Рішення № 12123917, 02.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.10р.Справа № 21/240-10 За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

доКолективного підприємства "Автобаза - 0701", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 104 370, 15 грн. за договором оренди

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: Пека А.І., довіреність № 10 від 18.01.10р.;

від відповідача: Сулейманов Ю.К., довіреність б/н від 10.09.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося з позовом до Колективного підприємства «Автобаза –0701»про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 94993, 15 грн. та пені у сумі 9377, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2009р. по справі № 8/80-09 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Автобаза –0701»до державного бюджету стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі 124328, 02 грн. та пеня у сумі 10747, 45 грн. Позивач зазначає, що станом на 19.07.2010р. залишкова заборгованість з орендної плати, яка підлягає стягненню становить 94993, 15 грн.

Крім того, на підставі п. 3.7 Договору, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нарахована пеня за період з 20.01.2010р. по 19.07.2010р. у розмірі 9377, 00 грн.

Відповідач, у відзиві на позов № 12 від 16 вересня 2010 року, проти позову заперечує, та в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що зазначена заборгованість з орендної плати станом на 18.02.2009р. була стягнута постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2008р. у повному обсязі, але позивач безпідставно враховує в своєму розрахунку стягнуту господарським судом Дніпропетровської області суму 124328, 02 грн., яка була замінена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р. на 129947, 15 грн. Таким чином, вважає відповідач, позивач заявив позов за вимогами, які вже розглянуті господарським судом, з тим же предметом і за тими ж підставами.

Також, зазначає відповідач, позивач, пред’являючи позов, не врахував сплачену 29.07.2010р. в погашення орендної плати 1000, 00 грн.

Крім того, оскільки позивач безпідставно, порушуючи чинне законодавство, визначив розмір заборгованості з орендної плати то відповідно позивач не вірно визначив і суму пені на заборгованість з орендної плати.

25.10.2010р. позивач надав суду уточнення до позовних вимог, в яких уточнив суму основного боргу, врахувавши оплату відповідачем 2000 грн. та просить стягнути основний борг в сумі 87374, 02 грн.

В судовому засіданні 16.09.2010р. оголошено перерву до 23.09.2010р.

Розгляд справи відкладався з 23.09.2010р. до 12.10.2010р.

В судовому засіданні 12.10.2010р. оголошено перерву до 21.10.2010р., 21.10.2010р. оголошено перерву до 26.10.2010р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представникам сторін не заявлялось

В судовому засіданні 26.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі –орендодавець, позивач) та Колективним підприємством «Автобаза –0701»(далі –орендар, відповідач) укладено договір № 12/02-2871-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір), відповідно до розділу 1 якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно – будівлі та споруди (далі –майно), розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, Стройбаза та перебуває на балансовому рахунку орендаря, вартість яких, згідно незалежної оцінки складає 147076, 00 грн. Майно передається з метою розміщення транспортного підприємства. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Відповідно до п.10.1. Договору цей Договір діє з 01.12.2006р. до 01.11.2007р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

Передачу об’єкта оренди від позивача до відповідача здійснено за актом приймання-передачі від 01.12.2006р., який підписано сторонами Договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору орендна плата встановлена у розмірі 1949, 95 грн. (базова за листопад місяць 2006р.), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня місяця, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується 100% - до державного бюджету України за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням держказначейства - у розмірі 1949, 95 грн. (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 22080300 –плата за оренду іншого державного майна і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Додатковою угодою від 02.04.2007р. про внесення змін до Договору, внесені зміни щодо мети, з якою об’єкт оренди передається в оренду –майно передається в оренду з метою розміщення транспортного підприємства з перевезення вантажів.

Також, додатковою угодою від 02.04.2007р. пункти 3.1., 3.3. Договору викладені у новій редакції:

3.1. Орендна плата у розмірі 3541, 50 грн. (базова за грудень місяць 2006 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2007 року, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

3.3. Орендна плата згідно розрахунку (додаток № 1) перераховується таким чином:

- 100 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням держказначейства –у розмірі 3541, 50 грн.

