ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.11.10р.Справа № 20/241-10
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства" ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "
Ібоя",смт. Ювілейне, Дніпропетровська обл.
про стягнення 46 214 215 грн. 25 коп.
та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства "Ібоя" , смт. Ювілейне, Дніпропетровська обл.
до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства" ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ
про визнання недійними: п. 9.5., ч. 4 п. 1.1., п. 4.4. кредитного договору № 73/07В від 29.11.2007р.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Стасик Л.І., довіреність № 813/11.5.2. від 27.08.2010р.
Від відповідача: Сладкова А.М., довіреність № б/н від 25.10.2010р.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту за кредитним договором №73/07В від 29.11.2007р. у сумі 39 596 000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 5 305 181,92 грн., комісію за управління кредитом - 39 920,00 грн., проценти за несвоєчасну сплату кредиту - 879170,66 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 329469,29 грн., 3% річних за весь час прострочення сплати процентів - 62 473,38 грн., штраф - 2000,00 грн. та судові витрати.
Позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову відповідно ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в межах позовних вимог у сумі 46214215,25 грн. та судових витрат.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву (вх. № 20028 від 14.10.2010р.), в яких просить позовні вимоги задовольнити частково, оскільки не погоджується: з нарахуванням відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5 % відсоткової ставки та вважає, що вона повинна відсоткова ставка повинна бути 13,5% річних; з нарахуванням пені та вважає, що пеня підлягає перерахуванню;з перерахунком позовних вимог у гривневому еквіваленті;з нарахуванням 3% річних та вважає, що розрахунок 3% річних за порушення зобов'язань по сплаті процентів дублюють одне одного, що суперечить ст. 61 Конституції України.
13.10.2010р. відповідач надав зустрічний позов (вх. № 12125), в якому просить визнати недійсними: п.9.5., ч.4 п.1.1., п.4.4. кредитного договору № 73/07В від 29.11.2007р.
Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов (вх. № 20342 від 21.10.2010р.), в якому просить відмовити в задоволені позову.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-
ВСТАНОВИВ:
29 листопада 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банком»(правонаступником прав та зобов'язань якого є позивач Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») Товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством «Ібоя»був укладений Кредитний договір № 73/07В.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю спільному підприємству «Ібоя», (Позичальник) , кредит в сумі 5 000 000,00 доларів США (п'ять мільйонів доларів США) з погашенням кредиту у строки, встановлені п.8.2. Кредитного Договору, та кінцевим строком повернення 26 (двадцять шостого) квітня 2013 року (дві тисячі тринадцятого року).
Факт надання Позичальнику кредиту в сумі 5 000 000,00 доларів США підтверджують наступні документи: меморіальний валютний ордер № ТР.65892.1.36 від 07.12.2007р., меморіальний валютний ордер № ТР.65892.1. від 18.12.2007р.(копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Також відповідно до умов Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 01.10.2008р. та додаткової угоди № 3 від 17.08.2009р. Позичальник зобов'язаний був сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі 13,5 відсотків річних в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця у валюті кредиту, а у випадку невиконання Позичальником зобов'язань відповідно до п.4.8. Кредитного договору, то Банк збільшує плату за користування кредитом на 2 відсотка річних, що передбачено п. 9.5. Кредитного договору.
Таким чином, в зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань згідно п. 4.8. Кредитного договору, починаючи з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року та з 01.02.2009 року по теперішній час Банком була збільшена плата за користування кредитом, та встановлена у розмірі 15,5 відсотків річних.
У відповідності до п.9.5. Кредитного договору таке підвищення відбувається з 1-го числа місяця наступного за тим, у якому сталося порушення і діє до останнього числа місяця наступного за місяцем у якому сталося порушення.
Відповідно до п.4.4. Кредитного Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 17.08.2009р. Позичальник зобов'язаний був за управління кредитом сплачувати плату в розмірі 0,1 відсотка від суми ліміту у національній валюті за курсом НБУ на дату сплати в термін до 08.12.2009р., 08.12.2010р., 08.12.2011р., 07.12.2012р.
На сьогоднішній день Позичальник свої зобов'язання по Кредитному договору не виконав, а саме: Позичальник не виконує зобов'язання по поверненню кредиту у строк згідно п.8.2. Кредитного договору, також порушує строки сплати процентів за користування Кредитом та зобов'язання по сплаті плати за управління кредитом в строк 08.12.2009р., тому заборгованість Позичальника станом на 16.09.2010р. по кредиту складає 1 071 428,58 доларів США, заборгованість по процентам за користування Кредитом за період з 01.12.2009 року по 16.09.2010 року складає 669 913,87 доларів США, по платі за управління кредитом - 39 920,00грн.
Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку порушення Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, (в т.ч. неналежної сплати процентів).
Право вимоги Банка, як Позикодавця, на дострокове повернення Позичальником заборгованості за Кредитом встановлене ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Крім того, Позивач направив Відповідачу рекомендованим листом вимогу № 796/500-08-2 від 29.04.2010 р., в якому вимагав повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користуванням кредитом, нараховану пеню за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих відсотків, заборгованість зі сплати комісій та заборгованість зі сплати штрафів в строк не пізніше 30-и днів з дня отримання листа. Лист був отриманий Відповідачем 12.05.2010 р., про що свідчить підпис довіреної особи Відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, ні у строк, встановлений листом-вимогою, ні в подальшому Відповідач так і не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.
Таким чином, в зв'язку з невиконанням зобов'язань по своєчасному поверненню Кредиту відповідно до п.8.2. Кредитного договору та сплаті процентів за користування ним, Позичальник зобов’язується достроково виконати зобов'язання по Кредитному договору.
Відповідач доказів погашення заборгованості по кредитному договору не надав.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.1. Кредитного договору встановлена відповідальність Позичальника, у разі несвоєчасного повернення кредиту, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відсотки у розмірі подвійної відсоткової ставки від простроченої суми
Пунктом 9.2. Кредитного договору встановлена відповідальність Позичальника, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання.
Станом на 16 вересня 2010р. сума відсотків за несвоєчасне погашення кредиту складає 879 170,66 грн., сума пені за період з 01.12.2009 року по 16.09.2010 року - за несвоєчасне погашення процентів за користування Кредитом складає 329 469,29 гривень, 3 % процента річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 01.12.2009р. по 16.09.2010р. - 62 473,38 грн.
Також, пунктом 9.5. Кредитного договору встановлена відповідальність Відповідача за порушення ним зобов'язань, встановлених п.п. 4.3.-4.6. Кредитного договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 2 000,00грн. за кожний випадок.
Пунктом 4.3. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний надавати Банку документи: бухгалтерські баланси та звіти про фінансову діяльність на звітні дати (до 28 числа першого місяця кварталу); довідку про надходження коштів на банківські (поточні) рахунки (до 15 числа наступного місяця); інші довідки та документи за вимогою Банку (протягом 2 днів з дня отримання запиту).
Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що Позичальник (Відповідач) зобов'язаний сплачувати плату за управління Кредитом.
Вказані зобов'язання Позичальник (Відповідач) не виконав, невиконання зобов’язання передбачає штраф в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі заборгованості по кредиту - 39 596 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 5 305 181,92 грн., комісії за управління кредитом - 39 920,00 грн., процентів за несвоєчасну сплату кредиту - 879170,66 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 329469,29 грн., 3% річних за весь час прострочення сплати процентів - 62 473,38 грн., штрафу - 2000,00 грн.
В задоволенні зустрічного позову суд вважає за необхідне відмовити, у зв’язку з тим, що не вбачає підстав для визнання недійсними: п. 9.5., ч. 4 п. 1.1., п. 4.4. кредитного договору № 73/07В від 29.11.2007р. та вважає, що кредитний договір та окремі його умови відповідає вимогам закону, не суперечить інтересам держави і суспільства, укладено учасниками господарських відносин без порушенням ними господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Відповідно частин 1,2 статті 207 Господарського кодексу України Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача, за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Розглянувши заяву позивача за первісним позовом про здійснення забезпечення позову відповідно до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача , суд вважає що заява задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
ВИРІШИВ :
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Ібоя” (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, б. 74, код ЄДРПОУ 14367833, р/р 26002010038845 в ПАТ „ВТБ Банк”, МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства" ВТБ Банк",(49094, м. Дніпропетровськ ,вул. Набережна Перемоги ,36а , код ЄДРПОУ 25021032, МФО 321767, к/р 32003177501 у Головному управлінні НБУ України у м. Києві та Київській обл.) заборгованість по кредиту - 39 596000 (тридцять дев’ять мільйонів п’ятсот дев’яносто шість тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 5 305181 (п’ять мільйонів триста п’ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 92 коп., комісію за управління кредитом - 39920 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 00 коп., проценти за несвоєчасну сплату кредиту - 879170 (вісімсот сімдесят дев’ять тисяч сто сімдесят) грн. 66 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –329469 (триста двадцять дев’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 29 коп., 3% річних за весь час прострочення сплати процентів - 62473 (шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 38 коп., штраф –2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита , 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Повне рішення складено
05.11..2010р.
Судове рішення № 12124059, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 09.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/241-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: