Рішення № 12123988, 09.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.10р.Справа № 35/277-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс",

м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак",

м. Харків

про стягнення 5 458,12 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Сидорук І.А., представник, дов. б/н від 04.01.2010р.

Від відповідача-1: представник не з’явився

Від відповідача-2: представник не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути солідарно з Відповідачів (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.03.2010р.) суму поруки - 1 000,00 грн, стягнути з Відповідача-2 відсотки за користування товарним кредитом - 3 282,14 грн, 3% річних - 175,98 грн, посилаючись на договір поставки № 0909-ВП від 19.01.2009р. та договір поруки № 19/01/09-ПОР від 19.01.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та заявив клопотання про повернення з бюджету надміру сплаченого державного мита.

Відповідач-1 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог Позивача до нього в повному обсязі.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, вимог суду не виконав, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення від 06.09.2010р. та 07.09.2010р.), надсилав до суду клопотання від 19.10.2010р. про відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено, в подальшому в засідання не з’явився.

Ухвалою суду від 19.10.2010р. за клопотанням позивача строк вирішення спору було продовжено в межах встановленого п`ятнадцятиденного строку до 03.11.2010р.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів”від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс"- постачальник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" – покупець (надалі відповідач-2) було укладено договір поставки №0909-ВП від 19.01.2009р. (надалі Договір) строком дії до 31 грудня 2009р., а в частині проведення розрахунків –до повного виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за договором. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Відповідно до п.1.1. Договору кількість, асортимент, ціна та умови постачання товару на кожну окрему партію зазначається у відповідній специфікації, яка складається та підписується уповноваженими представниками сторін..

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача-2 наступний товар:

-          плівка ВОРР 114 25/830 (Турція) на суму 134250,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №8270109 від 27.01.2009р.;

-          плівка ВОРР 7514 20/780 (Турція) на суму 24866,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2060209 від 06.02.2009р.;

-          плівка ВОРР 114Н 35/760 (Турція) на суму 13083,51 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3020409 від 02.04.2009р.;

-          плівка СРР С11 25/700 (Турція) на суму 31744,80 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3130409 від 13.04.2009р.

Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом представника Артюкович О.В. на накладних в графі “прийняв”, на підставі довіреностей №33 від 27.01.2009р., №59 від 06.02.2009р., №147 від 02.04.2009р., виданих йому Відповідачем-2, як представнику, якому довірено отримати від позивача товар (кількість та найменування зазначені в кожній довіреності окремо).

Відповідно до п.5.2 договору товар за даним Договором продається з відстрочкою платежу на строк 15 календарних днів, якщо інше не передбачено відповідною специфікацією.

Згідно специфікацій, узгоджених сторонами, були встановлені наступні умови оплати поставленого товару:

-          за специфікаціями №14727 від 06.02.2009р., №14913 від 01.04.2009р. та № 14944 від 10.04.2009р. –14 календарних днів з дати постачання;

Позивач надав Відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого товару №14727 від 06.02.2009р. на суму 24866,50 грн, №14913 від 01.04.2009р. на суму 13083,51 грн, №14944 від 10.04.2009р. на суму 31744,80 грн. та №14674 від 23.01.2009р. на суму 134250,28 грн. А всього на загальну суму 203945,09 грн.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач зобов’язання щодо оплати товару виконав в повному обсязі, але з численними порушеннями строків оплати, що підтверджується розрахунком Позивача, випискою банку про надходження коштів на рахунок Позивача.

Відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі –продажу може бути передбачений продаж товару в кредит із відстроченням або розстроченням платежу.

Положення вказаної правової норми конкретизується у п. 5.2. Договору, згідно якого під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається Позивачем у власність Відповідача на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк.

Згідно ч.3 ст 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Оскільки відповідачем-2 були порушені строки оплати товару, позивач здійснив нарахування відсотків, сума яких за користування товарним кредитом становить 4282,14 грн. Ця сума підтверджується розрахунком позивача та не спростована Відповідачами.

Доказів сплати відсотків за користування товарним кредитом на час розгляду справи суду не надано.

Позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача-2 3% річних суд вважає безпідставною, оскільки відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник сплачує 3% річних за весь час прострочення платежу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За своєю правовою природою три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто платою за користування чужими коштами. В п. 5.5. Договору сторони встановили розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами (0,2%). Отже в частині стягнення з Відповідача 3 % річних слід відмовити.

19.01.2009р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рента" –поручитель (надалі відповідач-1) було укладено договір поруки №19/01/09-ПОР, який діє з моменту підписання і до повного виконання зобов`язань за Договором. Доказів розірвання договору поруки на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до договору поруки відповідач-1 зобов`язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов`язань по Договору, що включає: зобов`язання Відповідача-2 перед Позивачем по сплаті за поставлену продукцію у кількості, асортименті, по ціні та в строки, передбачені п.1.1. Договору; зобов`язання Відповідача-2 перед Позивачем по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2 % за кожний день користування, відповідно до п.5.5 Договору; зобов`язання Відповідача-2 перед Позивачем по сплаті пені і штрафних санкцій відповідно до розділу Договору.

Пункт 2.1 договору поруки передбачає солідарну відповідальність відповідача-1 за зобов`язаннями відповідача-2 перед позивачем по Договору. Але в будь –якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов`язання, зазначеного в п.3 договору поруки (в сумі 1000,00 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь –кого з них окремо.

Таким чином вимога позивача про солідарне стягнення 1000,00 грн, як частини відсотків за користування чужими коштами з відповідача-1 та відповідача-2 є правомірною.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом – 4282,14 грн (1000,00 грн –солідарно з Відповідача-1, Відповідача-2; 3282,14 грн –з Відповідача-2). В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чиним законодавством. Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. Вказане також передбачено п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, що затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. N15 (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до платіжного доручення №320 від 23.07.2010р. позивач сплатив державне мито в сумі 1763,47 грн, замість необхідних 102,00 грн та надав заяву про повернення надмірно сплаченого мита.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету надміру сплачене державне мито в сумі 1661,47 грн, про що видати довідку після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 625, 611, 694, 712, ч.1 ст. 543, ст. 554 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента" - 49083, м. Дніпропетровськ вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31792822 (р/р 26007001300346 ПАТ «АктаБанк», МФО 307394) та з Това-риства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" –61000, м. Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 25181787 (р/р 260087346 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) на користь Товариства з обме-женою відповідальністю "Торгова группа "Мартекс" - 49083, м. Дніпро-петровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 33771647 (п/р 26003001300027 в ПАТ «Акта Банк», МФО 307394) відсотки – 1000,00 грн (одну тисячу грн), витрати по сплаті державного мита – 23,77 грн (двадцять три грн 77 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 54,99 грн (п`ятдесят чотири грн 99 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" –61000, м. Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 25181787 (р/р 260087346 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова группа "Мартекс" - 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 33771647 (п/р 26003001300027 в ПАТ «Акта Банк», МФО 307394) відсотки – 3282,14 грн (три тисячі двісті вісімдесят дві грн 14 коп), витрати по сплаті державного мита – 75,07 грн (сімдесят п`ять грн 07 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 173,70 грн (сто сімдесят три грн 70 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Позивачу надмірно сплачене державне мито в сумі 1661,47 грн, про що видати відповідну довідку після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 04.11.2010р.