Рішення № 12124579, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/38122.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «ЖЕО-109»Голосіївської районної в м. Києві ради про стягнення 84427,00 грн. за участю представників позивача –Іваненко І.П., довіреність № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010 р., відповідача –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 74694,18 грн. боргу, 3377,70 грн. інфляційної складової боргу, 1148,68 грн. 3% річних, 5206,44 грн. пені, а загалом 84427,00 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540116 від 01.02.2004 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.09.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням Укрпошта про вручення поштового відправлення № 11291612.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «ЖЕО-109»Голосіївської районної в м. Києві ради (абонент) 01.02.2004 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540116, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, в кількостях та в обсягах згідно з додатком №1 до договору, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року з в кількості та обсягах згідно із додатком №1 до договору, вартість якої відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов’язується своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатка №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п.2 додатку №4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009р. по 01.07.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2010 р. складала 74694,18 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 74694,18 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 11395,66 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що не заперечується позивачем у справі.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 11395,66 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 63298,52 грн.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 540116 у сумі 63298,52 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 63298,52 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3377,70 грн. інфляційної складової боргу, 1148,68 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 5206,44 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої теплової енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 844,27 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-109»Голосіївської районної в місті Києві ради (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд.31-А, код 26385523) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 63298 (шістдесят три тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 52 коп. боргу, 3 377 (три тисячі триста сімдесят сім) грн. 70 коп. інфляційної складової боргу, 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 68 коп. 3% річних, 5 206 (п’ять тисяч двісті шість) грн. 44 коп. пені, 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 27 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11395,66 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна