в безготівковому порядку або іншим чином, що не заборонений законодавством, на протязі 5 календарних днів з дня поставки товару.

Відповідно до п.2.4. Договору, прийняття товару по накладній, що підписана директором, або уповноваженою особою є підставою щодо узгодження асортименту, кількості та ціни товару, строку поставки і не може бути підставою для виникнення суперечок в зв’язку з цим.

Згідно п.7.1. Договору форма розрахунків – платіжні доручення та інше, що не суперечить чинному законодавству.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до кінця поточного року. Якщо до закінчення строку жодна із сторін письмово не заявить про його закінчення або зміну, то договір вважається продовжений на наступний календарний рік і т.д., але не більше 5-ти років.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 3 684,79 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується видатковими накладними № 12551 від 07.06.2010р. на суму 1 638,14 грн., та № 13093 від 14.06.2010р. на суму 2 046,65грн., що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару на суму 979, 53 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи та повернуто нереалізовану продукцію на суму 587,43 грн., що підтверджується накладними на повернення товару, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, на суму 2 117,83 грн.

Відповідно до акту звіряння розрахунків підписаному з боку Позивача та Відповідача заборгованість станом на 30.06.2010р. складає 2 117,83 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та Довідкою з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем Договір №б/н від 01.04.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 3 684,79 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується видатковими накладними № 12551 від 07.06.2010р. на суму 1 638,14 грн., та № 13093 від 14.06.2010р. на суму 2 046,65грн., що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару на суму 979, 53 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи та повернуто нереалізовану продукцію на суму 587,43 грн., що підтверджується накладними на повернення товару, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, на суму 2 117,83 грн.

Відповідно до акту звіряння розрахунків підписаному з боку Позивача та Відповідача заборгованість станом на 30.06.2010р. складає 2 117,83 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, а розмір підтверджується підписаним актом звіряння взаємних розрахунків з боку Позивача і Відповідача, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 2 117,38 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Колос», м.Чернівці, ідентифікаційний код 14257808 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета», м.Київ, ідентифікаційний код 36265621 про стягнення 2117,83 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета», м.Київ, ідентифікаційний код 36265621 на користь Приватного підприємства «Колос», м.Чернівці, ідентифікаційний код 14257808 заборгованість у розмірі 2 117,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета», м.Київ, ідентифікаційний код 36265621 на користь Приватного підприємства «Колос», м.Чернівці, ідентифікаційний код 14257808 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Приватному підприємству «Колос»ідентифікаційний код 14257808 з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 10,00 грн.

У судовому засіданні 01.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 06.10.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева