Постанова № 12123737, 27.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 жовтня 2010 р. № 2-а- 8239/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

у присутності

представника позивача Кукаріна О.О.Носова К.В.

представника відповідача Долошко А.О., Діанової С.Ю., Чернової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Молторг" (ДП "Молторг")

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001432310/0 від 10.12.2009 року, № 0001432310/1 від 18.02.2010 року та № 0001432310/2 від 20.04.2010 року Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про визначення суми податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) у розмірі 400008,00 грн. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу не враховано того факту, що маркетингові послуги, придбані від ТОВ «Компанія НС ЛТД»та послуги на перевезення вантажів та здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт ТОВ «НС Логістика»використані у межах господарської діяльності ТОВ «Молторг», внаслідок чого ПДВ у розмірі 285024,6 тис. грн. відповідно до п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно віднесено до податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позво не визнав, проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. В обґрунтування своє позиції зазначив, що використання послуг, наданих позивачеві ТОВ «Компанія НС ЛТД»та ТОВ «НС Логістика»не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.

Позивач, ТОВ «Молторг»зареєстроване 14.05.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, про що зроблений запис № 14801200000004105 та видане відповідне свідоцтво А 00 № 174883 від 14.05.2004 року та взятий на податковий облік у податкових органах 20.05.2004 року за № 132.

26.11.2009 року фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача по справі з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року. При проведенні перевірки складено акт № 3093/23-104/32948851 від 26.11.2009 року, яким зафіксовано порушення:

п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року внаслідок чого відбулося заниження податку на прибуток у розмірі 381305 грн.;

п.п.7.4.1, п.п. 7.4.3 п.п.7.4.4. п.7.4 .ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 272000 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001432310/0 від 10.12.2009 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання за основним платежем (ПДВ) у розмірі 272000 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 136000 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його у апеляційному порядку, проте рішеннями ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкові (від 16.12.2009 року № 2210/10/25-014), ДПА у Харківській області ( 08.04.2010 року № 1432/10/25-103) та ДПА України (15.06.2010 № 5661/625-0115) скарги були залишені без задоволення, а рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова без змін.

Судовим розглядом встановлено, що:

01.09.2007 року між ТОВ «Молторг»(Замовник) та ТОВ «Компанія НС ЛТД»(Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01-09/2 на загальну суму 144,00 тис.грн. (термін дії договору до 31.12.2007 року), згідно умов якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги по моніторингу попиту на товари Замовника на території м.Харкова та Харківської області, надати рекомендації стосовно проведення маркетингових заходів, спрямованих на збільшення обсягу реалізації товарів та інших консультаційних послуг відносно просування товару Замовника на вказаній території. Відповідно до п.7 підтвердженням належного надання послуг є Акт виконаних робіт, який підписується уповноваженими особами сторін після повного надання Виконавцем послуг по договору.

29.12.2006 року між ТОВ «Молторг»та ТОВ «НС Логістика»укладено договір № 69 на перевезення вантажів та виконання розвантажувально - навантажувальних робіт.

З цього приводу суд зазначає наступне, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна, включена до податкового кредиту, повинна містити усі реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Факт здійснення господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які повинні містити відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та мають бути оформлені відповідно до вимог визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:- назву документа (форми);- дату і місце складання;- назву підприємства, від імені якого складено документ;- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання договору з ТОВ «Компанія НС ЛТД»сторонами підписано Акт № ЦОУ -000204 та виписана податкова накладна № 000075753 (а.с.55-57). На виконання договору з ТОВ «НС Логістика»сторонами підписано акт № ОУ-0000105 та виписано податкова накладна № 0000000134 від 30.06.3008 року (а.с.59-61)

Як вбачається з матеріалів справи, в вищезазначених актах здачі-приймання виконаних робіт не вказано, які саме дослідження, консультації тощо були надані та які товари були перевезені та відвантажені, наслідки надання зазначених послуг. Тобто, акти здачі-приймання виконаних робіт не містять такого обов'язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, як зміст та обсяг господарської операції.

Крім того суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги (вчинити дії). Звіт про виконання робіт має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результат, котрий замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Відповідно до п. 19 П(С)БО 16 витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) включається до складу видатків на збут, що підтверджується правилом пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, згідно якого до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що маркетинг процес, який включає у себе дослідження цільового сегменту ринку, для якого працює замовник, визначає потенційний попит та його розмір (тобто визначають покупців, потреби яких не задоволені у достатньому обсязі або мають недостатній інтерес до товарів чи послуг), здійснює сегментування ринку та визначення тих його складових, які замовник здатен обслуговувати найкращим чином та визначає шляхи впливу на попит через товар, ціну, канали збуту та засоби просування товару

Позивачем до матеріалів справи долучено «Обзор рынка минеральной воды 2007». Проте дослідивши зміст вказаного огляду, суд зазначає, що зазначений документ носить загальний характер, у ньому не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, який не виконаний в повному обсязі. Так розділи Огляду містять відомості, які не стосуються предмету договору: попит на питну воду в інших областях України, відомості про питну воду, яка взагалі не є товаром ТОВ «Молторг»та відомості стосовно результатів діяльності головних дійових осіб ринку питної води, а висновки Огляду не деталізують заходів щодо просування інших найменувань питної води, яка є товаром позивача на території Харківської області. Щодо додатків до вказаного Огляду, то аналіз їх змісту, дозволяє зробити висновок, що вони не відображають попиту на товар ТОВ «Молторг», а містять відомості про кількісно-вагові показники поставок мінеральних вод по контрагентам позивача.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.8-15,35,71,94,160-163,185-186 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Молторг" (ДП "Молторг") до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 01.11.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.