Рішення № 12124520, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/33706.10.10

За позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської

філії ВАТ "Укртелеком"

до Сумської обласної державної адміністрації

про стягнення 350 734,56 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Безрук О.О. (дов. від 06.01.2010)

Від відповідача Савченко А.В. (дов. № 01-48/2494 від 25.08.2010)

В судовому засіданні 06.10.2010 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Сумської області передані вимоги відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сумської філії ВАТ «Укртелеком»до Сумської обласної державної адміністрації про стягнення 350734,56 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за типовим договором про надання послуг електрозв’язку № 983 від 16.05.2002.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.03.2010 суддею Соп’яненко О.Ю. порушено провадження у справі № 2/44-10 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 18.05.2010 справу № 2/44-10 скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

За резолюцією голови господарського суду м. Києва справу № 2/44-10 передано на розгляд судді Головатюку Л.Д., яким 31.05.2010 справу було прийнято до свого провадження, присвоєно їй номер 50/337 та призначено до розгляду на 21.06.2010.

Представники сторін в судове засідання 21.06.2010 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 14.07.2010.

В судове засідання 14.07.2010 представник позивача вдруге не з’явився, проте через Відділ діловодства господарського суду подав заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача за наявними матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, проте через Відділ діловодства господарського суду 13.07.2010 подав клопотання, про відкладення розгляду справи. Суд дане клопотання задовольнив.

Розгляд справи було відкладено на 29.07.2010.

В судове засідання 29.07.2010 представники позивача та відповідача не з’явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, проте через Відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом. У зв’язку з неявкою представника відповідача та задоволенням клопотання позивача, розгляд справи було відкладено на 01.09.2010.

В судове засідання 01.09.2010 з’явились представник сторін надали докази та дали додаткові пояснення по справі, а також порушили перед судом спільне погоджене клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні була оголошена перерва на 06.10.2010.

06.10.2010 в судове засідання з’явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача надав суду заяву про уточнення суми позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 39835,66 грн. А також позивач у заяві про уточнення позовних вимог відмовився від заявлених в позовній заяві пені в сумі 12866,61 грн. та 3 % річних в сумі 7732,28 грн. та просив припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу у зв’язку повною сплатою відповідачем заборгованості в сумі 290300,01 грн.

Представник відповідача порушив перед судом клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.01.2011. Суд дане клопотання задовольнив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2002 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Сумської філії ВАТ «Укртелеком»(далі - підприємство зв’язку) та Сумською обласною державною адміністрацією (далі - споживач) був укладений типовий договір про надання послуг електрозв’язку № 983 (далі договір), за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеним договором щодо оплати наданих позивачем послуг, чим порушив норми договору та чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору підприємство зв’язку зобов’язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договору споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.9 договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 договору).

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору позивач надавав відповідачу послуги електрозв’язку, проте останній їх своєчасно не оплачував. За відповідачем обліковується перед позивачем заборгованість за надані послуги електрозв’язку за період з травня 2008 року по лютий 2010 року в сумі 290300,01 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та рахунками за послуги зв’язку.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.

Відповідно до ст.ст.33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 290300,01 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Як вбачається з поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, відповідач після порушення провадження у справі в повному обсязі сплатив суму основної заборгованості, яка виникла відповідно до договору про надання послуг електрозв’язку № 983 від 16.05.2002.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

А також представник позивача відмовився від заявлених в позовній заяві штрафних санкцій, а саме позивач відмовився від пені в розмірі 12866,61 грн. та 3 % річних в розмірі 7732,28 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Згідно з ч. 2 статті 78 ГПК України до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем суми основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору та в частині стягнення пені та 3 % річних –у зв’язку відмовою. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Проте, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього понесені позивачем збитки пов’язані з інфляцією в сумі 39835,66 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат є законною та обґрунтованою, у зв’язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов’язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 06.10.2010 представник відповідача заявив клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.01.2011.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєї ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальні інтереси сторін, скрутне фінансове становище, а також те, що оплата за надані послуги фінансується з державного бюджету суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2011.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача від стягнення з відповідача пені в розмірі 12866,61 грн. та 3 % річних в розмірі 7732,28 грн.

2. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 290300,01 грн., пені в розмірі 12866,61 грн. та 3 % річних в розмірі 7732,28 грн.

3. В іншій частині позов задовольнити та стягнути з Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, вул. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 14005581) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2; код ЄДРПОУ 23825401) індекс інфляції в сумі 39 835 (тридцять дев’ять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 66 коп., державне мито в сумі 3 301 (три тисячі триста одна) грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

4. Відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2011.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 1310.2010