Відповідно до ч. 4 додаткової угоди, ч. 3 вищезазначеної додаткової угоди від 02.04.2007р. діє з 01.01.2007р. до 28.02.2007р.

Згідно з ч. 7 Додаткової угоди від 02.04.2007р., п. 3.1, п. 3.3 викладено в наступній редакції:

3.1 Орендна плата у розмірі 9591, 36 грн. (базова за лютий місяць 2007 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2007 року, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

3.3. Орендна плата згідно розрахунку (додаток № 2) перераховується таким чином:

- 100 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства –у розмірі 9591, 36 грн.

Позивач посилається на те, що станом на 19.07.2010р. залишкова заборгованість з орендної плати, яка підлягає стягненню становить 87374, 02 грн., яка не оплачена, що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати оренди державного майна»№ 316 від 25.03.2009р., в редакції, яка діяла під час нарахування орендної плати за цим позовом, орендні ставки застосовуються у розмірі 45 % встановленого обсягу.

Відповідач у відзиві на позов від 16.09.10р. № 12 зазначає, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 316 набрала чинності 14.04.2010р., а орендна плата за квітень 2009 року визначалася, розраховувалась та нараховувалась під час дії вищезазначеної постанови, то підлягала застосуванню ставка орендної плати в розмірі 45 % встановленого обсягу, а отже, позивачем безпідставно нарахований розмір орендної плати за квітень 2009р. в сумі 14456,08грн., та зазначає, що орендна плата за квітень 2009р. повинна складати 6505,24 грн.

Позивач посилається на інструктивний лист Фонду державного майна України № 10-16-5581 від 22.04.2009р., пунктом 1 якого встановлено, що зменшення орендних ставок застосовується при розрахунку орендної плати за травень –грудень 2009р., у зв’язку з чим за квітень 2009 року орендна плата нарахована за ставкою 100 % встановленого обсягу.

Між тим, вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили лише 14.04.2009р., про що зазначається в самому інструктивному листі Фонду Державного майна України, а отже позивачем неправомірно нарахована орендна плата по спірному договору за ставкою100 % встановленого обсягу за квітень 2009р.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено, що орендну плату за квітень 2009р. необхідно нараховувати наступним чином:

-          за період з 01.04.09р. по 13.04.09р. включно орендна плата нараховується за ставкою 100 % встановленого обсягу та становить 6264, 31 грн.

-          за період з 14.04.2009р. по 30.04.2009р. включно орендна плата нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009р. за ставкою 45 % встановленого обсягу та становить 3686, 08 грн.

Тобто, за квітень 2009р. орендна плата становить 9950, 39 грн.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати, строк оплати заборгованості з орендної плати, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за період з лютого по листопад 2009 року у розмірі 82868, 33 грн.

В частині стягнення 4505,69 грн. слід відмовити.

Крім основного боргу позивачем нараховано до стягнення 9377, 00грн. пені за період з 21.01.10р. по 19.07.10р.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, пеня нарахована невірно, тому розмір пені за період з 21.01.10р. по 19.07.10р. становить 8180, 13 грн.

В частині стягнення 1196, 87 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства «Автобаза –0701»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, Будбаза, код ЄДРПОУ 23931758) на користь державного бюджету (одержувач платежу - УДК у м. Павлограді, Банк одержувача - УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31115094700032, призначення платежу:

- для сплати заборгованості по орендній платі: *;101; ;*22080300*23931758*№12/02-2871-ОД*01.12.2006*13467337*1*;

- для сплати пені за несвоєчасну оплату: *;101; ;*22080300*23931758*№№12/02-2871 ОД*01.12.2006*13467337*2*;) заборгованість з орендної плати перед державним бюджетом у сумі 82868 (вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 33 коп. та 8180 (вісім тисяч сто вісімдесят) грн. 13 коп. - пені,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Колективного підприємства «Автобаза –0701»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, Будбаза, код ЄДРПОУ 23931758) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 910 (дев’ятсот десять) грн. 46 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Колективного підприємства «Автобаза –0701»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, Будбаза, код ЄДРПОУ 23931758) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 01.11.2010р.