Постанова № 12123746, 04.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2010 р. № 2-а- 11390/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панова М.М.

при секретарі судового засідання Бурхан А.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Матвєєвої В.С., Шалімової М.О.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної фірми "Світ"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "Світ", звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 00002011550/0 про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 186958,50 грн. в тому числі за основним платежем 124639,грн. та штрафними санкціями 62319,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що ДПІ Орджонікідзевському районі міста Харкова всупереч вимог ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Світ» з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ « Анаель-Ком» та правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №2122/155-30290144 від 25.08.2010 року згідно висновків яких встановлено порушення ПП «Світ» п.п. 7.2.3 п. 7.2., пп. 7.4.1, 7.4, п.п.7.7.1. п.7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 124639 грн. Позивач зауважує, що первинні документи використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевірявся, немає. 03.09.2010року позивачем було отримане податкове повідомленням рішення № 0000201550/0. Обгрунтовуючи позовні вимог позивач указав, що приватна фірма «Світ» 02.11.2009року уклала договір поставки № 02/11/09/2 з постачальником ТОВ «Анаель-Ком» на поставку електроосвітлювальних приладів на взаємовигідних умовах для обох сторін. Згідно цього договору ТОВ «Анаель Ком» відвантажив, а ПФ «Світ» отримав товар на підставі податкових та видаткових накладних, які підписані матеріально-відповідальними особами, що підтверджує факт отримання товару. Копії платіжних доручень не надавались тому, що в квітні 2010 року ПФ «Світ» не здійснював оплату за товар, отриманий від ТОВ «Анаель-Ком». Крім того наявність чи відсутність оплати за товар, якщо відвантаження його є першою подією, не знімає права покупця на податковий кредит яке підтверджується наявністю податкової накладної.

Представники позивача позовни вимоги підтримали та просили задовільнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, в попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, в наданих до суду письмових запереченнях вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року. Просив у задоволенні позову ПФ «Світ» відмовити з підстав, викладених у акті перевірки та письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова 25.08.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ПФ «Світ» з питань становлення причин розбіжності даних, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та формування податкового кредиту у квітні 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Анаель-Ком». Результати перевірки оформлено актом № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року. Згідно висновків згаданоо акту відповідачем встановлено порушення ПФ «Світ» п.п. 7.2.3 п. 7.2., пп. 7.4.1, 7.4,п.п.7.1.7. п.7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 124639 грн. В основу висновків про порушення ПФ «Світ» вимог ЗУ «Про податок на додану вартість» відповідачем покладено дані, отримані з бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» за якою рахуються розбіжності за рахунок завищення податкового кредиту з контрагентами ТОВ «Анаель-Ком». Декларації деяких підприємств контрагентів не визнано, як податкову звітність, у деяких випадках податковим органом встановлено факт неподання податкових декларацій підприємствами контрагентами ПФ «Світ» .

Позивачем було подано заперечення до акту перевірки 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року, що з відповідями викладеними в акті позивач не погоджується посилаючись на те, що ПФ «Світ» уклав договір поставки № 02/11/09/2 від 02.11.2009 р. з постачальником ТОВ «Анаель-Ком» на поставку електроосвітлювальних приладів на взаємовигідних умовах для обох сторін. Згідно цього договору ТОВ «Анаель-Ком» відвантажив, а ПФ «Світ» отримав товар на підставі податкових та видаткових накладних, які підписані матеріально відповідальними особами, що підтверджує факт отримання товару. На кожну поставку згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» у момент виникнення податкових зобовязань ТОВ «Анаель-Ком» виписав податкові накладні, оригінали яких були видані ПФ «Світ» своєчасно. Неподання Декларацій, або подання з порущенням не може бути слідством відсутності проведення господарських операцій з боку ТОВ «Анаель-Ком», тому що в наявності у обох сторін правочину існують документи які свідчать про проведення цих операцій. Тим більше ПФ «Світ» не несе відповідальність за неподання, несвоєчасне подання та за показники податкової звітності своїх контрагентів.

31.08.2010 року за вих. № 4422/10/15-524 відповідачем були залишенні без розгляду заперечення позивача.

На підставі висновків акту № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення рішення від 03 серпня 2010 року № 0000201550/0 яким ПФ «Світ» визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 186958,50 грн. в тому числі за основним платежем 124639,грн. та штрафними санкціями 62319,50 грн.

Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 затверджено обовязковий до застосування органами Державної податкової служби України «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно вимог пункту 1.7 вищезгаданого «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно змісту пункту 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Матеріалами справи встановлено, що зазначеним вимогам актом № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова, що були підставою для нарахування спірних податкових зобовязань та штрафних санкцій, не відповідають. Так, до висновків про невірність обчислення ПДВ за квітень місяць 2010 року та відповідно неправомірність формування податкового кредиту ПФ «Світ» по взаємовідносинам з контрагентами податковий орган дійшов без дослідження та врахування первинних документів, що засвідчують (фіксують) факти здійснення господарських операцій ПФ «Світ» з ТОВ «Анаель-Ком», тобто без первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку підприємства позивача.

Судовим розглядом справи встановлено, що в акті державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року податковий орган на порушення вимог п.п. 2.3.2 вищезазначеного Порядку не зазначає конкретних доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення ПФ «Світ» вимог податкового законодавства.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ПФ «Світ» вимог податкового законодавства у акті № 2122/155-30290144 відповідач зазначає програмне забезпечення «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість».

Суд констатує, що аналіз норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» свідчить, що програмне забезпечення «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що згадане програмне забезпечення не є у розумінні Закону N 996-XIV та Наказу ДПА України № 327 від 10.08.05р., зареєстрованого в Мінюсті України за № 925/11205 доказом підтвердження наявності факту порушення вимог податкового законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ПФ «Світ» та ТОВ «Анаель-Ком», був укладений господарській договір, копія якого міститься у матеріалах справи. Зміст договору зафіксований на паперовому носії, вимогам законодавчих та нормативних актів відповідає. Дослідженням первинних документів про виконання вищезгаданого господарського договору встановлено, що згідно податкових та видаткових накладних, платіжних доручень копії яких містяться у матеріалах справи ТОВ «Анаель-Ком» передало на користь ПП «Світ», а підприємство позивач прийняло електроосвітлювальні прилади певної кількості та вартості.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» унормовано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Матеріалами справи встановлено, що податкові накладні вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають, виписані підприємством ТОВ «Анаель-Ком», що станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в Органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ, що відповідає вимогам підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, де закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено, актом ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року, на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення не заперечується та не спростовано.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналіз вимог Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє суду дійти висновку, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що містяться у матеріалах справи відображають фінансово-господарську діяльність по контрагентам в повному обсязі. Зазначена в декларації з ПДВ за квітень 2010 ПФ "Світ" задекларована в складі податкового кредиту сума відповідає податковим та видатковим накладним з ТОВ «Анаель-Ком», платіжним дорученням та первинним бухгалтерським документам та даним бухгалтерського обліку.

Законами України "Про Державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", не надано право податковим органам визнавати недійсними документи бухгалтерського обліку та податкові накладні. Таке виключне право чинним законодавством України надане лише суду.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства України, дійсних обставин справи у сукупності, підтверджених її матеріалами, суд дійшов висновку, що вміщені в акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 2122/155-30290144 від 25.08.2010 року висновки документально не підтверджені, не ґрунтуються на даних первинного бухгалтерського обліку та первинних документах підприємства, а обґрунтовані на субєктивних припущеннях перевіряючого, що не узгоджується із вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законів України «Про ПДВ», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та вимогами Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005року за реєстр. в Міністерстві юстиції України № 925/11205, яким затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Окремо суд зазначає, що згідно вимог п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно із ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З урахуванням зокрема тієї обставини, що на момент здійснення господарських операцій, продавці товарів, робіт, послуг знаходилися в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є цілком законним та обґрунтованим.

Подальше ненадання такими підприємствами контрагентами податкової звітності, чи не визнання її податковим органом, як такої, саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Закон України “Про податок на додану вартість” не містить відповідних норм, які б зобовязували замовника товарів, робіт, послуг слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця робіт чи постачальника товарів.

З аналізу положення вище зазначених законодавчих та нормативно правових актів вбачається, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що само по собі неподання податкової звітності, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, не подав до суду доказів правомірності спірних податкових повідомлень - рішень, тому з урахуванням встановлених судовим розглядом справи обставин, суд визнає, що владні приписи оскаржуваних ПФ «Світ» рішень податкового органу суперечать правам та охоронюваним інтересам даного платника податків в частині формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно обчислення даного податку.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, то поданий ПФ "Світ" позов належить задовольнити

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "Світ" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0000201550/0 від 03.08.2010р. про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 186958,50грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.

Суддя Панов М.М.