Рішення № 12124774, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/38630.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»

Проприпинення дії договору, стягнення коштів, зобов’язання вчинити дії Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача          Смарчевська Я.В. (за дов.)

                              Желтоухова Ж.С. (за дов.)

від відповідача          Вовк О.Г. (керівник)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»до товариства з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»про припинення дії договору № 30-05/07 від 30.05.2007р., стягнення коштів, зобов’язання підписати документи та внести зміни в усі установчі документи в частині зміни місцезнаходження

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує приміщення за адресою вул. Дегтярівській, 48, офіс 708 у м. Києві, в тому числі для визначення свого місцезнаходження, однак не сплачує орендну плату передбачену умовами попереднього договору суборенди нежитлового приміщення № 30-05/07 від 30.05.2007р..

Ухвалою суду від 29.07.2010 р. порушено провадження у справі № 6/386, розгляд справи призначено на 13.09.2010 р..

До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про зміну предмету позову. Зокрема, позивач змінив позов в частині позовної вимоги про припинення дії договору та просить його розірвати.

Суд приймає заяву позивача про зміну предмету позову.

Позивачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Розгляд справи було продовжено на п’ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладено на 30.09.2010 р..

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимог визнав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.01.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Укрндіпродмаш»та приватним підприємством «Юридична компанія «Консул»(правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул») було укладено договір № 72 оренди нежитлового приміщення в будинку розташованому у м. Києві по вул. Дегтярівській, 48, загальною площею 85,5 кв.м.

01.01.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Укрндіпродмаш»та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»було укладено договір № 4 оренди нежитлового приміщення в будинку розташованому у м. Києві по вул. Дегтярівській, 48, загальною площею 115,1 кв.м

30.05.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»(орендарем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»(суборендарем) був укладений попередній договір суборенди нежитлового приміщення № 30-05/07 (далі –Договір), згідно з яким орендар передав суборендарю в тимчасове платне користування без права викупу нежилі приміщення з абонентським юридичним обслуговуванням, що розташоване на 7-му поверсі будівлі за адресою вул. Дегтярівській, 48 (далі - будівля), загальною площею 10 кв.м.

Відповідно до п. 4.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2009 р.) загальна місячна плата за користування приміщенням та інформаційно-секретарське обслуговування становить 250 грн..

Згідно з п. 6.2.3 Договору він може бути розірваний достроково в разі затримки сплати орендної плати та інформаційно-секретарського обслуговування більш як на 60 календарних днів. Припинення/розірвання дії Договору не звільняє суборендаря від сплати орендної плати та пені.

Строк дії Договору згідно з додатковою угодою № 1 від 30.05.2008 р. встановлено до 30.05.2009 р. та пролонговується на новий термін автоматично, без укладення додаткової угоди.

30.05.2008 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення за попереднім договором суборенди нежитлового приміщення № 30-05/07 від 30.05.2007 р..

Після припинення дії Договору жодна зі сторін не повідомила іншу про його припинення, нежитлове приміщення не було повернуто орендарю.

Відповідно до ст. 746 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 25.05.2010 р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»є адреса: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 48, офіс 708.

Таким чином, суд погоджується з твердження позивача про пролонгацію Договору.

Починаючи з січня 2010 р. суборендар припинив сплачувати орендну плату за користування приміщенням та інформаційно-секретарське обслуговування, чим порушив умови Договору.

05. 03.2010 р. та 25.03.2010 р. орендар направляв на адресу суборендаря листи з вимогою сплатити заборгованість, які залишені відповідачем без задоволення.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На час розгляду справи суборендар не припинив використання приміщення, тому вимоги позивача про стягнення орендної плати за період з 01.01.2010 р. по 08.06.2010 р. суд вважає обґрунтованими.

Згідно з розрахунком суду орендна плата за період з 01.01.2010 р. по 08.06.2010 р. складає 1316,66 грн. (250 грн. х 5 місяців = 1250 грн. + 250 / 30 днів х 8 днів).

У задоволенні вимог про стягнення 7,80 грн. орендної плати судом відмовлено.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Суборендарем належним чином та у передбачені Договором строки зобов’язання не виконані, однак умовами Договору та чинним законодавством не передбачено стягнення з відповідача неустойки, а тому вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору , допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 8.3 Договору він може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку в разі затримки сплати орендної плати та експлуатаційних витрат більш як на 3 місяці.

Оскільки порушення виконання зобов’язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Серед іншого позивач просить зобов’язати відповідача підписати документи, які додаються до позовної заяви.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

          Із положень вказаних норм матеріального права не випливає спосіб захисту права, обраного позивачем.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання договорів, актів приймання-передачі, оскільки такі договір, акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача підписати документи не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України одним з загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов’язання відповідача підписати документи, які додаються до позовної заяви не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем не доведено, що невнесення відповідачем змін до установчих документів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців порушує його права.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

В силу ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості про місцезнаходження містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Отже, законодавством передбачені інші правові наслідки невиконання вимог законодавства щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців відомостей щодо місцезнаходження.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Доказами наданими в матеріали справи доведено порушення прав позивача неповною сплатою орендної плати, а тому вимоги про стягнення боргу в розмірі 1316,66 грн. та розірвання договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення 7,80 грн. орендної плати та 118,27 грн. пені судом відмовлено.

Оскільки позивачем не доведено, що внесення відповідачем відомостей про зміну юридичної адреси до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та підписання доданих до позовної заяви документів сприятиме захисту порушеного права, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Інших доказів, ніж ті, що містяться в позовних вимогах позивачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати попередній договір № 30-05/07 від 30.05.2007 р. суборенди нежитлового приміщення, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»(юридична адреса: 02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, б. 9, корп. 61, поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 48, оф. 708, код 33099387) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»(юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 48, оф. 708, поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 83, кв. 3, код 35209058).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Таймлайн Груп»(юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 48, оф. 708, поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 83, кв. 3, код 35209058) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консул»(юридична адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9, корп. 61; поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 48, оф. 708, код 33099387) 1316,66 грн. заборгованості, 38,75 грн. пені, 93,08 грн. державного мита та 215,38 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяС. А. Ковтун Рішення підписано 12.10.2010 р..