Рішення № 12124259, 02.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.10 р. Справа № 40/184пд

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за первісним позовом Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський”, м. Маріуполь

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про зобовязання звільнити нежитлове приміщення

за зустрічним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський”, м. Маріуполь

про розірвання договору

за участю:

представників сторін:

від позивача: Герасют С.І. юрисконсульт

від відповідача ОСОБА_4 юрисконсульт, ОСОБА_2 - фізична особа підприємець

За клопотання позивача та відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було двічі продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Житлово-будівельний кооператив „Октябрьський” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо зобовязання останнього звільнити незаконно займане ним нежитлове, ізольоване, вбудоване приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

До початку розгляду спору по суті та відкриття судового засідання, відповідач у справі - фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” з зустрічним позовом щодо:

·розірвання договору оренди від 24.11.05р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський” нежитлового, ізольованого та вбудованого приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

·стягнення з Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” вартості проведених ним поліпшень в сумі 37606 грн. 64 коп. у нежитловому, ізольованому та вбудованому приміщенні загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач наполягає на первісному позові, на що після відкриття судового засідання надав суду уточнення підстав позову відносно зобовязання відповідача припинити дії, які порушують його право власності та звільнити незаконно утримуване ним нежитлове ізольоване, вбудоване приміщення, яке є часткою будівлі АДРЕСА_1 . Вказані уточнення не приймаються судом у якості доказів у справі, і приєднуються до матеріалів справи, оскільки за змістом змін, внесених до частини четвертої та пятої статті 22 ГПК України Господарського процесуального кодексу України Законом України „ Про судоустрій і статус судів”, від 07.07.10р. №2453-VI, який набрав чинності 30.07.10р. вбачається, що проведення таких дій можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, а тому спір розглядається за первинними вимогами заявленими у позові. Натомість, надані відповідачем доповнення до зустрічного позову не змінюють його предмет та підстав, а тому прийняті судом у якості доказів у справі.

Тобто, початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, розяснення сторонам їх права та обовязків, зясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв ( про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також зясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі а необхідності уточнення позовних вимог.

Заяви (клопотання) про зміну предмета та підстав позову, подані сторонами після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору ( або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Відповідач проти первісного позову заперечує та наполягає на задоволенні його зустрічного позову, вважаючи, що існують всі правові підстави для розірвання договору оренди від 24.11.05р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський” нежитлового, ізольованого та вбудованого приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та стягненні з Житлово-будівельного кооперативу „ Октябрьський” на його користь вартості проведених ним поліпшень в сумі 37606 грн. 64 коп., у відповідному приміщенні.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення представника відповідача за первісним та зустрічним позовами, суд встановив:

Первісний позов мотивовано тим, що 29.04.05р. між Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський”, далі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, далі Орендар, було укладено договір оренди.

Відповідно до предмету договору, визначеного у п.п. 1 договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування обєкт оренди нежитлове, ізольоване та вбудоване приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, акт прийому-передачі між сторонами щодо користуванням майном не було складено. Однак, відсутність акту не спростовує факт наявності орендних правовідносин між сторонами, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог при наявності заборгованості за умовами договору, або інших дій Орендодавця щодо захисту його порушеного права тощо.

Листом №38 від 26.04.07р., на підставі рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський”, фізичний особі підприємцю ОСОБА_2 було запропоновано переукласти договір оренди на нових умовах.

29 квітня 2007 року між Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський”, далі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, далі Орендар, було укладено договір оренди частини будівлі №5.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору №5 від 29.04.07р. Орендодавець передає Орендатору у тимчасове платне користування частину площі в будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 24,5 кв.м. Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі від 29.04.07р.

Відповідно до п.5.3. договору №5 від 29.04.07р., орендна плата перераховується у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячної орендної плати складає 245 грн. згідно п. 5.1. договору №5 від 29.04.07р. Пунктом 11.1. договору №5 від 29.04.07р. встановлюється строк дії договору, а саме: з 01.05.07р. до 29.04.10р.

Згідно пункту 8.1. договору №5 від 29.04.07р. після закінчення строку дії оренди Орендар зобовязаний звільнити площу, яка передана йому в оренду та підготувати її до передачі Орендодавцю. Обєкт оренди повинен бути переданий Орендарем і прийнятий Орендодавцем протягом трьох днів з моменту закінчення строку договору №5 від 29.04.07р.відповідно до п.8.2.

Договір припинив свою дію 29.04.10р., проте майно до наступного часу не повернуто на адресу відповідача, а тому позивач підтверджує свої вимоги щодо звільнення незаконно займаного відповідачем нежитлового ізольованого приміщення площею 24,5 кв.м., яке є частиною будинку №3 по вулиці Лавицького, яке належить Житлово-будівельному кооперативу „Октябрьський”.

Зустрічний позов мотивовано тим, що 24 листопада 2005 року між Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський”, далі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, далі Орендар, було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 24,5 кв.м. Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі орендує мого обєкту від 24.11.05р.

Згідно пункту 4.1. договору від 24.11.05р. строк оренди складає десять років з моменту підписання цього договору. Відповідно до пункт 8.2. договору від 24.11.05р. у разі, якщо Орендар здійснив за свій рахунок та за згодою Орендодавця поліпшення стану орендує мого обєкту, він має право після припинення дії договору на відшкодування вартості цих поліпшень. Як стверджує відповідач, 24 листопада 2005 року між сторонами було досягнуто угоди про здійснення капітального ремонту та узгоджений кошторис витрат на виконання робіт та їх вартість, яка дорівнює сумі - 30008 грн. 08 коп.

При здійсненні ремонтних робіт приміщення, яке передано в оренду, Орендар оформив всі необхідні проекти, а саме: проект з електроенергетики, водопостачанню, пожежній безпеки з встановленням обладнання, що неможливо без предявлення договору оренди. З урахуванням викладеного, відповідач за зустрічним позовом наполягає на його розірванні та стягнення вартості проведених ним поліпшення приміщення, яке передано в оренду в сумі 37606 грн. 64 коп.

При укладенні договору оренди №5 від 29.04.07р. Орендар не мав можливості обговорювати його умови, тому що Орендодавцем було навязано підписання цього договору. Також, Орендодавцем систематично спричиняються перешкоди у здійсненні господарської діяльності Орендаря, про що свідчать матеріали у справі, а саме: позивачем була пошкоджена телефонна лінія, що позбавило можливості належним чином використовувати приміщення за його цільовим призначенням тощо. У якості обґрунтування своїх зустрічних вимог, відповідач посилається на приписи частини 2 статті 651 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку що вимоги позивача за первісним позовом є хибними, виходячи із наступного:

Матеріали справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, а тому договір вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 208, 629, 638 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.

Вимоги первісного позову повязані з захистом права власності від порушень, які не передбачають позбавленням володіння майна. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним право користування та розпорядження своїм майном, як це зазначено у статті 391 ЦК України і носить поняття - негаторний позов. Це досить рідкісне явище, і негаторний позов предявляється у випадках створення учасником правовівідносин фактичних або юридичних перешкод до користування майном. Фактичні перешкоди до користуванням майном звичайно створюються особою, яка є власником обєктів, суміжно розміщених з майном, перешкоди до користуванням яким створюються.

Негаторний позов слід відрізняти від інших позові, хоча і близьких до нього. Способів захисту порушеного права. Так, якщо Орендар в звязку з закінченням строку дії договору не звільняє приміщення, якє орендується, негаторнйи позов не може бути предявлений. Орендар у такому випадку дійсно перешкоджає реалізації Орендодавцем права користуватися приміщенням, але при цьому Орендар порушує свій обовязок звільнити приміщення ( передати його Орендодавцеві), який випливає з договору. Тому способом захисту порушеного права, що є адекватним такому порушенню, є предявлення вимоги про виконання зобовязання передати річ, що відповідає вимогам статті 785 ЦК України та приписам статті 84 ГПК України. Тобто, не звільнити, а повернути або передати спірне майно. Позивачем не надано суду доказів того, що він є власником спірного приміщення.

На час звернення з позовом учасники судового процессу повинні дотримуватися вимог ГПК України, так:

- предмет позову матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульована нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду. В процесі розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову;

-підстава позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами у справі. Підставу позову теж можна змінити.

-у вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та спів падіння такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами;

-слід також зазначити, що за змістом статті 22 ГПК України зміна позивачем підстав і предмету спору може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмету і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання;

-у випадку невідповідності предмету позову способам захисту встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі (правова позиція Верхового суду України викладена у постанові від 13.07.04р. у справі №10/732).

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України значиться, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем не доведені умови для звільнення спірного приміщення , обрано не той спосіб захисту порушеного передбачений у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

За такими обставинами, у задоволенні первісного позову Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо зобовязання останнього звільнити незаконно займане ним нежитлове, ізольоване та вбудоване приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і належить йому, нібито на праві власності, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого. Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання первісного позову відносяться на позивача у справі - Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський”.

Щодо зустрічного позову, то він також не відповідає закону, фактичним обставинам справи та доказам на їх підтвердження, зокрема:

Підстави для розірвання договору передбачені у статті 651 ЦК України, за наявністю певних умов, зокрема:

- згода сторін на це;

-за рішенням суду;

-порушення істотних умов договору

Вимоги частини 2 статті 651 ЦК України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендодавець згідно статті 783 ЦК України має можливість розірвати договір за рішенням суду. Так, розірвання договору з ініціативи тільки однієї сторони можливе:

Шу випадках, прямо застережених договором;

Шу випадках, прямо застережених у законі.

З посиланням на приписи статті 784 ЦК України Орендар має право на розірвання договору за наступними обставинами:

ШОрендодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

Ш Орендодавець не виконує свого обовязку щодо проведення капітального ремонту речі ( майна).

Додатково відповідно до частини другої статті 782 ЦК України визначено, що у разі одержання відмови наймодавця від договору оренди (найму) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони. Відмову від договору слід відрізняти від розірвання договору. Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду. Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін

Істотність порушення вимог частини 2 статті 651 ЦК України визначається виключно за обєктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустила порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі вказаної статті. Однак, всі вказані умови повинні застосовуватися коли з боку Орендаря або Орендодавця не були порушені умови договору та закону.

Так, сторонам у пункті 8.2 договору оренди від 24.11.05р. зазначено, що у випадку, коли Орендар здійснив за свій рахунок за погодженням з Орендодавцем поліпшення стану обєкту, який орендується, він має право після припинення договору на відшкодування вартості таких поліпшень. За законодавством поняття „поліпшення” та „капітальний ремонт” різняться за своїми правовими наслідками. У доповненнях до зустрічного позову відповідач посилається на те, що ним проведено капітальний ремонт, що на йог думку підтверджується кошторисом на виконання обсягу робіт. Однак, умови договору оренди від 29.11.05р. містять лише право Орендаря на проведення поліпшень у спірному орендованому приміщенні, ані проведення ним капітального ремонту.

Відповідно до вимог статті 778 ЦК України Орендар має право на поліпшення майна, яке є предметом договору оренди, лише за згодою Орендодавця. Тобто, вартість поліпшень, зроблених Орендарем без дозволу Орендодавця і невіддільних від майна, відшкодуванню не підлягає, і ці поліпшення безоплатно переходять до Орендодавця. Дозвіл на внесення поліпшень в майно повинен бути наданий Орендодавцем у формі, що відповідає формі договору оренди, що і відображено у пункті 8.2, укладеного між сторонами договору оренди від 24.11.05р.

Відповідач за зустрічним позовом в розумінні вимог статті 33 ГПК України не довів підстав за законом для розірвання договору оренди приміщення від 24.11.05р., а саме не надано доказів істотного порушення позивачем умов договору оренди, у тому числі не надано доказів поняттю „значна міра”, що позбавила його розраховувати на час укладення договору оренди.

Тому, у задоволенні зустрічного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” у частині розірвання договору оренди від 24.11.05р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Житлово-будівельним кооперативом „ Октябрьський” нежитлового, ізольованого та вбудованого приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Щодо зустрічного позову у частині стягнення з відповідача вартості поліпшень у приміщенні, яке ним було орендовано в сумі 37606 грн. 64 коп., то такі вимоги також не ґрунтуються на законі та умовах договору оренди від 24.11.05, а тому не підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання первісного позову відносяться на позивача у справі - Житлово-будівельний кооператив „Октябрьський” згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по державному миту в сумі 461 грн. 07 коп. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання зустрічного позову відносяться на відповідача у справі - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Докази у справі свідчать про те, що позивач за первісним позовом згідно платіжного доручення №53 від 29.07.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 17 грн., а тому відповідно до вимог статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 651, 652, 653, 778, 783, 784 ЦК України, ст. ст. 55, 188, 193, 291 ГК України, ст. ст. 4-6, 22, 44, 49, 60, 69, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволення первісного позову Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо зобовязання останнього звільнити незаконно займане ним нежитлове, ізольоване та вбудоване приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” щодо розірвання договору оренди від 24.11.05р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Житлово-будівельним кооперативом „Октябрьський” нежитлового, ізольованого та вбудованого приміщення загальною площею 24,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

3. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу „Октябрьський” у частині стягнення з останнього вартості проведених поліпшень в сумі 37606 грн. 64 коп. у нежитловому, ізольованому, вбудованому приміщенні загальною площею 24,5 кв.м., та розташоване за адресою: АДРЕСА_1. відмовити.

4. Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання первісного позову відносяться на позивача у справі - Житлово-будівельний кооператив „Октябрьський”.

5. Витрати по державному миту в сумі 461 грн. 07 коп. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання зустрічного позову відносяться на відповідача у справі - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

6. Повернути Житлово-будівельному кооперативу „Октябрьський”, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лавицького, буд. 3, ід. код 23609005 на його р/р 260049801155 у Маріупольській філії АКБ „ Укрсоцбанк”, МФО 334185, зайве сплачене державне мито в сумі 17 грн. згідно платіжного доручення №53 від 29.07.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення господарського суду Донецької області, яке затверджене гербовою печаткою суду або довідка цього суду.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Повний текст рішення складено - 08.11.10р.